- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
Відповідно до вимог ДСП-201-97 для кожного проектованого і діючого промислового підприємства встановлюються гранично допустимі викиди (ГДВ) шкідливих речовин в атмосферу при умові, що викиди шкідливих речовин від даного джерела в сукупності з другими джерелами (з врахуванням перспективи їх розвитку) не створять приземну концентрацію, яка перевищує ГДК.
При визначенні ГДВ домішок від розрахункового джерела необхідно враховувати їх концентрацію в атмосфері, обумовлену викидами від інших джерел, дотримуючись для приземного шару умови
, (1.74)
де – концентрація речовини в приземному шарі, що створюється розрахунковим джерелом викидів, мг/м3;
– фонова
концентрація речовини, мг/м3.
Встановлюються також контрольні значення ГДВ в грамах за секунду, які не повинні перевищуватися в будь-який двадцятихвилинний інтервал часу. Крім того, контроль ГДВ проводиться в середньому за добу, місяць, рік.
ГДВ шкідливих речовин встановлюють для кожного джерела забруднення атмосфери. Для неорганізованих викидів і сукупності дрібних одиночних джерел (вентиляційні викиди, викиди стаціонарних енерго-установок тощо) встановлюють сумарний ГДВ.
Тимчасово погоджені викиди (ТПВ) шкідливих речовин встанов-люються для підприємств, якщо неможливо забезпечити ГДВ. Величини ТПВ погоджуються з Держкомприроди з поетапним їх зниженням.
ГДВ і ТПВ шкідливих речовин переглядаються не рідше одного разу на 5 років.
Контрольні запитання
Охарактеризуйте природу забруднювачів атмосфери.
Наведіть класифікації джерел забруднення повітря та атмосферних забруднень.
Опишіть основні властивості пилу та їх вплив на ефективність роботи пилоочищувальних апаратів.
Наведіть порядок розрахунку ефективності вловлювання пилу.
Розкажіть про вплив властивостей газів на роботу систем пило- і золоуловлювання.
Охарактеризуйте основні механізми осадження завислих в газах частинок.
Обґрунтуйте суть гравітаційного осадження частинок пилу.
Опишіть особливості відцентрового та інерційного осадження частинок.
Розкажіть про можливості застосування електричних зарядів для осадження частинок пилу.
Охарактеризуйте основні методи захисту навколишнього природного середовища.
Розкрийте суть основних способів очищення газів.
Поясніть важливість необхідності визначення ступеня очищення газів.
Дайте означення видів гранично допустимих концентрацій шкід-ливих речовин в атмосферному повітрі.
Поясніть суть гранично допустимих та тимчасово погоджених викидів шкідливих речовин.
Основні умовні позначення до 2 розділу
– довжина,
лінійний параметр, м;
– ширина,
лінійний параметр, м;
–
висота,
м;
– площа, м2;
– швидкість
газу, м/с;
– швидкість
витання (осадження), м/с;
– діаметр частинок, мкм;
– витрати
газу, м3/с;
– динамічна
в’язкість, Пас;
–
густина газів, частинок, кг/м3;
– прискорення
вільного падіння, м/с;
– діаметр, м, мм;
– коефіцієнт
гідравлічного опору;
– поправкові
коефіцієнти;
– середній
розмір частинок пилу, мкм;
–
ступінь
полідисперсності пилу;
– коефіцієнт
очищення газів;
– час, с;
–
тeмпература
і
тиск
при робочих умовах
відповідно до К, Па;
– абсолютна
температура, К;
– температура, °С;
– нормальний
атмосферний тиск, 101300 Па.
Прийняті скорочення
ЗГ – забруднені гази;
ОГ – очищені гази;
УП – уловлений пил.
