- •С.Г.Савчук,
- •0─┼──────────┼──────────┼─ Экватор
- •Іі.Складання проекту розміщення планових і висотних опознаків.
- •III. Згущування геодезичної основи з використанням світловіддалемірної полігонометрії 4 класу.
- •IV. Складання проекту планової прив'язки опознаків.
- •IV. 1. Багаторазова обернена засічка.
- •IV. 2. Багаторазова пряма засічка.
- •IV. 3. Прив'язка опознаків розрядним полігонометричним ходом.
- •IV. 4. Планова прив'язка опознаків теодолітними ходами.
- •V. Складання проекту висотної прив'язки опознаків.
- •V.1. Тригонометричне нівелювання при засічках.
- •V.2. Тригонометрична нівелювання при прокладанні теодолітних ходів.
- •V.3. Геометричне нівелювання по лінії ходу розрядної полігонометрії.
- •Висновок.
- •Література.
- •4. Послідовність виконання завдання:
- •1. Визначення координат рамки трапеції масштабу 1 : 25 000 або 1 : 10 000 та
- •3.1. Встановлення форми ходу.
- •3.3. Розрахунок впливу помилок при лінійних вимірюваннях.
- •3.4. Розрахунок точності кутових вимірювань та величин окремих джерел похибок.
- •Мал. 3.1. Визначення центру ваги полігонометричного ходу графічним способом
- •3.1. Складання проекту на топографічній карті.
- •3.2. Оцінка проектів окремих полігонометричних ходів
- •3.2.1. Загальні питання оцінки проектів. Видовжені і зігнуті ходи
- •3.2.2. Критерії зігнутості полігонометричних ходів
- •3.2.3. Оцінка проектів видовжених ходів
- •3.2.4. Оцінка проектів зігнутих полігонометричних ходів
IV. Складання проекту планової прив'язки опознаків.
Опознаки прив'язуються в плані різними геодезичними способами, серед них в даній роботі розглядаються наступні: багаторазова зворотна засічка, багаторазова пряма засічка, розрядна полігонометрія і прив'язка теодолітними ходами .
Для кожного опознака проектується , по можливості, оптимальний метод прив'язки, наприклад, для опознаків, розташованих близько до пунктів тріангуляції і полігонометрії, прив'язка повинна виконуватись теодолітними ходами; для далеко розташованих опознаків, з рівномірним розподілом пунктів обгрунтування довкола – багаторазовими оберненими
засічками, а з нерівномірним розташуванням пунктів (наприклад ситуація, коли пунктів багато, але вони розташовані в секторі, що складає 90 градусів) – багаторазова пряма засічка.
Нижче розглядаються способи планової прив'язки для всіх опознаків.
ОПВ1 прив'язаний ходом теодоліта, що спирається на пункти Т1 і П31.
ОПВ2 поєднаний з пунктом тріангуляції Т1, прив'язка для нього непотрібна.
ОПВ3 прив'язаний багаторазовою зворотною зарубкою на пункти Т1, ПЗ6, ПЗ14, і Т2.
ОПВ4 прив'язаний багаторазовою зворотною зарубкою на пункти ПЗ1, ПЗ5, ПЗ14 Т2.
ОПВ5 прив'язаний ходом теодоліта, що спирається на пункти Т2 і ПЗ10.
ОПВ6 прив'язаний багаторазовою прямою засічкою з пунктів Т1, ПЗ11 і П37.
ОПВ7 прив'язаний полигонометричним ходом 1 розряду, що спирається на пункти ПЗ6 і ПЗ14.
ОПВ8 прив'язаний теододлітним ходом з опорою на пункти ПЗ12 і ПЗ13.
ОПВ9 прив'язаний багаторазовою прямою засічкою з пунктів ПЗ1, ПЗ5 і Т3.
ОПВ10 прив'язаний теододлітним ходом з опорою на пункти ПЗ7 і ПЗ16.
ОПВ11 прив'язаний багаторазовою прямою зарубкою з пунктів ПЗ1, ПЗ14 і ПЗ11.
ОПВ12 прив'язаний багаторазовою прямою зарубкою з пунктів Т1, ПЗ6 і Т3.
ОПВ13 прив'язаний багаторазовою прямою зарубкою з пунктів ПЗ3, ПЗ7 і Т3.
ОПВ14 прив'язаний теододлітним ходом , що спирається на пункти ПЗ9 і Т3.
ОПВ15 прив'язаний теододлітним ходом, що спирається на пункти ПЗ18 і ПЗ19.
ОПВ16 прив'язаний багаторазовою прямою засічкою з пунктів ПЗ19, ПЗ15 і ПЗ10.
Детальніші дані про прив'язку опознаків можна знайти в таблицях №7, №8, №9 і №10, окремо за кожним способом прив'язки.
Слід зазначити, що відносна помилка в теодолітному ході задавалася виходячи з довжини ходу (таблиця №9) згідно вимогам Інструкції: для ходів завдовжки до 2.0 км. - 1/1000, для ходів завдовжки до 4.0 км. - 1/2000 і для ходів завдовжки до 6.0 км. - 1/3000. На кількість сторін Інструкція обмежень не накладає.
Після того, як були визначені способи прив'язки для кожного
опознака, необхідно для найгіршого випадку кожного способу обчислити точність, з якою повинні виконуватися виміри для того, аби точність визначення планового положення опознака знаходилася в межах заданої. Інструкція вимагає, аби для планів масштабу 1:5000 з висотою перетину рельєфу 2 метри середня квадратична помилка в плановому положенні опознака має бути 0.5 метра на місцевості.
Нижче розглядається передрозрахунок точності для кожного способу планової прив'язки опознака, а саме: багаторазової зворотної засічки багаторазової прямої засічки, ходу теодоліта і розрядного полигонометричногшо ходу.