- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
Швидкісні газопромивники застосовуються, головним чином, для очищення газів від мікронного і субмікронного пилу. Принцип дії цих апаратів заснований на інтенсивному дробленні газовим потоком, який рухається з великою швидкістю (біля 60...150 м/с), зрошувальної його рідини. Осадженню частинок пилу на краплинках зрошувальної рідини сприяє турбулентність газового потоку і високі відносні швидкості між вловленими частинками пилу і краплинками.
До швидкісних газопромивників відносяться скрубери Вентурі, діафрагмові (дросельні) та з рухомим дисковим шібером (рис. 5.11). Всі вищеперераховані апарати характеризуються високим ступенем очищення, великими гідравлічними витратами і необхідністю влаштування краплеуловлювача (частіше всього циклонного типу).
Найбільш розповсюдженим апаратом цього класу є скрубер Вентурі, найефективніший з мокрих пиловловлювачів, які застосовуються в проми-словості.
а) б) в)
Рисунок 5.11 – Швидкісні газопромивники:
а) – діафрагмовий; б) – з рухомим дисковим шібером; в) – Вентурі.
Основна частина скрубера Вентурі, з метою зниження шкідливих гідравлічних втрат, виконується у вигляді труби Вентурі, яка має плавне звуження на вході газів (конфузор) і плавне розширення на його виході (дифузор). Вузька частина труби Вентурі називається горловиною.
Існує велика кількість конструкцій скруберів Вентурі, які відрізняються перерізом і довжиною горловини, способом підведення зрошу-вальної рідини, компоновкою тощо. За конфігурацією поперечного пере-різу труби Вентурі поділяються на круглі, щілинні та кільцеві. Круглі труби Вентурі мають переважне розповсюдження при малих об’ємах очищувальних газів. При великих об’ємах газів доцільно застосовувати труби Вентурі з кільцевою горловиною і центральним підведенням зрошення або щілинні труби Вентурі з плівковим зрошенням.
Деколи при великих об’ємах очищуваних газів застосовують бата-рейні або групові компоновки скруберів. Перевагою цього методу є можливість відключення частини труб при змінних витратах газу, тобто ступе-
невого регулювання. Проте питання регулювання може вирішуватися також з допомогою труб зі змінним перерізом горловини, повертанням частини очищених газів в систему очищення і зміною питомого зрошення.
Р
исунок
5.12 –
Труба Вентурі з регульованим перерізом
щілинної
горловини:
1 – дифузор; 2 – форсунки нижнього ярусу зрошування; 3 – регулювальні лопатки; 4 – форсунка; 5 – кишеня плівкового зрошування; 6 – конфузор
Найбільш розповсюджені конструкції скруберів Вентурі з регульованим перерізом горловини. Промислове використання знайшли дві конструкції: труба Вентурі щілинного перерізу (рис. 5.12), в якій регулювання площі горловини здійснюється за допомогою поворотних заслінок, і труба Вентурі кільцевого перерізу (рис. 5.13), в якій вздовж осі переміщується регулювальний конус. Друга конструкція є надійнішою, тому що в ній регулювальний механізм винесений із зони контакту з запиленим газом. Технічні характеристики таких скруберів Вентурі наведені в табл. 5.9.
За гідравлічними характеристикам скрубери Вентурі можна умовно поділити на високонапірні та низьконапірні. Перші застосовуються для тонкого очищення газів від мікронного і субмікронного пилу і характеризуються високим гідравлічним опором (до 20...30 кПа). Технічні характеристики високонапірних скруберів Вентурі наведені в табл. 5.10.
Низьконапірні скрубери Вентурі використовуються, головним чином, для підготовки (кондиціювання) газів перед другими пиловловлювачами і для очищення аспіраційного повітря; їх гідравлічний опір не перевищує 3...5 кПа. Для роботи в низьконапірному режимі деколи застосовують труби Вентурі з продовженими горловинами. В цьому випадку процеси охолодження газів протікають глибше.
Залежно від способу підведення зрошувальної рідини можна виділити такі основні типи апаратів:
- з центральним (форсунковим) підведенням рідини в конфузор чи перед ним;
- з периферійним зрошенням в конфузорі чи в горловині;
- з плівковим зрошенням;
- з підведенням рідини за рахунок енергії газового потоку.
Рисунок 5.13 – Труба Вентурі з регульованим перерізом кільцевої горловини:
1 – корпус; 2 – регулювальний конус; 3 – дифузор; 4 – горловина;
5 – конфузор; 6 – форсунка; 7 – відцентровий краплеуловлювач
З аеродинамічної точки зору оптимальна конфігурація труби Вентурі (рис. 5.14) забезпечується при таких співвідношеннях розмірів її елементів:
конфузор
– діаметр вхідного перерізу, м
кут
звуження, град
;
довжина
;
горловина
– діаметр, м
довжина,
м
дифузор
– діаметр вхідного перерізу, м
кут
розкриття, град
довжина,
м
Рисунок 5.14 – Нормалізована труба Вентурі:
1 – конфузор; 2 – горловина; 3 – дифузор.
