Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори МЕ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
183 Кб
Скачать
☆

Моделі торгової політики: фритредерство(вільна торгівля) і протекціонізм.

Державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Багато держав, декларуючи вільну торгівлю і палко захищаючи переваги безперешкодної міжнародної міграції капіталів і робочої сили, тим не менше досить вміло поєднують ці теоретичні концепції з практикою широкого використання захисних тарифів та інших видів обмежень. Існування цього протекціоністського частоколу пояснюється необхідністю проведення певних заходів у відповідь на захисну політику інших держав. У різні періоди історії зовнішньоторгівельна практика схилялася то в одну, то в іншу сторону, ніколи, правда, не приймаючи жодну з екстремальних форм. У 50-60-ті роки для міжнародної економіки був характерний відхід від протекціонізму у бік більшої лібералізації і свободи зовнішньої торгівлі. З початку 70-х років виявилася зворотна тенденція країни стали відгороджуватися один від одного все більш витонченими тарифними і особливо нетарифними бар'єрами, захищаючи свій Розвиток протекціоністських тенденцій дозволяє виділити декілька форм протекціонізму: • селективный протекціонізм направлений проти окремих країн або окремих товарів; • галузевий протекціонізм захищає певні галузі, передусім сільське господарство, в рамках аграрного протекціонізму; • колективний протекціонізм проводиться об'єднаннями країн відносно країн, в них що не входять; • прихований протекціонізм здійснюється методами внутрішньої економічної політики. внутрішній ринок від іноземної конкуренції. Правда, при цьому сучасний протекціонізм концентрується у відносно вузьких областях. У відносинах розвинених країн між собою це області сільського господарства, текстиля, одягу і стали. У торгівлі розвинених країн з тими, що розвиваються це експорт промислових товарів країнами, що розвиваються. У торгівлі країн, що розвиваються між собою це товари традиційного експорту

Ві́льна торгі́вля (фритредерство)— зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (сторених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

№1

Економічний зміст та структура міжнародної економіки.

МЕВ-відносини, що виник між людьми з різних країн світу з приводу в-ва, обміну і споживання товарів, робіт, послуг та ідей на основу МПП в умовах обмеженості ресурсів та безмежності потреб. Сучасні ек.відносини х-ться:- виходом за межі нац.. гос-ств; - взаємодію фіз., юр, осіб, держав, міжн ор-цій; визначеністю форм; -різними рівнями глибини існування, функціонування , зд розвитку. Рівні МЕВ:-макрорівень- рівень зв’язків між фірмами, між фізичними особами з різних країн;Метарівень-рівень міжнародних міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків;Макрорівень-рівень державних і міждержавних зв’язків. Реалізація різноманітних форм МЕВ їх суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються, зокрема, залежно від ступеню інтенсивності їх взаємодії :1) Міжнар. ек. контакти. Це-найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний х-р і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам. 2) Міжнар. ек. взаємодія. Це-добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий період часу. 3) Міжнар. ек. Спів-цтво. Це-міцні й тривалі звязки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових ек. договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.4) Міжн. ек. інтеграція. Це-вищий рівень розвитку МЕВ, який характериз-ся взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої держ. політики як у взаємних ек. відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.Структура МЕВ: Міжн фінансово-кредитні відносини-відносини з приводу вкладання капіталу; відносини з приводу надання позик; відносини з приводу надання економічної допомоги.Міжн трудові відносини.Основні види: міжн відносини з приводу міграції некваліфікованих трудових ресурсів і міжн відносини з приводу міграції кваліфікованих трудових ресурсів (міграція умів).Міжн науково-технічні відносини: відносини з приводу патентування і використання відкриттів у вигляді науково-технічного ліцензування; міжн інжиніринг; відносини з приводу передачі знань; відносини з приводу обговорення результатів наукових досліджень (проведення наукових симпозіумів, конференцій, семінарів); відносини з приводу науково-технічного кооперування.Міжн в-чі відносини. Їх ще можна назвати “міжнародні відносини виробничої кооперації”. Міжнародна торгівля товарами. торгівля продовольством; торгівля сировиною; торгівля мінеральним пальним; торгівля товарами переробної промисловості. міжнародна торгівля традиційного типу; міжн зустрічна торгівля; міжн біржова торгівля; міжн аукціонна торгівля.Міжнторгівля послугами (світовий ринок послуг)-міжн відносини з надання послуг фін х-ру;міжн ринок професійних послуг; міжн консалтинг. Міжнародні транспортні відносини міжні водні (річкові та морські) перевезення; міжн повітряні перевезення; міжн сухопутні перевезення; транспортно-екпедиторські операції.Міжн валютні відносини-відносини з приводу обміну валют і відносини з приводу валютних розрахунків.

№15