§ 5. Державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції

Державний контроль за дотриманням законодавства про захист еко­номічної конкуренції здійснюється Антимонопольним комітетом Укра­їни — центральним органом державної влади із спеціальним статусом. Антимонопольний комітет України є конституційним органом. Від­повідно до Конституції України призначення на посаду та звільнення з посади Голови Антимонопольного комітету України здійснюється Пре­зидентом України за згодою Верховної Ради України (п. 24 ст. 85, п. 14 ст. 106 Конституції України).

Основними завданнями Антимонопольного комітету України, згідно з Законом України «Про Антимонопольний комітет», є:

1) державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення

8 Господарче право України 257

і припинення порушень законодавства про захист економічної конку­ренції;

2. контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів госпо­ дарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляють­ ся (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

2. сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

2. методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції.

Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність на прин­ципах, законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізич­них та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Антимонопольний комітет України в межах наданої йому компе­тенції має право:

визначати межі товарного ринку та монопольне становище суб'єктів господарювання на ньому;

видавати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання рішення про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ мо­нопольних утворень;

видавати органам влади обов'язкові для виконання рішення про скасування або зміну прийнятих ними неправомірних актів;

забороняти або дозволяти створення монопольних утворень;

вносити до органів влади обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання в разі порушення ними антимоно­польного законодавства;

накладати штрафи, застосовувати інші санкції у випадках, передба­чених законом;

приймати нормативно-правові акти відповідно до його компетенції;

здійснювати інші дії, передбачені законодавством про Антимоно­польний комітет України.

До апарату АМК України входять управління конкурентної політи­ки, правове управління, інформаційне, фінансове та ін. Особливе місце в апараті АМК та його територіальних відділень посідають відділи досліджень та розслідувань.

Посадові особи апарату Антимонопольного комітету України, згідно з законом, мають досить широкі права: проводити розслідування за за­явами суб'єктів господарювання, проводити дослідження ринків; про­водити перевірки суб'єктів господарювання; безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ та організацій під час проведення пе­ревірок та розслідувань за заявами і справами про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції

Проведення перевірок суб'єктів господарювання органами Антимоно­польного комітету України врегульоване Положенням про порядок про-

258

ведення перевірок дотримання антимонопольного законодавства¹. Згідно з цим Положенням, Антимонопольний комітет та його територіальні відділення мають право проводити планові та виїзні позапланові перевірки.

Планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на рік, згідно з планом-графіком, що затверджується Головою Антимонополь­ного комітету чи його територіального відділення за погодженням з об'єктом перевірки. Планові виїзні перевірки проводяться лише в тому разі, коли об'єкту перевірки не пізніше, ніж за десять календарних днів до дня проведення вказаної перевірки, надіслано письмове повідомлен­ня із зазначенням дати її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не перед­бачена в планах роботи Антимонопольного комітету України чи його те­риторіального відділення і може проводитися в будь-який час без поперед­нього письмового повідомлення незалежно від кількості раніше проведе­них на цьому об'єкті перевірок за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1. доручення Верховної Ради України, Президента України, Кабіне­ ту Міністрів України;

2. безпосереднього виявлення службовцями Комітету, відділення ознаки порушення антимонопольного законодавства;

3. в разі коли надійшла заява, скарга фізичної чи юридичної особи про порушення антимонопольного законодавства об'єктом перевірки;

4. коли виявлена недостовірність даних, заявлених об'єктом пе­ ревірки в документах, поданих на обов'язковий запит органу Антимо­ нопольного комітету;

5. коли об'єкт перевірки подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Комітету під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки дотримання антимонопольного законодавства;

6. коли виникла потреба в перевірці відомостей, отриманих від осо­ би, яка мала правові відносини з об'єктом перевірки, якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит ор­ гану Антимонопольного комітету протягом трьох робочих днів від дня держання запиту щодо дотримання антимонопольного законодавства.

Розгляд справ про антиконкурентні правопорушення здійснюється ор­ганами Антимонопольного комітету України на підставі статей 35—49 Зако­ну України «Про захист економічної конкуренції», а також Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції².

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

¹ Офіційний вісник України. - 1999. - № 50. - Ст. 2501.

² Правила розгляду справ про порушення законодавства про захист еко­ номічної конкуренції (в редакції від 29 червня 1998 року) // Офіційний вісник України. - 1998. - № ЗО. - Ст. 1144; із змінами від 12 лютого 2002 року // Офіційний вісник України. - 2002. - № 9. - Ст. 438.

^* 259

визнання вчинення порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної кон­куренції;

зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, ор­гану адміністративно-господарського управління та контролю скасува­ти або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані ан-тиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядуван­ня, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб'єкта господарювання таким, що посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб'єкта господарювання, що посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

скасування дозволу на узгоджені дії в разі вчинення дій, забороне­них згідно із ст. 19 цього Закону;

оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділен­ня стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним упов­новаженим, головою територіального відділення інформації, розголо­шення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;

закриття провадження у справі.

Таким чином, компетенція Антимонопольного комітету України має комплексний характер, оскільки даний орган не лише виконує ор­ганізаційні та контрольні функції у сфері захисту конкуренції, а має право на здійснення репресивних функцій: за заявами суб'єктів господарюван­ня, державних органів, фізичних осіб та за власною ініціативою порушу­вати справи про антиконкурентні правопорушення, збирати інформацію та докази у справах та застосовувати штрафи, інші види відповідальності до порушників законодавства про захист економічної конкуренції.