Інформаційна функція упаковки

Невід'ємною складовою упаковки є маркування і друкована інформація (опис товару), нанесені на саму упаковку чи вкладені в неї. Етикетка (ярлик, маркування), позначає назву продукції, її склад, містить рекламні матеріали, інструкції про зберігання та використання. Вкладиші докладніше знайомлять покупців з тим, як визначитися з конструкцією чи використанням товару. Упаковка інформує всіх учасників логістичного ланцюга про товар, що в ній знаходиться. Як правило, це інформація про:

• дані виробника;

• найменування тари;

• кількість продуктів;

• номер за універсальним кодом продукції (Universal Ргоduсt Соdе — UРС).

Оскільки застосування комп'ютерної техніки в усіх галузях діяльності, втому числі і торгівлі, постійно зростає, необхідно передбачити нанесення на упаковку машиночитаного штрихового коду (bаг-соdе). Це певна комбінація темних і світлих смужок (штрихів і пробілів), яка дає можливість кодувати, зчитувати і розшифровувати інформацію про товар (вантаж) із застосуванням комп'ютерної технології. Товар, який отримав штриховий код, стає «легальним», входить у Світову інформаційну систему. Крім інших переваг, це різко знижує ризик піратських підробок чи порушення прав промислового власника.

Найбільш поширеними є наступні системи ідентифікаційних номерів: ЕАN-13, ЕАN-8, UСС/ЕАN-128, ЕАN-13. ЕАN-13 є стандартним номером і використовується на всіх видах споживчих товарів. Коди ЕАN-14 і UСС/ЕАN-128 застосовуються при кодуванні транспортних упаковок (одиниць транспортованих вантажів).

Перша частина етикетки містить інформацію довільної форми. Вона використовується вантажовідправником для розміщення будь-якої графічної чи текстової інформації.

(1-ша частина етикетки)

Містить інформацію довільної форми у вигляді тексту

(2-га частина етикетки)

Містить текстову інформацію та читані символи, що відображені у вигляді штрих-кодів

(3-тя частина етикетки)

Містить штрих-коди з їх буквено-цифровими еквівалентами

Малюнок 9.2 - Схема стандартної транспортної етикетки UСС/ЕАN-128

Другу частину етикетки відведено для нанесення даних у традиційній формі з використанням цифр і букв. Уведення інформації здійснюється ручним способом. Тут розміщуються дані про номер партії, дату упакування, розміри, вагу і т. ін.

Третя частина етикетки містить інформацію у вигляді штрих-кодів із символікою UСС/ЕАN-128.

9.4 Міжнародні аспекти організації транспортних перевезень Міжнародне правове регулювання транспортних перевезень

Особливістю правового регулювання транспортних перевезень у міжнародній торгівлі є те, що основні питання доставки товарів вирішуються в міжнародних угодах і конвенціях, які містять уніфіковані норми, що однаково визначають умови транспортування товарів та інші умови, з ним пов'язані.

Міжнародне регулювання автомобільних перевезень

Існує близько 40 міжнародних організацій, що займаються питаннями автомобільного транспорту. Розглянемо найвідоміші з них.

Комітет із внутрішнього транспорту (КВТ) Європейської економічної Комісії (ЄЕК) ООН. У діяльності КВТ відображені питання, без вирішення яких неможливо було б організувати міжнародний автомобільний рух і перевезення вантажів. На підставі нормативних документів, розроблених КВТ, укладено велику кількість двосторонніх угод про міжнародне автомобільне сполучення та перевезення вантажів.

Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ). Створений у 1948 р. за ініціативою європейських автомобільних і автотранспортних асоціацій. Налічує понад 150 асоціацій та союзів із 45 країн світу.

До основних найважливіших конвенцій, розроблених цими організаціями, відносяться:

• Конвенція про оподаткування дорожніх транспортних засобів, що використовуються для міжнародних перевезень вантажів (1950р.);

• Конвенція про договір дорожнього перевезення вантажів (1956р.);

• Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів (1957р.);

• Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (1973р.);

• Європейська угода про міжнародні автомагістралі (1975р.);

• Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки Міжнародного дорожнього перевезення (МДП) (Конвенція ТІR) (1975р.).