Виконання плану зниження собівартості продукції

Показники	За планом		Фактично		Відхилення (+,-)
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Собівартість продукції звітного року	8398	100	8332	99,3	+61,0	+0,73
Зниження (+), підвищення (-) у порівнянні з попереднім роком	+93,0	+1,1	+154,0	+1,8	+61,0	+0,73

Дані показують, що господарство виконало планові завдання по зниженню собівартості всієї продукції і досягнуло економії коштів порівняно з плановими витратами на 61 тис.грн. у порівнянні з минулим роком собівартість продукції знизилась на 154 тис.грн, або на 1,8%.

9.3. Аналіз собівартості продукції по видах

З метою з’ясування причин підвищення собівартості та пошуку шляхів її зниження для потреб управління виробництвом важливо основну увагу при аналізі зосередити на вивченні витрат по галузях і видах продукції. При цьому насамперед виявляють галузі з порівняно високою собівартістю виробництва продукції, після чого детально аналізують собівартість одиниці конкретних видів продукції по основних факторах, які впливають на неї.

Оцінку собівартості продукції конкретних її видів та розрахунок загальних сум економії або перевитрат коштів проводять елементарним порівнянням показників (табл. 9.5).

Таблиця 9.5.

Виконання плану по собівартості продукції звітного року

Продукція	Собівартість 1 ц, грн..		Відхилення (+,-)		Валова продукція, ц	Економія (+), перевитрати (-), тис.грн.
	За планом	Фактично	грн.	%
Озимі зернові	12,0	11,0	+1,0	8,3	20000	+20,0
Ярові зернові	12,0	13,0	-1,0	8,3	21120	-21,1
Цукрові буряки	5,24	3,84	+1,40	26,7	21840	+30,6
Інша продукція	х	х	х	х	х	+0,5
Разом по рослинництву	х	х	х	х	х	+30,0
Молоко	28,53	27,30	+1,23	4,35	39312	+48,4
Привіс ВРХ	198,0	205,0	-7,0	3,54	3027	-21,2
Інша продукція	х	Х	х	х	х	+3,8
Разом по тваринництву	х	х	х	х	х	+31,0
Всього	х	х	х	х	х	+61,0

Дані показують, що в цілому по господарству досягнуто економії 61 тис.грн. в тому числі по рослинництву – 30 тис.грн. і по тваринництву – 31 тис.грн. Собівартість одиниці продукції знизилась озимих зернових – на 8,3%, цукрових буряків – на 26,7%, молока – на 4,35%. Однак собівартість продукції була вища за планову ярових зернових на 8,3% і привісу ВРХ – на 3,54%.

Загальна методика аналізу впливу факторів. Собівартість одиниці продукції в сільському господарстві при аналізі вивчається як результат впливу насамперед двох факторів: 1) рівня продуктивності одиниці розміру галузі; 2) величини виробничих витрат на одиницю розміру галузі. Для рослинництва це будуть урожайність і витрати на 1 га посівної площі сільськогосподарських культур, для тваринництва – продуктивність і величина витрат на 1 голову тварин.

Основним об’єктом вивчення при аналізі собівартості є витрати на виробництво, які складаються з окремих елементів: витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування; матеріальні витрати, у тому числі на придбання насіння і садивний матеріал, корми, іншої продукції сільського господарства; витрати на мінеральні добрива, нафтопродукти, електроенергію, паливо; інші матеріальні витрати; на амортизацію основних засобів; страхові платежі; інші витрати. У плануванні, обліку і звітності витрати на виробництво групуються також по окремих статтях, які охоплюють один або декілька елементів. При економічному аналізі окремі елементи і статті витрат вивчаються з урахуванням впливу на їх величину двох груп факторів: нормативних та оціночних.

Нормативні фактори відображають кількісну сторону витрачання ресурсів у процесі виробництва: праці в людино-годинах; насіння або садивного матеріалу, добрив, кормів – у центнерах; обсяг виконаних робіт тракторами – у машино-годинах або нормо-годинах, еталонних гектарах; вантажним автотранспортом – у машинно-годинах або тонно-кілометрах; робочою худобою – у відпрацьованих коне-днях, електроенергії – кіловат-годинах тощо. До нормативних факторів відносяться також фізичні обсяги технологічних операцій (робіт) з вирощування культур або утримання продуктивних тварин.

Кожному виду нормативного фактора відповідає оціночний фактор, який відображає його якісну сторону. До них відносяться: оплата однієї людино-години; оцінка 1 ц насіння, добрив, кормів; собівартість одиниці роботи тощо. Для з’ясування причин зміни собівартості і пошуку шляхів її зниження для потреб управління виробництвом важливо визначити величини впливу факторів продуктивності та розміру витрат на одиницю галузі. Методика аналізу із використанням способу послідовних підстановок, яка широко висвітлена в економічній літературі і застосовується тепер на практиці в сільськогосподарських підприємствах, полягає в тому, що спочатку розраховують умовний показник собівартості при базисній величині витрат на одиницю галузі, але при фактичному рівні її продуктивності. Далі, порівнюючи розрахунковий показник собівартості з базисним, визначають розмір впливу фактора продуктивності галузі, а з фактичним – величину витрат на виробництво.

З цією метою аналогічні розрахунки можна виконати за допомогою способу абсолютних різниць. При цьому продуктивність галузі вважають за кількісний нормативний фактор собівартості, а витрати на 1 га або на 1 голову тварин – за якісний, оціночний фактор. Таким чином, вплив на собівартість зміни продуктивності галузі визначається множенням відхилення по продуктивності на планову собівартість одиниці продукції і діленням одержаного результату на фактичну продуктивність галузі.

У цей же спосіб оцінюють вплив на собівартість нормативних і оціночних факторів витрат по окремих їх статтях і елементах. Наприклад, вплив трудомісткості обробітку 1 га посіву культури на собівартість 1 ц продукції визначається так: відхилення витрат людино-годин на 1 га помножити на планову оцінку однієї людино-години і одержаний результат поділити на фактичну врожайність. Вплив на собівартість фактора оцінки праці розраховують множенням відхилення в оцінці однієї людино-години на фактичні витрати людино-годин на 1 га і одержаний результат ділять на фактичну врожайність.

Подібну методику використовують при аналізі собівартості продукції у рослинництві, а також продукції тваринництва по видах і групах тварин.