59 Забезпечення адміністративного позову.

Заходи забезпечення адміністративного позову здійснюються на підставах, якщо:

1) є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача;

2) захист прав, свобод і інтересів до ухвали рішення в адміністративній справі стане неможливим без вжиття таких заходів;

3) для відновлення захисту прав, свобод та інтересів, без вжиття заходів забезпечення позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

4) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

забезпечення позову — це вжиття судом (суддею) за клопотанням позивача або з власної ініціативи суду, в провадженні якого знаходиться справа, заходів охорони матеріально-правових інтересів позивача з метою гарантування реального виконання позитивно прийнятого рішення суду.

Причому таке рішення може бути прийняте судом першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне

провадження — то судом апеляційної інстанції до постановлення судом рішення по суті адміністративної справи.

Це положення випливає зі змісту ч. 2 ст. 117 КАС України.

До заходів забезпечення адміністративного позову належать:

а) ухвала суду про припинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, крім рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або

ліквідації банку;

б) ухвала суду про заборону вчиняти певні дії.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається в досить стислий строк — не пізніше наступного дня після його одержання і у разі його обґрунтованості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В такий самий строк розглядається і клопотання відповідача або іншої особи, яка бере участь у справі, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі (треті особи, представники сторін та третіх осіб).

Розгляд зазначених клопотань у судовому засіданні вирішується з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

60 61 62 Підготовче провадження

підготовка справи до судового розгляду являє собою сукупність процесуальних дій суду (судді), спрямованих на забезпечення всебічного та об’єктивного розгляду і правильного вирішення справи в судовому засіданні.

За наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу щодо:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) зупинення провадження у справі;

3) закриття провадження у справі;

4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

підготовче провадження є обов’язковою стадією розгляду адміністративної справи, здійснення якого тягне за собою певні правові наслідки, які набувають форми однієї із зазначених у ст. 121 КАС України ухвал.

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі, що є цілком логічним і слушним.

Адже суддя, який розглядав позовну заяву та надані до неї документи, вже ознайомився з обставинами справи, певною мірою вже попередньо вивчив цю справу і має зробити власне визначення щодо повноти матеріалів до справи, залучення інших осіб до справи, прийняття рішення про проведення попереднього судового засідання тощо.

Метою підготовки справи до судового розгляду є забезпечення всебічного та об’єктивного розгляду і правильного вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку (ч. 2 ст. 110 КАСУ).

Підготовка адміністративних справ до судового розгляду проводиться з урахуванням характеру кожної справи, а саме: предмета і підстав позову; сфери діяльності позивачів і відповідачів; наявності доказів і повноти зібраних матеріалів; необхідності залучення до справи третіх осіб та особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому зсіданні та інших обставин.

Законом (ч. 2 ст. 110 КАСУ) передбачаються найважливіші процесуальні дії, які повинні бути вчинені судом (суддею) на стадії підготовки справи до судового розгляду.

Проте вчинення цих дій не є ані обов’язковим, ані вичерпним.

Вони здійснюються суддею в кожній конкретній справі залежно від особливостей спірних правовідносин, їх суб’єктивного складу та фактичних обставин, які суд має встановити.

Всі дії з підготовки справ до судового розгляду, щодо яких суддя (суд) приймає

рішення, можна поділити на кілька груп.

Перша група дій стосується доказів і доказування.

До них належить прийняття судом рішення про:

а) витребування документів та інших матеріалів, які можуть бути додатковими доказами (ч. 2 ст. 69, ст. 114 КАСУ);

б) проведення огляду письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду (статті 115, 147 КАСУ);

в) призначення судової експертизи (ст. 81 КАСУ);

г) наведення інших довідок, необхідних для вирішення справи по суті.

Друга група дій стосується визначення складу осіб, які беруть участь у справі.

До них належать:

а) прийняття рішення про обов’язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні (ст. 120 КАСУ);

б) прийняття рішення про залучення до справи третіх осіб (ст. 53 КАСУ);

в) вирішення питання про участь у справі органів та осіб, яким законом

г) вирішення питання про необхідність залучення та виклику на судовий розгляд свідків, експертів, спеціалістів перекладачів (статті 65—68 КАС України), порядок виклику яких регламентується гл. 3 КАС України.

Третя група дій стосується вирішення інших питань процесуального забезпечення розгляду адміністративної справи.

До таких питань, зокрема, належать:

а) за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає усі заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. 38—39 КАСУ;

б) прийняття рішення про проведення попереднього судового засідання (ст. 111 КАСУ).