9.7. Модель алгоритму розв’язання задач аналізу собівартості продукції

Методика аналізу собівартості продукції сільського госпо­дарства є досить складною і трудомісткою. Всебічний і глибо­кий аналіз собівартості охоплює численні однотипні розрахун­ки, для яких характерна велика повторюваність їх виконання з деталізацією за різними галузями і видами продукції, внутріш­ньогосподарськими підрозділами, періодами часу тощо. Все це ускладнює аналітичні розрахунки, зводить аналіз до техні­ки їх виконання. Це одна з причин того, що аналіз собівартості та витрат у сільськогосподарських підприємствах проводиться поверхово.

Ефективним засобом вирішення цієї проблеми є автоматизація розрахунків на ЕОМ. До найпридатніших для комп'ютеризації розрахунків при аналізі собівартості відносяться такі типи задач: аналіз собівартості продукції по видах в окремих галузях рос­линництва і тваринництва; аналіз витрат на корми у тваринни­цтві; поопераційний аналіз витрат рослинництва; та ін.

Розглянемо постановку задачі аналізу собівартості за видами продукції, принципи якої однакові як для рослинництва, так і тваринництва.

Вище були розглянуті показники і фактори собівартості про­дукції рослинництва та тваринництва, викладена методика їх аналізу. Тому тут наведемо аналітичні моделі собівартості і фор­малізовані алгоритми розрахунків.

Модель для аналізу собівартості одиниці продукції по видах можна зобразити у вигляді формули:

у₁ =

де, у₁ – собівартість одиниці продукції; х₁ — валова продукція в натурі; х₂ — загальна сума витрат у грошовому виразі; х₃ — загаль­на величина нормативного фактора; х₄ — розміри галузей; х₅ — продуктивність одиниці галузі в натуральному виразі; х₆ — ви­трати на одиницю розміру галузі; х₇ — величина нормативного фактора на одиницю розміру галузі; х₈ — те саме на одиницю продукції; х₉ — оцінка одиниці нормативного фактора; х₁₀ — ви­трати відповідного виду (статті витрат) на одиницю продукції в грошовому виразі; і — 1, 2, ..., п — код галузі: j = 1,2, ..., т — код виду витрат.

На основі цієї формули складається алгоритм, який передба­чає логічну послідовність опрацювання аналітичної інформації.

Алгоритм розв'язання задачі аналізу собівартості включає та­ку послідовність розрахунків:

1. Вихідні дані для аналізу: уі⁰, уі^/, х₁⁰і, х₁^/і, х ₂^/і, х₃⁰іj, х₃^/іj, х₄⁰ij, х₄^/іj, і=1,2, …., n, j = 1,2, ….m.

2. Умови: і=1, j =1.

3. Визначення показників і відхилень по них:

х₅⁰ = х₁⁰ : х₄⁰, х₅^/ = х₁^/ : х₄^/, х₅=х₅=х₅^/ - х₅⁰;

х₆⁰ = х₂⁰ : х₄⁰, х₆^/ = х₂^/ : х₄^/, х₆=х₆⁰ - х₆^/;

х₇⁰ = х₃⁰ : х₄⁰, х₇^/ = х₃^/ : х₄^/, х₇=х₇⁰ – х₇^/;

х₈⁰ = х₇⁰ : х₅⁰, х₈^/ = х₇^/ : х₅^/, х₈=х₈⁰ – х₈^/;

х₉ = х₆⁰ : х₇⁰, х₉^/ = х₆^/ : х₇^/, х₉=х₉⁰ – х₉^/;

х₁₀ = х₆⁰ : х₅⁰, х₁₀ = х₆^/ : х₅^/, х₁₀=х₁₀⁰ – х₁₀^/;

у¹ = х₆⁰ : х₅^/, у= у⁰-у^/, х₂(у) = ух₁^/.

4. Розрахунки впливу факторів на відхилення по собівартості продукції:

у(х₅) = у⁰-у^/; х₂(х₃) = у(х₅)х₁^/;

у(х₆) = у¹-у^/; х₂(х₆) = у(х₆)х₁^/;

у(х₇) = ( х₇х₉):х₅^/; х₂(х₇) = у(х₇)х₁^/;

у(х₈) = х₈х₉⁰; х₂(х₈) = у(х₈)х₁

у(х₉) =(х₇^/х₉⁰):х₅^/; х₂(х₉) = у(х₉)х₁;

х₂(х₁₀) = х₁₀х_1.

5. Умови - j: = j +1; при j m слід повторити розрахунки пп. 3-4, при j=m необхідно перейти до п.6.

6. Умови: і: = і + 1; при і n повторити розрахунки пп. 3-5, при і = n – перейти до п 7.

7. Підсумовування показників:

х₂(у), х₂(х₅), х₂(х₆),

х₂(у₇), х₂(х₈), х₂(х₉).

На основі алгоритму розробляють комп’ютерну програму. Для забезпечення роботи із складання такої програми і програмування самої форми вихідної машинограми зазначені формалізовані розрахунки доцільно представити у вигляді табличних алгоритмів.

У складі собівартості продукції тваринництва велика питома вага припадає на вартість кормів. Витрати на корми, які вище аналізувались у собівартості загальною сумою, складаються з ви­трат за окремими видами кормів. Тому проаналізувати загальну вартість кормів у собівартості продукції ще недостатньо. Від рів­ня використання кормів залежить не лише собівартість, а й обсяг виробництва продукції. Враховуючи все це, аналіз витрат і вико­ристання кормів доцільно виділити в окрему задачу для розв'я­зання за допомогою ЕОМ.

При постановці, алгоритмізації та програмуванні задачі вико­ристовують таку формулу:

у = ,

де у — витрати кормоодиниць на одиницю продукції, ц; х₁ — продуктивність однієї голови тварин; х₂ — витрати кормооди­ниць на одну голову тварин; х₃, — витрати фізичної ваги окремих видів кормів на одну голову тварин; х₄ — коефіцієнт переведення фізичної ваги кормів у кормоодиниці; і = 1, 2, .... п — код виду кормів.

На основі цієї формули, а також враховуючи якість кормів за вмістом у них протеїну, собівартість кожного виду кормів, роз­робляють алгоритм аналізу і програму розв'язання за допомогою ЕОМ. Результати опрацювання інформації одержують у вигляді окремої машинограми.

Поопераційні витрати у рослинництві на вирощування сільськогосподарсь­ких культур складаються з окремих статей. Ці витрати формую­ться по окремих технологічних операціях, роботах, процесах. Тому при техніко-економічному аналізі можна вивчати витрати по виробничих операціях. При постановці розв'язання задач за допомогою ЕОМ слід виходити з такого взаємозв'язку витрат:

у_j = ,

де у — загальна сума витрат по культурі; х₁ — фізичні обсяги технологічних операцій; х₂ — витрати на одиницю технологічної операції; і = 1, 2, ..., п —код, операції; у^/= 1, 2, ..., т — код виду витрат.

Кінцевим результатом розв'язання задачі поопераційного ана­лізу витрат на вирощування сільськогосподарської культури є виявлення відхилень у витратах на 1 га посівної площі, у тому числі за рахунок зміни обсягів операцій і окремо за рахунок змі­ни собівартості їх виконання.

Результати поопераційного аналізу витрат у рослинництва міс­тять корисну інформацію не лише про витрати, а й про дотри­мання технології вирощування сільськогосподарських культур. ­Однак слід зазначити, що такий аналіз ускладнюється відсутніс­тю в бухгалтерському обліку упорядкованих і систематизованих даних щодо дотримання технології вирощування культур і витра­тах по роботах.