Світовий ринок позикових капіталів як складова частина світового фінансового ринку.

Світовий ринок позикових капіталів – сукупність міжнародних кредитних позикових відносин, тобто відносин які виникають між суб’єктами з різних країн з приводу позики грошей з умовою повернення в назначений термін і сплати відповідного позикового % та інфраструктури , яка сприяє зд таких відносин. Позичковий капітал- товар особливого роду споживчою вартістю якого є спроможність приносити прибуток. У МРСК виділяється чотири структури:1) функціональна;2) інституціональна;3) географічна;4) валютна. Основні тенденції розвитку функціональної структури МРСК: 1)В даний час розвивається процес секьюритизації — поступового переключення позичальників із кредитних форм надання позички на випуск цінних паперів (у першу чергу, облігацій).2).Активізується ринок цінних паперів (РЦБ). Це означає, що РЦБ користується підвищеним попитом. У 1980 р. у загальному обсязі МРСК кредит склав 41%, а облігації — 59%, у 1996р. — відповідно 29 і 71%. Інституціональна структура МРСК відбиває відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками і кредиторами різних країн і припускає виділення суб'єктів МРСК.Основні тенденції розвитку інституціональної структури МРСК:1.Зниження ролі банків у МРСК; 2.Підвищення ролі держави в експорті капіталу; 3. Підвищення ролі міжнародних економічних і валют-але-фінансових організацій у МРСК. Географічна структура МРСК відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри. Тенденції розвитку географічної структури МРСК:1. Перевищення ввозу капіталу в розвиті країни над увозом капіталу в країни, що розвиваються; 2. Посилення руху приватного капіталу між економічно розвитими країнами; 3. Зниження ролі країн, що розвиваються, на ринку капіталу. Валютна структура МРСК складається з трьох елементів: 1)Національний ринок валюти — використання позичальниками і кредиторами національної валюти даної країни. 2)Міжнародний ринок валюти — сукупність національних ринків валюти. Він характеризується використанням національної валюти і міжнародної колективної валюти. 3)Євроринок валюти — відносини між позичальниками і кредиторами з приводу використання коштів у валютах, що функціонують як позичковий капітал поза країною їхнього походження. Виявляється у використанні доларів США за їхніми межами й аналогічно інших валют (євродолар, євройена, єврофранк).

№55

Проблеми становлення валютної системи в Україні

За часів СРСР єдиним плат засобом в Україні був рубль, що емітувався виключно Держбанком СРСР. На початку 90-х років в зв’язку з посиленням інфляц процесів потреба в готівці постійно зростала, а рублевої маси не вистачало. Тому в січні 1992 були введені купони, що викор-сь лише на тер України. Офіційно купон розглядался як заміна готівкового рубля. Розрахунки провод в пропорції 1:1, що не відповідало дійсності. Це призвело до появи альтернат валютного курсу на “чорному ринку.” Ще одною ознакою нац вал системи на початку 90-х була відсутність системи вал регулювання. В результаті цього характерн рисами даного періоду були правовий хаос в сфері вал операцій, відтік валюти за кордон, вільне викор-ня іноз валют для внутр платежів, що підривало стаб-ть купона та інш. Ще одним фактором було ускладення і фактичне припинення міждерж розрах України з країнами колиш СРСР. Тому в листопаді 1992 був прийн указ, за яким купон являвся єдиним законним засобом платежу в Укр, це означало вихід Укр з “рубльового простору”. У 1992-1993 роках був створений механізм регул-ня валх операцій і вал резерви держави. Однак інфляц процеси призвели до падіння курсу купона. Введені в 1993 році спроби відновити держ валютну монополію закінчились провалом – вона стимулювала імпорт і перехід ек-ки в тінь. З 1994 року почався період відносної лібералізації вал ринку і стабіліз курсу купона. В 1996 році цей період закінч введенням гривні. Первинний курс гривні виявився нереально високим, тому за умов ек-ної кризи протягом останніх років гривня повільно обезцінювалась. Лише в 1998 в період фін-ї кризи курс гривні різко знизився, що призвело до значних збитків екон-х суб’єктів. Основна нац вал системи Укр - гривня. Гривня - частково конвертована вал за поточними операціями. Діє режим плаваючого вал курсу З 1992р. Укр - член МВФ і таким чином влючена в світову валютну систему. Укр реалізує програми екон-го реформування МВФ. Субєкти вал регулювання Укр: НБУ; уповноваж банки (комерц банки Укр, які мають ліцензію НБУ на проведення операцій з вал цінност); ін ліцензовані фін-кредит заклади - резид; Юр особи, що уклали з уповнов банками агентські угоди, щодо відкриття пунктів обміну іноз вал; фін-кред заклади - нерезид, що отримали індивід дозвіл НБУ. Структура міжб вал ринку Укр включає також вал біржі, вал відділ товарн та фонд бірж, які мають дозвіл на проведення вал операц. Ключові проблеми становлення вал системи Укр: 1) проведення вал політики, узгодженої з політикою економіч та особливо пром розвитку 2) Поліпшення структури плат балансу особливо стосовно поточних операцій 3) проблема виплат за борговими зобов”язаннями 4) проблема нелегітимної втечі капіталу 5) проблема вільної конвертованості нац вал

№21