- •С.Г.Савчук,
- •0─┼──────────┼──────────┼─ Экватор
- •Іі.Складання проекту розміщення планових і висотних опознаків.
- •III. Згущування геодезичної основи з використанням світловіддалемірної полігонометрії 4 класу.
- •IV. Складання проекту планової прив'язки опознаків.
- •IV. 1. Багаторазова обернена засічка.
- •IV. 2. Багаторазова пряма засічка.
- •IV. 3. Прив'язка опознаків розрядним полігонометричним ходом.
- •IV. 4. Планова прив'язка опознаків теодолітними ходами.
- •V. Складання проекту висотної прив'язки опознаків.
- •V.1. Тригонометричне нівелювання при засічках.
- •V.2. Тригонометрична нівелювання при прокладанні теодолітних ходів.
- •V.3. Геометричне нівелювання по лінії ходу розрядної полігонометрії.
- •Висновок.
- •Література.
- •4. Послідовність виконання завдання:
- •1. Визначення координат рамки трапеції масштабу 1 : 25 000 або 1 : 10 000 та
- •3.1. Встановлення форми ходу.
- •3.3. Розрахунок впливу помилок при лінійних вимірюваннях.
- •3.4. Розрахунок точності кутових вимірювань та величин окремих джерел похибок.
- •Мал. 3.1. Визначення центру ваги полігонометричного ходу графічним способом
- •3.1. Складання проекту на топографічній карті.
- •3.2. Оцінка проектів окремих полігонометричних ходів
- •3.2.1. Загальні питання оцінки проектів. Видовжені і зігнуті ходи
- •3.2.2. Критерії зігнутості полігонометричних ходів
- •3.2.3. Оцінка проектів видовжених ходів
- •3.2.4. Оцінка проектів зігнутих полігонометричних ходів
IV. 3. Прив'язка опознаків розрядним полігонометричним ходом.
При проектуванні ходу розрядної полігонометрії увага зверталася на моменти, приведені при розгляді ходу полігонометрії 4 класу (розділ III), а саме : положення пунктів, забезпечення їх збереження, зручності спостережень.
Розряд полігонометричного ходу визначався виходячи з його довжини (таблиця №2). Даний хід (він єдиний) має довжину 4.125 км. (таблиця №10), і, тому він буде ходом першого розряду.
Для передрозрахунку точності лінійних і кутових вимірів використовувалась та ж методика, що і приведена в розділі III для полігонометричного ходу 4 класу. Тут наводяться, в основному, головні розрахункові елементи проектування і передрозрахунку, а також аналіз і висновки з отриманих результатів. Детально пояснення до формул не даються, оскільки в розділі III вони були досить детально розглянуті і роз'яснені. Для того, щоб обгрунтувати правомірність розрахунків в тексті, де необхідно, були зроблені заслання на розділ III.
Спочатку була встановлена форма ходу по трьох критеріях видовженості .
Перевірка першого критерію: відношення [s]/L складає величину рівну 1.2. Хід задовольняє критерій №1.
Перевірка критерію №2: Вже друга сторона з будь-якого кінця ходу
виходить за межі смуги L/8 (434 м), отже не відповідає критерію , хід не можна вважати витягнутим і перевіряти третій критерій не має сенсу.
Згідно вимогам Інструкції відносна помилка полігонометричного ходу 1 розряду має бути не менше 1/10000 (таблиця №2). Задаючи таку точність як вихідну, за формулою (3.1б)була розрахована середня квадратична помилка планового положення кінцевої точки до зрівнювання. Вона склала 0.206 метра.
Виходячи з величини цієї помилки за формулою можна розрахувати середню квадратичну помилку виміру ліній. Її величина склала 5.5 см. Вочевидь, що описаний вище світлодалекомір СТ-5 забезпечить задану точність з великим запасом. Використовувати ж для виміру довжин ліній інварні дроти, короткобазисний і паралактичний методи за даних умов економічно недоцільно.
Вимірювати довжини ліній светодальномером необхідно при двох наведеннях приемо-передавача на відбивач. Характеристики светодальноміра СТ-5 наведено в таблиці №3.
Точність кутових вимірів можна розрахувати за формулою (3.9).Для цього був графічно знайдений центр тяжіння ходу (малюнок №9), а потім порахована величина [Dцi]. Розрахунки наводяться в таблиці №13. З неї було узято значення [Dцi] і разом із значенням M = 0.206 було підставлено у формулу(3.9).
Таблиця №10
╔════════════════════════════════════════════════════════════╗
║ Опознаки, прив'язані розрядною полігонометрією ║
╠═════════╤══════════╤════════╤════════╤════════╤════════════╣
║ Опознак │ Опора на │ Довжина│ Число │ Розряд │ Длина ║
║ │ пункти │ км │ сторін │ │ замикаючої ║
╟─────────┼──────────┼────────┼────────┼────────┼────────────╢
║ ОПВ7 │ ПЗ6, ПЗ14│ 4.125 │ 7 │ 1 │ 3.475 км ║
╚═════════╧══════════╧════════╧════════╧════════╧════════════╝
Отримана величина m склала 8 секунд. Отже, для проложения ходу може застосо-вуватися теодоліт серії Т5, наприклад 3Т5КП.
Розрахуємо число повних прийомів для виміру кута на станції
Таблиця №13
╔══════════════════════╗
║ Визначення [Dцi] ║
╠════╤══════╤══════════╣
║ NN │Dцi, м│ Dцi, м ║
╠════╪══════╪══════════╣
║ 1 │ 1800 │ 3240000 ║
║ 2 │ 1300 │ 1690000 ║
║ 3 │ 1025 │ 1050625 ║
║ 4 │ 675 │ 455625 ║
║ 5 │ 575 │ 330625 ║
║ 6 │ 950 │ 902500 ║
║ 7 │ 1300 │ 1690000 ║
║ 8 │ 1825 │ 3330625 ║
╠════╧══════╪══════════╣
║ [Dцi] │ 12690000 ║
╚═══════════╧══════════╝
Середня квадратична помилка відліку для теодоліта 3Т5КП складає 4.5 секунд (таблиця №5), помилка візування знайдеться за формулою (3.15), вплив одного джерела помилок - за формулою ,і нарешті, повне число прийомів визначається виходячи з формули (3.14) Воно складає 2.
Таким чином, при прокладанні полігонометричного ходу 1 розряду за даних умов необхідно вимірювати кути на станції двома повними прийомами. Кути вимірюються способом повного прийому по трьохштативній системі. Центрування марок і теодоліта достатньо виконувати за заздалегідь повіреним вбудованим оптичним центрирам.
