2. Народжуваність та плідність.

Біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбної пари до відтворення потомства (запліднення, зачаття, виношування плоду і народжування живої дитини) характеризує плідність.

Плідність залежить від наявних у певному суспільстві на відповідний момент часу соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов. Однак плідність є більш стабільною характеристикою порівняно з числом народжень.

Число народжень являє собою реалізацію плідності, реалізацію біологічного потенціалу народжуваності і є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або родин, регульованої у свою чергу системою відповідних соціальних норм.

Поняття плідності містить у собі такі поняття:

• Стерильність:

• постійна (в старшому віці, після досягнення менопаузи);

• тимчасова (в період вагітності і відразу після її закінчення, або після аборту);

• природна (зумовлена нормальними фізіологічними причинами: годування віком, вагітністю, аменореєю та ін.);

• штучна (контрацептиви);

• патологічна (наслідок хвороб і травм);

• абсолютна (коли шанси на зачаття дорівнюють нулю);

• відносна (при збереженні певної ймовірності зачаття).

• Безплідність:

На противагу плідності, термін безплідність означає нездатність зрілого організму чоловіка або жінки до відтворення потомства.

Шлюб вважається безплідним, якщо на протязі 3-х років регулярного статевого життя і за умови незастосування контрацепції та штучних абортів, не відбувається народження живої дитини.

• Інфертильність – відсутність народжень (безплідність є одним із факторів інфертильності).

• Бездітність – відсутність дітей у родині.

3. Фактори народжуваності.

1. Репродуктивна поведінка - відіграє у сучасних умовах головну роль.

2. Фізіологічний фактор – зумовлений природою жінки, тобто скільки дітей вона може народити.

3. Шлюбно-сімейні фактори – вік вступу в шлюб, форми шлюбу і типи родин.

У більшості країн існують закони, які встановлюють мінімальний шлюбний вік: він варіює від 12 років (Іспанія, Греція, Латинська Америка) до 18 років (у більшості європейських країнах).

Офіційно дозволений ранній шлюбний вік ще не означає, що там переважають дуже ранні шлюби.

4. Релігійний фактор - вплив релігійної належності як фактор народжуваності.

Зі світових релігій найбільш аскетичним є буддизм: існує положення про ахімсе – нескоєння зла, що забороняє позбуватися не тільки від уже народженої дитини, але і від плоду.

Що до християнства, то тут двояке відношення: з одного боку, релігія закликає збільшувати потомство, а з іншого боку, віруючі повинні направляти усі свої помисли до Бога, а не до земних насолод.

Третя світова релігія – іслам – закликає якнайбільше і якомога швидше множити послідовників ісламу (найвища народжуваність у мусульманських країнах).

5. Традиції та звичаї як фактори народжуваності – раніше існувала традиція багатодітності. Це було пов’язано з високою смертністю і частими зіткненнями із сусідніми громадами.

6. Соціально-економічні фактори – освітній і загальнокультурний рівень, добробут, ступінь урбанізації, вид занять.