- •3. Повноваження Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України за Конституцією України у розробці й прийнятті нормативних актів з податків
- •4. Механізм структурної побудови нормативних актів з податків
- •Основні функції податку:
- •Додаткові функції податку утворюють підсистему, що охоплює такі види функцій:
- •Ознаками податку є:
- •Конкретизація податкових правовідносин передбачає два елементи:
- •14. Характерні особливості нарахування амортизації основних фондів і нематеріальних активів.
- •Амортизація основних фондів та нематеріальних активів має наступні особливості:
- •Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:
- •157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •19. Характеристика податку на додану вартість
- •28. Плата за землю за діючим законодавством
- •29. Фіксований сільськогосподарський податок
- •30. Характеристика податку на промисел
- •31. Порядок оподаткування єдиним податком з малого підприємництва
- •Спрощена система оподаткування (єдиний податок) може застосовуватися:
- •Певні категорії осіб не можуть бути платниками єдиного податку. До них відносяться:
- •Суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, яка використовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
- •32. Плата за торговий патент за діючим законодавством
- •33. Платежі за використання природних ресурсів
- •34. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів і використання земельними ділянками лісового фонду
- •35. Плата за використання надр для видобутку корисних копалин
- •36. Збір за спеціальне водокористування і порядок його стягнення
- •37. Збір за геологорозвідувальні роботи
- •1. Здійснення авансових платежів у строки:
- •38. Збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмельоводства
- •39. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •40. Місцеві податки і збори. Характеристика і правова природа
- •До місцевих зборів належать:
- •41. Комунальний податок і порядок його нарахування
- •42. Мито. Його види і порядок нарахування
- •В основі обчислення мита лежить митна вартість товару й транспортного засобу. Визначення митної вартості здійснюється декількома методами:
- •1. Метод оцінки за ціною угоди із увезеними товарами - митна вартість визначається як ціна угоди, фактично сплачена або підлягаюча сплаті за ввезений товар на момент перетинання ним митного кордону.
- •43. Порядок стягнення митних зборів
- •Так, збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
- •44. Поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, примусового стягнення
- •45. Податкове повідомлення і податкова вимога (поняття і механізм застосування)
- •46. Порядок розв’язання конфліктних інтересів та податкові роз’яснення
- •Права контролюючих органів можна класифікувати в такий спосіб:
- •48. Податкова застава. Виникнення права податкової застави; реєстрація; узгодження операцій із податковими активами; призупинення податкової застави згідно Закону України від 21 грудня 2000 р.
- •49. Адміністративний арешт. Поняття і обставини застосування адміністративного арешту. Порядок застосування адміністративного арешту
- •50. Підстави застосування штрафних санкцій за Законом України від 21 грудня 2000 р.
- •Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
- •51. Види юридичної відповідальності, які застосовуються до суб’єктів - платників податків за податкові правопорушення
- •52. Порядок узгодження сум податкових зобов’язань, визначення податкового боргу оскарження рішень контролюючих органів за Законом України від 21 грудня 2000 р.
- •53. Порядок продажу активів і забезпечення інтересів кредиторів
- •54. Термін позивної давності та граничні терміни позивної давності
- •56. Відповідальність банків за порушення строків зарахування податків, зборів та обов’язкових платежів.
35. Плата за використання надр для видобутку корисних копалин
Платник. Відповідно до пп.263.1.1 п.263.1 ст.263 розділу ХІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (далі - ПКУ) платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр. Пунктом 263.9 статті 263 розділу ХІ ПКУ передбачені ставки плати за користування надрами для видобування прісних підземних вод.
Об’єкт. обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл; в) обсяг погашених запасів корисних копалин.
Ставка. Відповідно до п.263.10 ст.263 р.XI „Плата за користування надрами” Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування: видобування позабалансових запасів корисних копалин (за умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов’язань)- 0,5; видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ -0,5; видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2; видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами - 0,85; видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси - 0,01; видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти - 0,7 (застосовується на підставі довідки виданої Міністерством екології та природних ресурсів України). Вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування зазначається у акті про надання гірничого відводу та спеціальному дозволі на користування надрами.
