- •3. Повноваження Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України за Конституцією України у розробці й прийнятті нормативних актів з податків
- •4. Механізм структурної побудови нормативних актів з податків
- •Основні функції податку:
- •Додаткові функції податку утворюють підсистему, що охоплює такі види функцій:
- •Ознаками податку є:
- •Конкретизація податкових правовідносин передбачає два елементи:
- •14. Характерні особливості нарахування амортизації основних фондів і нематеріальних активів.
- •Амортизація основних фондів та нематеріальних активів має наступні особливості:
- •Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:
- •157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •19. Характеристика податку на додану вартість
- •28. Плата за землю за діючим законодавством
- •29. Фіксований сільськогосподарський податок
- •30. Характеристика податку на промисел
- •31. Порядок оподаткування єдиним податком з малого підприємництва
- •Спрощена система оподаткування (єдиний податок) може застосовуватися:
- •Певні категорії осіб не можуть бути платниками єдиного податку. До них відносяться:
- •Суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, яка використовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
- •32. Плата за торговий патент за діючим законодавством
- •33. Платежі за використання природних ресурсів
- •34. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів і використання земельними ділянками лісового фонду
- •35. Плата за використання надр для видобутку корисних копалин
- •36. Збір за спеціальне водокористування і порядок його стягнення
- •37. Збір за геологорозвідувальні роботи
- •1. Здійснення авансових платежів у строки:
- •38. Збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмельоводства
- •39. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •40. Місцеві податки і збори. Характеристика і правова природа
- •До місцевих зборів належать:
- •41. Комунальний податок і порядок його нарахування
- •42. Мито. Його види і порядок нарахування
- •В основі обчислення мита лежить митна вартість товару й транспортного засобу. Визначення митної вартості здійснюється декількома методами:
- •1. Метод оцінки за ціною угоди із увезеними товарами - митна вартість визначається як ціна угоди, фактично сплачена або підлягаюча сплаті за ввезений товар на момент перетинання ним митного кордону.
- •43. Порядок стягнення митних зборів
- •Так, збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
- •44. Поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, примусового стягнення
- •45. Податкове повідомлення і податкова вимога (поняття і механізм застосування)
- •46. Порядок розв’язання конфліктних інтересів та податкові роз’яснення
- •Права контролюючих органів можна класифікувати в такий спосіб:
- •48. Податкова застава. Виникнення права податкової застави; реєстрація; узгодження операцій із податковими активами; призупинення податкової застави згідно Закону України від 21 грудня 2000 р.
- •49. Адміністративний арешт. Поняття і обставини застосування адміністративного арешту. Порядок застосування адміністративного арешту
- •50. Підстави застосування штрафних санкцій за Законом України від 21 грудня 2000 р.
- •Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
- •51. Види юридичної відповідальності, які застосовуються до суб’єктів - платників податків за податкові правопорушення
- •52. Порядок узгодження сум податкових зобов’язань, визначення податкового боргу оскарження рішень контролюючих органів за Законом України від 21 грудня 2000 р.
- •53. Порядок продажу активів і забезпечення інтересів кредиторів
- •54. Термін позивної давності та граничні терміни позивної давності
- •56. Відповідальність банків за порушення строків зарахування податків, зборів та обов’язкових платежів.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються.
51. Види юридичної відповідальності, які застосовуються до суб’єктів - платників податків за податкові правопорушення
Податкове правопорушення - протиправне (здійснене на порушення податкового законодавства), винне діяння (дія або бездіяльність) особи, пов'язане з невиконанням або неналежним виконанням податкового обов'язку, за яке встановлена юридична відповідальність.
До суб'єктів платників податків за податкові правопорушення застосовується адміністративна, фінансова, кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність являє собою заходи адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, що містять осуд винного і його діяння та негативні наслідки для правопорушника. Особливостями адміністративних санкцій є: відсутність тяжких правових наслідків; застосування відносно менш тяжких податкових право порушень (провинам); адміністративні санкції не спричиняють судимості.
Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винної умисної або необережної дії або бездіяльності, що зазіхає на охоронювані законом суспільні відносини, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Фінансова відповідальність передбачає застосування покарання уповноваженим органом щодо платника податків за здійснення податкового правопорушення в порядку, встановленому фінансово-правовими нормами, з метою реалізації суспільних інтересів по забезпеченню грошових надходжень до бюджету. Дуже часто між фінансовою й адміністративною відповідальністю ставлять знак рівності. Однак, видимо, така позиція вимагає докладної аргументації. Уявляється, що фінансова відповідальність відрізняється від адміністративної, що застосовується за вчинення податкових правопорушень, за таких підстав. По-перше, вони розрізняються за суб'єктом (якщо при адміністративній - це тільки фізичні особи, то при фінансової - і юридичні, і фізичні). По-друге, адміністративна відповідальність реалізується (більш точно) у грошовій формі, тоді як фінансові санкції значно ширше грошових. По-третє, фінансова відповідальність за податкові правопорушення заснована на податковому примусі, що характеризується специфічними рисами.
Відповідальність за порушення податкового законодавства реалізується шляхом: стягнення всієї суми прихованого або заниженого платежу до бюджету у формі податку; штрафу (накладається податковим органом); пені, стягуваної із платника за затримку сплати податку.
Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері оподаткування, характеризується деякими особливостями: суб'єктами є фізичні особи (платники податків або посадові особи); регулюється кримінально-правовими нормами; здійснюється тільки в судовому порядку; характеризується певними процесуальними особливостями. До прийняття нового Кримінального кодексу України такі діяння кваліфікувалися за ст. 1482 Кримінального кодексу України. Із прийняттям 5 квітня 2001 р. нового Кримінального кодексу України кількість видів злочинів у сфері оподаткування розширилася. Так, до них відносяться діяння, що підпадають під дію ст. 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" і ст. 216 "Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних або підроблених марок акцизного збору або контрольних марок".
