Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Захист атмосфери Петрук В.Г-13.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
14 Мб
Скачать
☆

Розв'язування

1. Для поглинання бензину за 1,45 год необхідно адсорбенту

2. При заданій швидкості пароповітряної суміші м/c і витратах м3/год діаметр адсорбера повинен бути рівний

3. Висота шару адсорбенту

Контрольні запитання

  1. Наведіть класифікацію методів очищення промислових викидів від газоподібних забруднень.

  2. Опишіть суть абсорбційного очищення промислових викидів та сфери його застосування.

  3. Наведіть типову схему та класифікацію абсорберів.

  4. Розкажіть про особливості протікання хемосорбційного очищення промислових викидів.

  5. Охарактеризуйте особливості адсорберів періодичної та безперервної дії.

  6. Опишіть вимоги до вибору адсорбенту.

  7. Поясніть суть термічного знешкодження парів і газів.

  8. Наведіть принципові схеми термічних нейтралізаторів.

  9. Розкрийте суть каталітичного очищення газів.

  10. Наведіть класифікацію та особливості роботи контактних апара-тів для проведення каталітичного очищення газів.

  11. Опишіть суть біохімічного очищення газів.

  12. Наведіть класифікацію гідрофільтрів та особливості їх застосування в промисловості.

Основні умовні позначення до 7 розділу

– довжина соленоїда, м;

– діаметр соленоїда, м;

– сила струму, А;

– напруга, В;

– густина струму, А/мм2;

– переріз проводу (шини), мм2;

– питомий опір проводу (для міді – 0,018 Ом·мм2/м, для алюмінію – 0,028 Ом·мм2/м);

– густина матеріалу проводу (для міді – 8,9·10-6 кг/мм3);

– параметр об’єму котушки, мм3;

– електричний опір котушки, Ом;

– продуктивність фільтра, м3/год;

– маса котушки, кг;

– напруженість намагнічувального поля, А/м;

– кількість витків;

– потужність фільтра, Вт, кВт;

– діаметр осердя, м, мм;

– довжина осердя, м, мм;

– відстань між поясами осердь, м, мм;

– середня магнітна проникність вставки, Г/м;

- магнітна проникність вакууму, 4π·10-7 Г/м;

– магнітна індукція, Т;

– ширина пакетів магнітів;

– ширина пакетів магнітів;

– коефіцієнт розсіювання магнітного потоку;

– кінематична в’язкість, м2/с;

– швидкість фільтрування, м/с;

– діаметр гранул насадки, мм;

– коефіцієнт Рейнольдса;

7 Магнітне очищення газів

Переважна частина залізовмісних домішок парів і конденсатів на електростанціях, газових і рідких компонентів та продуктів аміачного виробництва, відхідних газів і стічних вод в металургії має магніто-сприйнятливі (феромагнітні, антиферомагнітні) властивості, тобто здатність до магнітного осадження, яка реалізується в спеціальних установках (фільтрах, осаджувачах).

Магнітосприйнятливі частинки, піддаючись магнітному осадженню, виконують також супутню „транспортну” функцію, захоплюючи інші час-тинки домішок та іони. Це дозволяє вважати метод магнітного осадження більш універсальним порівняно з його прямим призначенням. Перспективне штучне попереднє введення в середовище (чи утворення) магнітосприйнятливих частинок з наступним сумісним осадженням їх з іншими домішками.

Робочим органом магнітних фільтрів-осаджувачів (рис. 7.1) є фільтрувальна (гранульована) намагнічена насадка 2, яка безпосередньо контактує з потоком газу або рідини, які очищаються.

Головна позитивна якість таких насадок в тому, що при дії на них порівняно невеликим намагнічувальним полем в їх порах, переважно поблизу точок контакту гранул, формується поле високої напруженості, яке набагато перевищує напруженість намагнічувального поля, і високого ступеня неоднорідності. Внаслідок цього частинки піддаються ефективній силовій осаджувальній дії, чим і досягається тонке очищення газів від магнітосприйнятливих фракцій домішкових частинок при умові наявності у гранул антикорозійних властивостей.

Рисунок 7.1 – Соленоїдний фільтр-осаджувач:

1 – корпус; 2 – фільтрувальна насадка; 3 – соленоїд для створення магнітного поля

При цьому магнітофільтраційне очищення (МФ-очищення) допускає порівняно великі робочі швидкості протікання середовища, яке очищається (наприклад, не менше ніж в 3...10 разів порівняно з традиційним очищенням, де проявляються тільки хімічні та механічні сили захоплювання), що робить магнітні очисні установки одночасно компактними і високопродуктивними. Такі насадки також зберігають свої магнітні властивості в широкому температурному діапазоні (для заліза до 770°С), що дозволяє їх застосовувати для очищення середовищ, які знаходяться в різних температурних режимах.

Апарати, призначені для тонкого МФ-очищення рідин і газів, класифікуються за трьома основними групами залежно від особливостей намагнічувальних систем та їх компонування з зоною осадження домішок, тобто фільтрувальною намагнічувальною насадкою [35] .

  1. Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою: робоча насадка розташована безпосередньо в порожнині намагнічувальних котушок. Власне в цих конструкціях сама насадка – це своєрідне осердя намагнічувальної котушки.

  2. Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами: мають значну кількість малогабаритних котушок із стальними осердями-магнітопроводами, розташованими за межами насадки і спрямованими своїми полюсами до насадки. Як правило, осердя складають разом з насадкою замкнутий магнітний контур.

3. Фільтри з „відділеними” постійними магнітами: мають пакет постійних магнітів, але не як осаджувальних елементів, а як намагнічувальних систем з можливістю управління ними для періодичного переривання магнітної дії на фільтрувальну насадку (для апаратів перших двох груп переривання магнітної дії здійснюється вимкненням струму живлення).