Інтернаціоналізація господарського життя як одна з найважливіших тенденцій розвитку міжнародної економіки.

Інтернаціоналізація господарського життя як закономірність міжн е-ки означає процес переростання суспільним виробництвом нац. кордонів. Основною формою цієї закономірності є зовн торгівля конкретних країн світу. Характеризуючи процес ІГЖ, треба відзначити , що він охоплює всі сфери функціонування сучасної міжнародної економіки. Напрями інтернаціоналізації госп життя: ін виробничих сил , що означає процес створення матер елементів міжн господарських об’єктів країн світу. Ін виробничих процесів: цей процес знаходить своє відображення в розвитку спільного під-цтва партнерів різних країн світу. Ін в-ва- яка виявляється у створенні СП. Інтернаціоналізація обміну – відображається в розвитку міжн торгівельних відносин. Ін транспорту – знах своє відображення у створенні міжн транспортних систем. Ін розподілу знах своє відображення в розподілі капіталу , міграції робочої сили в межах міжн економік. Ін інформаційних систем передбачає обєднання матер і фін ресурсів з метою оптимального використання інформації в рамках міжн економіки. ІГЖ має широкі форми прояву і характеризує розвиток ек зв’язків між країнами світу у різних сферах міжн економіки. С-ма міжн ек відносин формується на основі інтернаціоналізації продуктивних сил, яка у свою чергу виростає із МПП. Економічна інтеграція - якісно новий етап ІГЖ. Вона передбачає зближення і взаємо-переплетіння нац економік, проведення узгодженої державної ек політики. Інтеграційні тенденції є природним процесом, який випливає із об'єктивних потреб МПП й науково-технічного прогресу. Суть ек інтеграції проявляється в її найважливіших характеристиках. 1)міждержавне регулювання економічних процесів; 2)поступове формування, замість більш або менш незалежних один від одного національних народногосподарських комплексів, регіонального господарського комплексу із загальною структурою відтворення; 3)усунення адміністративних і економічних бар'єрів, перешкоджаючих вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіону; 4)зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть участь в інтеграційних об'єднаннях.

№41

Проблеми України щодо міжнародних розрахунків, зовнішня заборгованість.

Структурна перебудова ек-ки Укр, що поч на початку 90-х рр вимагала суттєвих капіталовкладень. В умовах відсутності необх ресурсів у держави, обмеженої можливості внутр запозичень і недостатній к-ті приватних інвест єдиним джерелом фінансув постали зовн боргові запозичення. Крім того, значна частка зовн боргу була отримана за розрах-ми з ін країнами СНД(енергоносії).В сучасній ситуації стан сфери зовн боргу хар-ться великою залежністю Укр від міжнар фін-кред установ, зокрема МВФ, і проблематичністю своєчасного обслуговув боргу, за рахунок чого отрим коштів на євроринку є проблематичним. Етати розвитку зовн боргу Укр: 1) 1992-1993 хаотичність та відсутн узгодж потііт у сфері зовн запозич. Зауч позик у рамках кредитних іній під гаранті КМУ. Не уо позик від міжнар фін орг-й та комерц запозичень. Показники оргово заежн заи на низьк рівні. 2) 1994-1995 високі темпи зрост зовн держ боргу, що зумовл початком освоєння позик міжнар фін орг (СБ, СВФ, ЄБРР); негативн фактор у політ зовн запоз – нераціон викор-ня коштів, що спрямов переважно на споживання 3) 1997-вересень1998 початок залучення зовн комерц позик. Борг склад з 1. позик міжнар фін орг, 2. комерц кредитів іноз банків, фін-кред установ 3. позик та кред ліній іноз держав. 4) вересень 1998 – початок 2000 Початок після серпневої кризи 1998р. Суттєві обмеж доступу Укр до іноз ринків. Тимчасова загроза настання неплатоспроможн країни та проблема збереж фін системи. Осн завдання – забезпеч тимчасов «перепочинок» у здійсн платежів з обслугов та погаш держ боргів (необх час для проведення перетвор в ек-ці). Отримані необх відстрочки платежів за зобов‘яз в наслідок успішн реструктуриз держ боргу. 5) поч 2000 – теперішній час Укр прагне реалізувати на практ довгостр пехан виріш боргов проблеми.

№66

Теорії платіжного балансу.

1)Теорія автоматичного саморегулювання: розробл. У 18 ст Д.Юмом та Д.Рікардо. Якщо ПБ пасивний внаслідок відпливу золота з неї, зменш к-кість золотих грошей в обігу та знижуються ціни, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності її товарів, зб їх експорту і активізує баланс її міжн розрахунків. Якщо ПБ активний, то відбувається зворотній процес.

2)Кейнсіанські теорії регулювання ПБ:Кейн рекомендував зрівноважувати ПБ держ регулюванням.

3) Теорія вн та зовн рівноваги:(Харрод) Досягнення рівноваги вони шукали за допомогою економічних моделей. Вн рівновага-такий стан е-ки, коли повна зайнятість поєднується зі стабільними цінами, а зовн-з рівновагою ПБ.

4) Інструментарно-цільовий метод регулювання ПБ: (Мід, Тінберген) Передбачає розроблення економетричних моделей регулювання ПБ,умовно поділивши показники на інструменти та цілі держ ек політики.

5) Теорія нормативного регулювання ПБ: (Вільямс, Міллер)1)поєднання анти циклічного та антиінфляційного регулювання з регулюванням міжн розрахунків; 2)дослідження проблеми інфляції та її впливу на ПБ; 3) необхідність міждержавного регулювання ПБ та інфляції.

6) Монетаристські теорії ПБ:ПБ розглядається як наслідок нерівноваги усього грошового гос-ва, що змінює структуру вн цін та перешкоджає встановленню рівноваги між попитом і пропозицією. Стабілізація ПБ –це короткотерміновий процес. Повинно бути: відкрита ек-ка, мінім обмеження руху товарів,роб сили, капіталів.

7) Теорії міждержавного регулювання ПБ: Базується на поєднанні кейнсіанства, неокейнсіанства, та монетаризму. Вони використовуються у проектах реформи світової вал с-ми, де велике значення надається колективному регулюванню ПБ.

№28