Розрахунок резервів зниження собівартості виробництва молока, грн. (по негативних відхиленнях табл. 9.12 – 9.13)

Показники	На 1 ц	На 1 гол.	Усього
Резерви зниження собівартості молока за рахунок:
Продуктивності тварин	-	-	-
Трудомісткості утримання тварин	0,67	24,12	26,3
Оцінки праці	-	-	-
Кормо одиниць	-	-	-
Оцінки кормів	-	-	-
Інших витрат	1,53	55,08	60,1
Вартості побічної продукції	0,11	4,00	4,3
Вартості приплоду телят	0,01	0,36	0,2
Разом можлива величина резерву зниження собівартості 1 ц молока	2,32	83,56	91,1

У необхідних випадках за допомогою кореляційного аналізу можна одержати корисну інформацію про собівартість окремих видів продукції. Для прикладу розглянемо методику аналізу собівартості молока. Факторами собівартості 1 ц молока можуть бути: х₁ – концентрація корів в одному господарстві , голів; х₂ - витрати праці на 1 ц молока, люд.-годин; х₃ – оплата 1 люд.-години, грн..; х₄ - витрати кормів на 1 ц молока, ц кормоодиниць; х₅ – собівартість 1 ц кормоодиниць, грн..; х₆ – продуктивність однієї корови, кг; х₇ – приплід телят від 100 корів, голів; х₈ – рівень комплексної механізації, %.

Для вивчення залежності собівартості молока від зазначених факторів може бути використана лінійна форма зв’язку, якій відповідає тип рівняння множинної кореляції:

у = а₀ + а₁х₁ +а₂х₂ .... +а₈х₈

Визначення впливу окремих факторів на результативні показники полягає у визначенні за допомогою методу найменших квадратів таких абсолютних значень коефіцієнтів типу рівняння (а₀, а₁, а₂, ...., а_n), при яких відхилення фактичних значень результативного показника від розрахункового (теоретичного) буде мінімальним.

Вихідна інформація (табл. 9.16) наноситься на машинні носії. В результатів розв’язання задачі на ЕОМ одержують результативну інформацію у вигляді машинограм.

Таблиця 9.16.

Карта даних по 57 спостереженнях

№ п/п	х1	х2	х3	х4	х5	х6	х7	х8	у
1	1411	537	870	130	8,50	3385	88	100	20,03
2	1551	610	920	184	9,90	2459	80	88	32,63
3	1343	449	790	122	10,90	3003	81	76	23,85
4	1214	768	710	179	9,30	2253	76	90	32,70
5	1995	551	900	139	10,20	2639	85	100	27,96
...	...	...	...	...	...	...	...	...	...
57	864	512	810	163	10,51	2297	74	100	28,95

Кореляційна модель, розв’язана на ПЕОМ у даному прикладі, мала такий вигляд: у = 25,78+0,0015х₁ +0,6745х₂ – 0,0053х₃ +5,170х₄ + 0,0052х₅ – 0,0051х₆ – 0,0385х₇ – 0,0029х₈.

Для відображення тісноти зв’язку між результативним показником і факторами, які на нього впливають, використовуються коефіцієнт множинної кореляції. У наведеному прикладі від складав 0,952, що свідчить про тісний взаємозв’язок собівартості 1 ц молока з факторами, які включені в модель.

Далі важливо здійснити аналіз коефіцієнтів регресії. Усі вони, крім вільного параметра (а₀), вказують, на скільки одиниць в середньому змінюється результативний показник при зміні факторіального показника на одиницю свого виміру. Так, параметри кореляційної моделі свідчать, що збільшення концентрації поголів’я корів у господарстві на 1 голову зумовлює підвищення собівартості 1 ц молока на 1,5 грн.

Економічний зміст параметра а₂ показує, що збільшення витрат праці на 1 молока на 1 люд.-годину підвищує собівартість 1 ц молока на 0,67 грн. разом з тим зростання оплати 1 люд.-години на 10 грн. зумовлює зниження собівартості на 0,05 грн. це вказує на те, що в господарствах, де праця в молочному скотарстві оплачується високо, собівартість молока нижча.

Разом із збільшенням витрачання кормів на 1 ц молока (параметр а₄) на 1 ц кормоодиниць собівартість його виробництва підвищувалась на 0,517 грн., а при зростанні собівартості 1 ц кормоодиниць (а₅) на 10 грн. підвищувалась ще на 0,52 грн.

Економічне значення параметра а₆ розкривається таким чином – із зростанням продуктивності однієї голови корів на1 кг за рік собівартість 1 ц молока знижується на 0,05 грн. Важливе значення для зниження собівартості 1 ц молока має вихід телят від приплоду на 100 корів (а₇). Разом із збільшенням приплоду телят на 100 корів на 1 голову собівартість молока знижувалась на 0,38 грн. Підвищення комплексної механізації в молочному скотарстві (а₈), на 1 % забезпечує зниження собівартості 1 ц молока на 0,29 грн.

