Тема 4. Управління технічним розвитком підприємства

1. Види та форми відтворення основних засобів.

Наявність зносу основних засобів вимагає їх відтворення. Відтворення буває двох видів:

1. Просте - коли основні засоби поступово замінюються, але виробнича потужність підприємства залишається незмінною.

2. Розширене – коли вводяться додаткові потужності.

Для простого відтворення, як правило, достатньо амортизації. А для розширеного відтворення потрібна також і частина прибутку підприємства.

Існує багато різних форм відтворення основних засобів. Найбільш простими з них є ремонт і модернізація. Ремонт буває поточний, який проводиться регулярно і спрямований в основному на усунення дрібний неполадок, та капітальний, який передбачає значно більший обсяг ремонтних робіт і проводиться через тривалі проміжки часу (один раз на декілька років).

На відміну від ремонту, модернізація основних засобів спрямована передусім на усунення їх морального старіння.

Більш складними формами відтворення основних засобів є :

• Нове будівництво – спорудження на майданчику об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення (нових підприємств)

• Розширення діючого підприємства, яке передбачає спорудження додаткових і розширення існуючих цехів і споруд на території діючих підприємств, або на майданчиках, що прилягають до них з метою створення додаткових виробничих потужностей.

• Реконструкція – коли здійснюється перевлаштування існуючих цехів і об’єктів діючих підприємств, як правило, без розширення наявних будівель і споруд основного призначення

• Технічне переозброєння – це комплекс заходів для підвищення техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць діючих підприємств на основі впровадження передової техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, заміни морально застарілого та фізично зношеного обладнання.

Вважається що найбільш ефективними з перелічених чотирьох форм відтворення є реконструкція та технічне переозброєння, так як вони вимагають менших інвестицій та потребують меншого часу на проведення. Тому нове будівництво і розширення доцільно проводити у разі, якщо засобами реконструкції та технічного переозброєння неможна повністю задовольнити зростаючий попит на дані види продукції.

4.2. Оцінювання технічного рівня підприємств.

Оцінка технічного рівня підприємства повинна здійснюватись періодично (раз в 1-3 роки), у процесі аналізу і узагальнення певної системи показників, що відбивають ступінь технічної оснащеності праці, рівень прогресивності застосовуваних технологій, технічний стан виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації. Типовими показниками для оцінки технічного рівня є:

• Для аналізу технічної оснащеності виробництва і праці.:

• Фондоозброєність праці, у тому числі активною частиною ОВФ, а також прогресивною технікою,

• Енергоозброєність праці,

• Наявність комплексно механізованих і автоматизованих виробництв, цехів, ділянок і ліній, роботів і маніпуляторів,

• Ступінь охоплення робітників механізованою працею,

• Зайнятість робітників ручною працею, важкою фізичною працею, на гарячих, шкідливих та особливо шкідливих роботах.

• Для аналізу техніко-економічного рівня обладнання і його використання:

• Кількість та питома вага у загальному парку обладнання його прогресивних видів, фізично зношеного і морально застарілого обладнання, його склад і структура,

• Коефіцієнти використання обладнання (змінності, екстенсивного та інтенсивного використання, інтегральної оцінки)

• Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності

• Для аналізу технічного рівня і якості сировини ,матеріалів і напів фабрикатів, що використовуються:

• Питома вага прогресивних видів сировини, матеріалів, напівфабрикатів у їх загальному обсязі.

• Для аналізу прогресивності технологічних процесів – питома вага прогресивних процесів у технологій виробництва (за кількістю процесів або обсягів виробництва продукції).

• Для аналізу технічного рівня і якості продукції:

• Обсяги виробництва і питома вага у загальному обсязі продукції, яку освоєно вперше, продукції вищої якості, застарілої продукції, яка підлягає зняттю з виробництва.

• Для аналізу рівня спеціалізації:

• Показники спеціалізації і кооперування виробництва.

• Для аналізу ефективності використання ресурсів:

• Матеріаловіддача,

• Фондовіддача ОВФ,

• Продуктивність праці (виробу),

• Затрати на 1 грн. виробленої продукції,

• Прибутковість реалізованої продукції,

• Рентабельність ОЗ

Розрахунок значень перелічених показників з наступним аналізом їх динаміки та порівнянням їх з нормативами та із значеннями цих показників на передових підприємствах галузі, слугує відправним пунктом прийняття попереднього рішення про доцільність здійснення технічного переозброєння підприємства.