Глава 24. Правова регламентація перевезення вантажів

§ 1. Загальні положення

Перевезення вантажів здійснюють транспортом (від латинського Ігапзрогіаге — переносити, переміщувати, перевозити). Поняття «транс-

290

порт» знайшло своє закріплення в Законі України від 10 листопада 1994 року «Про транспорт»¹.

Згідно зі ст. 1 цього Закону, транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва.

Перевезення вантажів та пошти, надання інших транспортних по­слуг, експлуатація і ремонт шляхів сполучення здійснюються залізни­цями, пароплавствами, портами (пристанями), автомобільними, авіа­ційними, дорожніми підприємствами та організаціями, якщо це перед­бачено їхніми статутами. Комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних із відправленням і отриманням вантажів, надається експе­диторськими організаціями в порядку, встановленому законодавством.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надання по­слуг на основі державних замовлень і договорів на перевезення вантажів з урахуванням економічної ефективності провізних та переробних мож­ливостей транспорту.

Державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту і зв'язку України, органи місцевого самоуправління та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Основними засобами державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють перевезення вантажів, є ліцензуван­ня, сертифікація і стандартизація, регулювання цін і тарифів.

Залежно від фізичних властей транспортного засобу, за допомогою якого здійснюється переміщення вантажів у просторі (залізниці, авто­мобільні дороги, водні шляхи, повітряні шляхи, трубопроводи), транс­порт поділяють на: вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Залежно від сфери перевезень у суспільному виробництві транспорт поділяється на: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий; залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про транспорт», вони разом із шляхами сполучення загального користування утворюють єдину транспортну систему України (див. схему).

Єдина транспортна система повинна відповідати вимогам суспіль­ного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраст­руктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспор­тування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 51. — Ст. 446. ю* 291

єдина транспортна система України

шляхи сполучення І

«гального користування І

І І

морський і автомобільний ₍

залізничний річковий '' авіаційний | метрополітен

Схема. Єдина транспортна система України