2.Демографічна політика в країнах світу

Історія демографічної політики сягає часів глибокої давнини. За середньовіччя, в умовах підвищеної смертності через війни й епідемії, деякі демографічні заходи, здебільшого стихійні, були спрямовані на збереження високого рівня народжуваності.

Першою країною, де демографічна політика, що стимулювала народжуваність і одержала цілком виразне оформлення, була Франція. Потім таку політику стали практикувати інші країни Європи.

Однак для того, щоб зробити демографічну політику по-справжньому ефективною і діючою, необхідні були і нові засоби її здійснення. Перший великий прорив тут відбувся на рубежі 50-х і 60-х років, коли вдалося одержати комбіновані контрацептивні засоби для внутрішнього вживання – гормональні таблетки.

Усе це призвело до сексуальної революції, яка викликала найгостріші протиріччя в поглядах і відповідно полеміку і боротьбу думок (питання абортів. Проти абортів і планування родини виступає більшість мусульманських країн).

У країнах, що розвиваються, які ще перебувають на стадії демографічного вибуху, основна мета демографічної політики полягає у зниженні коефіцієнтів народжуваності і природного приросту населення (в результаті популяризації і поширення контрацептивів, санітарної освіти, консультування з планування родини, стимулювання малодітності). В першу чергу – це Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Таїланд.

Одним з дійових заходів демографічної політики є законодавче підвищення віку одруження. Напр.., у Китаї він був підвищений до 22 років для чоловіків і 20 років для жінок. Реально ж спостерігається ще більше «старіння» шлюбу, зумовлене тим, що значна частина молодих людей прагне одержати освіту, а потім професійну підготовку.

У більшості економічно розвинутих країн, що вступили в стан демографічної криз, демографічна політика має на меті підвищення коефіцієнтів народжуваності і природного приросту. Напр.., у Швеції держава збільшила оплачувану відпустку (до 90% заробітної плати).

Демографи вважають, що політику заохочення народжуваності і підвищення природного приросту найбільше ефективно проводять Франція і Швеція.

У США демографічна політика майже відсутня. Громадянам у цей сфері надана повна воля вибору. Допомога родині, як правило, має непрямий характер, у вигляді різних пільг.

Необхідність демографічної політики в Україні та її напрямки.

Останні 15 років у демографічної історії України були роками боротьби населення за виживання. Здобувши державну незалежність у серпні 1991 році, Україна мала на той час одну з найбільших в Європі (майже 52 млн.ос.) чисельність населення.

Неготовність та непристосованість основної маси населення до нових умов, з одного боку, і різке падіння рівня життя, з іншого боку, спричинили погіршення основних показників відтворення населення, стану його здоров'я і в результаті призвели до зниження демографічного, трудового та соціального потенціалу країни.

Вихідні чинники, які зумовлюють проблемні аспекти формування сучасної соціально-демографічної ситуації в Україні (це створює загрозу перспективам стабільності держави) наступні:

• Падіння народжуваності.

• Інтенсифікація смертності населення

• Депопуляція – кількість померлих перевищує кількість народжених.

• Різко зменшилася кількість шлюбів.

• Відбувається старіння населення.

• Наявна тенденція й реалізація намірів до трудової міграції працездатного населення країни. Україна постійно втрачає кваліфіковану робочу силу.

• Погіршення стану здоров'я населення. Зростання захворюваності, смертності, соціально зумовлених хвороб (психічних).

Сучасний стан демографічних процесів обумовлює комплекс наслідків, які необхідно мати на увазі при розробці заходів демографічної політики:

• Ухвалення і реалізація Програми боротьби з бідністю. Нині ця проблема найактуальніша.

• Національна програма з планування сім'ї. Розроблення та впровадження менеджмент-інформаційної системи для закладів охорони репродуктивного здоров'я.

• Профілактика розповсюдження ВІЛ-інфекції, СНІДу.

Метою демографічної політики в Україні є поступова стабілізація чисельності населення і формування передумов наступного демографічного зростання.