- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
Органи державної виконавчої влади, які здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища, зобов’язані збирати, обробляти і безстроково зберігати з допомогою сучасних комп’ютерних технологій первинні дані про стан навколишнього природного середовища, зокрема:
Мінприроди – дані про:
– концентрацію забруднювальних речовин у скидах у водні об’єкти, в тому числі на об’єктах, які мають радіаційно небезпечні технології;
– залишкову кількість пестицидів і важких металів на сільсько-господарських угіддях;
– стан поверхневих вод суші;
– стан наземних і морських екосистем.
НКАУ – дані про:
– вміст озону в атмосфері;
– забрудненість атмосфери;
– забрудненість річкових, озерних та морських вод;
– забрудненість ґрунтів, у тому числі сільськогосподарських угідь;
– стан сільськогосподарських посівів (рівень забруднення сільсько-господарських культур промисловими токсикантами, пестицидами тощо);
– стан поверхневих вод суші;
– стан лісів;
– танення снігового покриву;
– радіаційний стан.
МОЗ – вибіркові дані про:
– рівень забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;
– стан забруднення поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;
– стан морських вод у рекреаційних зонах;
– хімічне та біологічне забруднення ґрунтів на території населених пунктів і господарсько-побутові відходи;
– інтенсивність фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);
– стан здоров’я населення;
– вплив забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я.
Мінагропром – дані:
– радіологічного, агрохімічного й токсикологічного спостереження за ґрунтами сільськогосподарського використання;
– токсикологічного і радіологічного спостереження за сільського-сподарськими рослинами та продуктами з них;
– зоотехнічного, токсикологічного і радіологічного спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами з них.
Мінлісгосп – дані про:
– стан лісів;
– ступінь пошкодження насаджень (токсичними викидами, рекре-ацією, зміною гідрологічного режиму, ентомошкідниками та фітозахво-рюваннями);
– концентрацію радіонуклідів, токсичних речовин у ґрунті та в різних ярусах лісових насаджень;
– стан мисливської фауни у лісах.
Держкомгідромет – дані:
– гідрологічних, метеорологічних і агрометеорологічних вимірів;
– про стан озонового шару у верхній частині атмосфери;
– про концентрацію шкідливих речовин (у тому числі радіоактив-них) в атмосферному повітрі, водних об’єктах і в ґрунті;
– про залишкову кількість пестицидів і важких металів у ґрунтах.
Держкомводгосп – дані про:
– концентрацію радіоактивних речовин у річках, водосховищах, каналах, зрошувальних системах і водоймах у зонах атомних електро-станцій;
– концентрацію забруднювальних речовин у поверхневих водах у місцях їх інтенсивного використання для народногосподарських потреб;
– використання води підприємствами, установами й організаціями;
– меліоративний стан зрошуваних та осушуваних земель (глибину залягання та мінералізацію ґрунтових вод, ступінь засоленості та солонцю-ватості ґрунтів, обсяги заходів щодо поліпшення меліоративного стану);
– підтоплення сільських населених пунктів;
– переформування берегів і гідрогеологічний стан (підтоплення території) в прибережних зонах водосховищ.
Держкомгеології – дані:
– про стан підземних вод;
– спостережень за ендогенними та екзогенними процесами;
– про геофізичні поля;
– про геохімічний стан ландшафтів.
Держкомзем – дані про:
– структуру землекористування в регіоні за видами угідь та їх гос-подарське використання;
– трансформацію земель цільового призначення;
– стан і якість ґрунтів (рівні забруднення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів) та стан рослинного покриву земель;
– стан поверхневих і підземних вод (вибірково);
– стан берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток, гідротехнічних споруд;
– рекультивацію порушених земель;
– стан зрошуваних, осушених земель, а також земель, що мають ознаки вторинного підтоплення і засолення;
– стан і рівні забруднення земель викидами і скидами промислових підприємств та об’єктами сільськогосподарського виробництва.
Держжитлокомунгосп – дані про:
– концентрацію забруднювальних речовин у питній воді центра-лізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;
– концентрацію забруднювальних речовин у стічних водах підпри-ємств, які скидаються до міської каналізаційної мережі;
– концентрацію забруднювальних речовин у стічних водах після очисних споруд міст і селищ міського типу;
– ступінь пошкодження насаджень у містах і селищах міського типу (ентомошкідниками, фітозахворюваннями тощо);
– підтоплення міст і селищ міського типу.
Підприємства, установи й організації, які ведуть спостереження за станом навколишнього природного середовища, зобов’язані збирати і без-строково зберігати первинні дані про стан навколишнього природного середовища, обробляти, узагальнювати та безплатно надавати додатково до форм статистичної звітності дані спостережень або іншу інформацію на запит органів державної виконавчої влади.
Аналіз і узагальнення інформації про стан навколишнього при-родного середовища здійснюються органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, які провадять моніторинг навколишнього природного середовища, відповідно до відомчих норма-тивних актів та методик, а також з допомогою розподіленого міжвідомчого банку даних.
Аналіз екологічної інформації та прогнозування стану навко-лишнього природного середовища проводиться з використанням сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях (локальному, регіональному, національному) системи державного моніторингу навколишнього природ-ного середовища.
Узагальнення інформації про стан навколишнього природного сере-довища повинно здійснюватися з використанням сучасних комп’ютерних технологій.
Узагальнена інформація надходить до регіональних і національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, органів Мінприроди на місцях, інших органів державної виконавчої влади з метою розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання негативним процесам та усунення їх наслідків. Узагальнена інформація є доступною також для служб спостережень, локальних центрів моніторингу.
Обмін інформацією про стан навколишнього природного середовища між органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють державний моніторинг навколишнього природного середовища, проводиться безплатно, з використанням сучасних засобів зв’язку.
Прогнозування змін стану навколишнього природного середовища або окремих його складових здійснюють органи державної виконавчої влади, які провадять державний моніторинг навколишнього природного середовища як самостійно, так і з залученням науково-дослідних установ та творчих колективів.
