Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс Лекций печать.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Планування складу

Планування складу має відповідати таким вимогам, як:

  • виключення негативного впливу одних запасів на інші при їх зберіганні;

  • застосування найбільш раціональних способів розміщення та укладання запасів;

  • забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортного устаткування.

При виборі варіанта планування складських приміщень визначають найоптимальніше співвідношення між робочим об'ємом/площею складу, чисельністю обслуговуючого персоналу та рівнем механізації складських робіт. При цьому приймають до уваги такі характеристики матеріальних запасів, як фізичні властивості, об'єм і частота переміщення, частота відбору, швидкість реалізації.

Загальна площа складських приміщень промислового підприємства, як правило, має становити 5 - 6% виробничої площі. При плануванні складу до 2/3 усього складського простору відводять під зберігання матеріальних запасів.

Споруда може бути одноповерховою чи багатоповерховою. Пріоритетним напрямом є будівництво одноповерхових складів.

Розрахунок площі складу

Визначення загальної площі складу Sзаг виконують за формулою:

де Sкор — корисна площа, безпосередньо зайнята під зберігання запасів;

Sпр/від - площа, відведена під приймання та відпускання запасів;

Sслужб - службова площа, призначена для роботи працівників складу;

Sдоп - допоміжна площа, зайнята проїздами і проходами.

Корисна площа складу (зберігання металів, металовиробів, інструменту, запасних частин і т. ін.) визначається за формулою:

де Zmax - максимальний запас складу, т;

k - коефіцієнт заповнення складського простору (2—3);

g - навантаження на 1 м2 площі складу (допустиме значення складає 0,3 - 6,0т/м2).

Площа, відведена під приймання матеріальних запасів, визначається за формулою:

де Р - річне надходження запасів, т;

k - коефіцієнт нерівномірності надходження .запасів на склад (1,2-1,5);

t - час перебування запасів на приймальному майданчику (1 —2 дні);

g1 - навантаження на 1 м2 площі, т (приймається приблизно 0,25 — 0,5 т/м2 від прийнятого навантаження на 1 м2 корисної площі складу).

Площа відпускного майданчика визначається за тією ж формулою. Для невеликих за обсягом збережуваних матеріальних запасів складів приймальний і відпускний майданчики можуть бути об'єднані.

Службова площа складу визначається, виходячи з кількості працівників складу. При цьому вважають на такі норми :

  • до 3 осіб — 5 м2 /на 1 особу;

  • від 3 до 5 осіб — 4 м2/на 1 особу;

  • понад 5 осіб — 3,25 м2/на 1 особу

Допоміжна площа складу (розміри проходів і проїздів) виходить із габаритів складованих запасів, розмірів вантажопотоків, кількості та розміру підйомно-транспортних засобів. Вона визначається за формулою:

де B — максимальна ширина підйомно-транспортного засобу, м;

С - ширина транспортного зазору (між підйомно-транспортними засобами та між підйомно-транспортним засобом і складованим товаром) (0,15 - 0,20 м);

L — довжина проїзду, м.

У практиці складів ширина головного проїзду становить 1,5-4,5 м, а бічних проїздів - від 0,7 до 1,5 м.

Висота складів, як правило, складає 3,5 — 5,5 м. За необхідності задіяння на складі мостового крана висота може досягати 8 м.

Як правило, такі розрахунки мають приблизний характер і уточнюються при більш детальному відпрацюванні планування складу.