В енергетиці для вловлювання золи знайшли широке застосування мокрі скрубери з пристроєм для попереднього зволожування газів, який виготовлений у формі труби Вентурі. В такому випадку частинки пилу захоплюються більш великими краплинками води, внаслідок чого відбувається процес їх коагулювання. Потім ці коагульовані частинки ефективно затримуються на стінках відцентрових скруберів.
На рис. 5.15 наведена схема золовловлювача МС-ВТІ з коагулятором у формі труби Вентурі. Перед трубою Вентурі в рухомий потік газів через розбризкувач вводиться вода. Труба Вентурі складається з конфузора, в якому відбувається збільшення швидкості газів з 20 до 50...70 м/с. В горловині 4, краплинки води, яка поступає через форсунки, розташовані в конфузорі 3, роздрібнюються пилогазовим потоком.
Таблиця 5.9 – Технічні показники скруберів Вентурі з кільцевою горловиною
Найменування |
Марка скрубера |
|||||||||
СВ150/90-800 |
СВ210/120-1200 |
СВ300/180-1600 |
СВ400/250-2200 |
СВ900/820-1600 |
СВ1020/920-2000 |
СВ1150/1020-2400 |
СВ1380/1220-2000 |
СВ1620/1420-2400 |
СВ1860/1620-2800 |
|
Продуктивність, тис. м3/год:
|
7 2 |
15 7 |
30 15 |
50 30 |
180 50 |
120 80 |
180 120 |
240 160 |
340 240 |
500 340 |
Висота скрубера Н, мм |
4095 |
4980 |
6205 |
7400 |
9160 |
11060 |
13165 |
11060 |
13165 |
14880 |
Розміри труби- розпилювача, мм:
|
150
90
250 |
210
120
250 |
300
180
350 |
400
250
350 |
900
820
150 |
1020
920
185 |
1150
1020
212 |
1380
1220
245 |
1620
1420
350 |
1860
1620
400 |
Число краплеуловлю-вачів, шт |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
Діаметр краплеу-ловлювача, мм |
800 |
1200 |
1600 |
2200 |
1600 |
2000 |
2400 |
2000 |
2400 |
2800 |
Швидкість газу у вільному перерізі краплеуловлювача, м/с:
|
5,0 1,4 |
5,0 2,3 |
5,0 2,5 |
5,0 3,0 |
11,0 6,9 |
10,6 7,1 |
11,0 7,4 |
10,6 7,1 |
10,4 7,4 |
11,3 7,7 |
Маса, т |
1,14 |
1,9 |
3,7 |
6,63 |
8,06 |
10,73 |
14,17 |
19,96 |
27,00 |
34,47 |
Таблиця 5.10 – Технічні характеристики типорозмірного ряду високонапірних труб Вентурі
Марка труби Вентурі |
Продуктив-ність, м3/год |
Діаметр гор-ловини труби Вентурі, мм |
Витрати зрошувальної рідини, м3/год |
Тиск рідини перед форсун-кою, кПа |
Габаритні розміри, мм |
Маса апарата, не більше, кг |
ГВПВ-0,010-400 |
115 |
3100-6500 |
2,16-5,00 5,00-12,00 |
80-410 63-400 |
540∙610∙2500 540∙685∙2500 |
117 120 |
ГВПВ-0,014-400 |
135 |
4140-8400 |
2,90-5,00 5,00-7,00 |
80-410 60-700 |
575∙700∙2940 575∙740∙2940 |
148 150 |
ГВПВ-0,019-400 |
180 |
5590-11340 |
3,90-12,80 13,00-22,70 |
80-980 420-710 |
645∙785∙3140 645∙795∙3140 |
174 175 |
ГВПВ-0,025-400 |
180 |
7490-15120 |
5,20-13,00 13,00-30,00 |
150-980 80-450 |
775∙925∙3790 775∙985∙3790 |
244 257 |
ГВПВ-0,030-400 |
200 |
9320-18900 |
6,50-13,00 13,00-38,00 |
60-250 100-910 |
790∙1325∙4025 790∙1355∙4025 |
305 310 |
ГВПВ-0,045-400 |
240 |
13800-28000 |
9,75-30,00 30,00-56,00 |
60-750 110-390 |
880∙1420∙4620 |
400 420 |
ГВПВ-0,060-400 |
280 |
18630-37800 |
13,00-30,00 30,00-75,60 |
100-570 110-710 |
1075∙1630∙5420 |
535 560 |
ГВПВ-0,080-400 |
320 |
23460-47600 |
16,80-45,00 45,00-95,20 |
75-570 110-500 |
1545∙1480∙5940 |
645 675 |
ГВПВ-0,100-400 |
370 |
32430-65800 |
22,60-45,00 45,00-131,60 |
80-320 63-540 |
1835∙1835∙7240 1860∙1860∙7240 |
935 975 |
ГВПВ-0,140-400 |
420 |
41400-84000 |
28,80-45,00 45,00-168,00 |
130-320 63-880 |
2015∙2015∙8140 2060∙2060∙8140 |
1160 1200 |
Рисунок 5.15 – Золовловлювач з коагулятором Вентурі:
1 – вхідний патрубок запиленого газу; 2 – подання води
через зрошувальні сопла; 3 – конфузор; 4 – горловина; 5 – дифузор;
6 – скрубер-краплеуловлювач; 7 – пристрій з соплами, які зрошують стінки скрубера; 8 – бункер для золи
В дифузорі 5 відбувається взаємодія частинок золи і краплинок води (коагулювання). Більш великі краплинки води поглинають дрібні частинки золи, що забезпечує їх краще вловлювання у відцентровому скрубері.