Що ж до вільного параметра (а₀), то в цьому показнику не можна надати відповідного економічного змісту. Тому вільний параметр а₀ кореляційної моделі слід вважати як відповідний базис, який враховується при використанні кореляційних моделей в економічних дослідженнях.

Коефіцієнти регресії між собою непорівнянні, бо кожний окремий фактор має іншу одиницю виміру. Тому приведення їх у порівнянний вид здійснюється за допомогою так званих коефіцієнтів еластичності, які безпосередньо свідчать про роль окремих факторів у формуванні результативного показника. Економічний зміст коефіцієнтів еластичності полягає у тому, що вони відображають, на скільки процентів результативний показник, якщо фактор зміниться на 1 % при незмінному значенні решти факторів. Важливо також з’ясувати, яка частина результативного показника формується за рахунок вільного параметра. Тому виникає необхідність визначення порівняльного значення вільного параметра (а₀) по відношенню до коефіцієнтів еластичності кореляційної моделі.

Так, як кожний із коефіцієнтів регресії є носієм відповідної частини результативного показника, сума коефіцієнтів еластичності кореляційної моделі при прямолінійній формі зв’язку повинна складати 1 (100%). Розрахунки при цьому здійснюють по двох формулах:

Е₀ = Е_j = aj

У нашому прикладі коефіцієнти еластичності складали:

Е₀ = 25,78: 31,24=0,824

Е₁ = 0,0015 (1538:31,24) = 0,074;

Е₂ = 0,6745 (6,87:31,24) = 0,148;

Е₃ = -0,0053 (83:31,24) = -0,014;

Е₄ = 5,17 (1,67:31,24) = 0,275;

Е₅ = 0,52 (10,64:31,24) = 0,177;

Е₆ = 0,0051 (2332:31,24) = -0,381;

Е₇ = -0,0385 (77: 31,24) = -0,095;

Е₈ = -0,0029 (81: 31,24) = -0,008;

Е₁ + Е₂ + Е₃ + Е₄ + Е₅ + Е₆ + Е₇ + Е₈ +Е₀ = 1

За даними коефіцієнтів еластичності можна зробити висновки, що найбільшу роль у формуванні собівартості 1 ц молока відіграють параметри а₂, а₄, а₅, а₆ у порівнянні з іншими. Із зростанням середньорічного надою молока на одну корову (фактор х₆) на 100% собівартість 1 ц молока в господарстві знижується на 38,1%. Важливими резервами зниження собівартості молока є економне і раціональне витрачання кормів (Е₄ = 0,275), а також зниження їх собівартості (Е₅ = 0,177), зменшення витрат праці в молочному скотарстві (Е₂ = 0.148).

Собівартість живої ваги. Поруч з аналізом собівартості приросту вирощування молодняку та відгодівлі тварин важливо аналізувати собівартість центнера живої ваги поголів’я тварин, реалізованих на м’ясо. І тих, що залишились у господарстві на кінець року.

Собівартість 1 ц живої ваги тварин залежить від витрат на вирощування і собівартості приросту тварин не лише звітного року, але й від таких самих показників за минулі роки, а також від балансової вартості вибракуваних дорослих тварин. Собівартість 1 ц живої ваги формується з урахуванням руху поголів’я ваги живої маси і вартості тварин: 1) на початок року; 2) надходження, у тому числі приплоду, приросту, інших надходжень; 3) вибуття тварин, у тому числі реалізації державі, падежу та іншого вибуття. По кожному із цих видів руху тварин собівартість 1 ц живої маси залежить від: 1) середньої ваги однієї голови тварин; 2) вартості однієї голови тварин. При аналізі визначають вплив цих факторів (табл. 9.17).

Дані таблиці показують, що на кінець року собівартість 1 ц живої маси тварин складала 201,36 грн. і була нижча від планової на 4,32 грн. Зниження собівартості пояснювалось збільшенням середньої ваги 1 голови до 2,93 ц при плановій 2,56 ц, за рахунок цього собівартість знизилась на 25,97 грн. Однак вартість однієї голови тварин була вища за планову, що зумовило підвищення собівартості 1 ц живої маси на 21,56 грн., і в підсумку собівартість знизилась на 4,32 грн. Середня вага однієї голови тварин на кінець року збільшилась за рахунок перевиконання плану приросту тварин, купівлі тварин з більшою вагою, а також за рахунок реалізації державі тварин меншою вагою 1 голови у порівнянні з плановою.

По реалізованому державі поголів’ю собівартість 1 ц живої маси знизилась на 10,26 грн., що позитивно вплинуло на прибуток і рентабельність. Цього досягнуто в основному за рахунок скорочення вартості однієї голови тварин шляхом зниження собівартості приросту тварин на

Таблиця 9.17.