72 Постанова

судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови;

Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов 1. Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. 2. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу із зазначенням орієнтованого часу складання постанови. 3. У виняткових випадках, залежно від складності справи, складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи. 4. Виправлення в судовій постанові мають бути застережені складом суду, який його ухвалив. 5. Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог. Постанова щодо частини позовних вимог може бути оскаржена у загальному порядку. 6. Судова постанова оприлюднюється негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. 7. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Якщо справу розглядає колегія суддів і є окрема думка судді – вона не проголошується. 8. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови суду. Таку копію не пізніше, як на наступний день після ухвалення надсилають особі, що бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.

При винесенні рішення суд має вирішити дві групи питань. Перша (основна) група питань належить до вирішення матеріально-правового спору між сторонами. Адміністративний суд має вирішити такі питання: • які юридичні факти у результаті судового розгляду слід визнати встановленими і які невстановленими.

• яким чином у зв'язку із встановленням юридичних фактів мають бути оцінені докази.

• яка правова норма має бути застосована до встановлених юридичних фактів і відповідно до цього мають бути дані відповіді на такі питання:

1) які за своїм змістом правовідносини, що виникли між сторонами;

2) чи слід визнати за позивачем право на задоволення позову чи у позові потрібно відмовити;

3) у якому розмірі слід задовольнити позов, якщо він буде задоволений. Оцінивши подані по справі докази і визнавши встановленими чи невстановленими факти, покладені в основу позову чи в основу заперечень відповідача, суд зобов'язаний застосувати до встановлених обставин відповідну норму матеріального права. Застосування норми права дозволяє суду з'ясувати характер існуючого між сторонами правовідношення і вирішити основне питання – про задоволення позову чи про відмову у ньому. Друга група питань пов'язана із розподілом судових витрат та із визначенням порядку і строків виконання рішення: • у нарадчій кімнаті суд обговорює і вирішує на підставі закону питання про те, на яку сторону і у якому розмірі мають покладатись судові витрати; • тут же має бути вирішено питання про порядок виконання судового рішення і про строки його виконання. 

Отже, під час прийняття постанови суд вирішує такі питання , ст. 161]: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Зміст судової постанови – це її внутрішня структура, утворена із взаємопов'язаних, взаємообумовлених та послідовно викладених частин і їх складових елементів

Традиційно постанова адміністративного суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій складається із чотирьох частин [40, ст. 163, 207, 232]: 1) вступної; 2) описової; 3) мотивувальної; 4) резолютивної.

Стаття 161. Питання, які вирішує суд при прийнятті постанови

1. Під час прийняття постанови суд вирішує:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

2. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Стаття 163. Зміст постанови 1. Постанова складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

• дати, часу та місця її прийняття;

• найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання;

• імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

• предмета адміністративного позову;

2) описової частини із зазначенням:

• короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача;

• пояснень осіб, які беруть участь у справі;

• інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

• встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

• мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

• висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

• висновку суду по суті вимог;

• розподілу судових витрат;

• інших правових наслідків ухваленого рішення;

• строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;

встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Стаття 164. Постанова щодо частини позовних вимог

1. Суд може до закінчення судового розгляду справи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, прийняти постанову щодо частини позовних вимог, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити ці вимоги, виділивши їх в окреме провадження.

2. Постанова щодо частини позовних вимог може бути оскаржена у загальному порядку.