Потік тангенціально вводиться в скрубер 6, стінки якого зрошуються водою і коагульовані частинки ефективно видаляються в бункер для зо- ли 8. Ступінь вловлювання таких золовловлювачів (92...97)%. Основні характеристики золовловлювача МС-ВТІ наведені в табл. 5.11.
Із загальної теорії золовловлювання виходить, що ступінь проскакування золовловлювача буд-якого типу визначається параметром золовловлювання:
,
(5.31)
де – ефективна швидкість осадження золи на поверхню осадження, м/с;
– поверхня
осадження, м2
;
– середня швидкість руху пилогазового потоку, м/с;
– переріз
для проходу газів, м2.
Таблиця 5.11– Типорозміри золовловлювача МС-ВТІ
Краплеуловлювач |
Горловина труби Вентурі |
||||
Діаметр, м |
Висота, м |
Активний переріз, м2 |
Активний пе-реріз вхідно-го патрубка, м2 |
Розміри, м |
Переріз, м2 |
2,8 |
9,66 |
5,72 |
1,37 |
0,39∙1,17 |
0,455 |
3,0 |
10,32 |
6,60 |
1,67 |
0,43∙1,23 |
0,530 |
3,2 |
10,98 |
7,54 |
1,95 |
0,46∙1,40 |
0,644 |
3,6 |
12,20 |
9,62 |
2,41 |
0,45∙1,80 |
0,810 |
4,0 |
13,61 |
11,93 |
3,00 |
0,50∙2,00 |
1,00 |
4,5 |
15,25 |
15,20 |
3,88 |
0,57∙2,28 |
1,30 |
Між параметром золовловлювання і проскакування існує таке співвідношення:
(5.32)
наведене на графіку (рис. 5.16).
Чим більший параметр , тим менший ступінь проскакування і тим більший ступінь вловлювання.
Розрахунок проскакування можна вести спрощено, задаючись середньою швидкістю дрейфу для всіх частинок, чи точніше – для кожної фракції окремо. В останньому випадку загальне проскакування золи визначається за формулою:
(5.33)
де
– ступінь проскакування для і-тої
фракції, якій відповідають швидкість
осадження
і параметр золовловлювання
;
– частка
і-тої фракції при вході в золовловлювач,
%.
Рисунок 5.16 – Залежність проскакування Р і ступеня вловлювання від параметра золовловлювача
При двоступеневих золовловлювачах проскакування деякої фракції через проскакування в кожному ступені золовловлювача визначається за формулою
(5.34)
де
– проскакування
і-тої фракції в першому ступені
золовловлювача;
– проскакування
тої ж фракції в другому ступені.
Для золовловлювачів з трубою Вентурі для параметра золовловлювання одержано таке емпіричне співвідношення:
,
(5.35)
тобто,
параметр золовловлювання визначається
в основному добутком питомої витрати
води (на 1 м3
очищуваного газу)
на швидкість газу
в
горловині труби Вентурі незалежно від
фракційного складу. Звичайно
м/с (50...70 м/с ),
кг/м3
(0,12...0,20
кг/м3
). Розміри скрубе-ра (краплеуловлювача)
визначаються при швидкості
м/с, швидкість газів при вході в скрубер
приймається
м/с.
Мокрі золовловлювачі рекомендується застосовувати при сірчистості палива не більше 0,3% кг/МДж для котлів паропродуктивністю до 670 т/год.
Розрахунок золовловлювачів подібного типу виконується в такій послідовності:
- визначають типорозмір краплеуловлювача за його площею для проходу газів (активний переріз вхідного патрубка, табл. 5.11)
(5.36
)
де – кількість очищуваних газів, м3/с;
– швидкість газів в перерізі скрубера, приймається рівною 5 м/с;
– число скруберів на котел;
- інші розміри елементів золовловлювача за певним типорозміром краплеуловлювача знаходяться з табл. 5.11;
-
залежно від необхідного ступеня
проскакування
за формулою (5.32) або рис. 5.13 знаходять
параметр
;
- вибирають і так, щоб значення , обчислені за формулою (5.35) і знайдені в п. 3 розрахунку, були рівні або максимально близькі між собою;
- підставляють у формулу (5.36) знайдене значення і визначають переріз горловини труби Вентурі;
- загальний гідравлічний опір , Па, знаходять за формулою:
(5.37)
де – густина газу перед золовловлювачем, кг/м3;
– швидкість
газу при вході в краплеуловлювач,
приймається рівною 20 м/с.
