Лекція 8. Демографічне прогнозування.

1. Демографічні прогнози: поняття та види.

2. Методи демографічного прогнозування.

3. Прогнозування смертності. Прогнозування народжуваності.

4. Прогнози чисельності населення світу й України.

1. Демографічний прогноз – це обґрунтоване передбачення головних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації: чисельності, статево-вікової, сімейної та інших структур населення, процесів природного, механічного і соціального руху населення.

З точки зору часу, прогнози, як правило, поділяють на:

- короткострокові – 5-10 річні;

- середньострокові – 15-20 років;

- довгострокові – 30-50 років.

Демографічне прогнозування може розглядатися як (А. Романюк):

• Передбачення – народився зі спроби знайти закономірність еволюції населення. Соціальні процеси, на відміну від деяких природних процесів, еволюційні, неповторні, а отже, не завжди можуть бути передбачуваними (поява такої хвороби як СНІД, аварія на ЧАЄС). Є досить ймовірним.

• Моделювання – використовують як аналітичний засіб для прийняття урядових рішень і в оцінці демографічної політики. Спочатку встановлюють ціль,а потім проводять моделювання, щоб визначити оптимальні шляхи вирішення.

• Перспективний аналіз – складніше явище, оскільки він включає не лише деякі спільні з ними елементи, але й певні специфічні риси; з'ясування демографічних тенденцій.

З накопиченням фактів про ненадійність демографічного прогнозування прогнозисти усвідомили потребу обраховування декількох серій прогнозів, так би мовити – використання альтернативних припущень про розвиток демографічних процесів.

Існують різні назви для позначення варіантів прогнозу:

• мінімальний варіант (песимістичний, слабкий);

• максимальний (оптимістичний, сильний);

• середній (реалістичний).

Демографічні процеси тісно пов’язані з іншими процесами:

• економічними

• культурологічними

• екологічними.

Методи демографічного прогнозування

Стосовно статистично-математичного апарату, всі прогнозні технології можна поділити на:

• експертні, оціночні – базуються на судженнях і висновках експертів;

• статистичні – ґрунтуються на статистичних методах аналізу історичних даних.

На практиці застосовують обидві технології прогнозування.

Основні методи демографічного прогнозування:

• екстраполяційний - методи, засновані на застосуванні тієї або іншої математичної функції;

• метод пересування за віковими групами, або когорто-компонентний метод – він дозволяє одержувати не лише загальну чисельність населення, але і його розподіл за статтю та віковими групами (американський демограф П. Велптон, 1893-1964). Сутність методу полягає у «відстеженні» руху когорт у часі відповідно до заданого (прогнозними) параметрами народжуваності, смертності і міграції.

Прогнозування смертності

Найбільш розробленими у методичному плані є прогнози смертності.

Вони можуть здійснюватися двома шляхами:

1. Перший припускає, що спершу прогнозують загальний рівень смертності, представлений у вигляді середньої тривалості майбутнього життя, а потім проводять оцінку повікових рівнів смертності для кожної величини в прогнозі.

2. Другий шлях, навпаки, припускає зворотний порядок прогнозування загального і повікових рівнів смертності: спершу визначають повікові показники, а, потім, на їхній основі, обчислюють прогнозу величину середньої тривалості життя.

Вибір конкретного методу залежить від цілей прогнозування, приступності і надійності демографічної інформації, а також, що важливо, від розміру ресурсів, які має в своєму розпорядження демограф-прогнозист.