- •Співвідношення міфологічного та філософського способів мислення
- •Генезис філософії. Загальне уявлення про філософські категорії та іх звязок з практикою.
- •Предмет, структура та функції її філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основної проблеми філософії.
- •6.Три головних питання філософії, по і.Канту. Їх зв’язок з питанням співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії.
- •7.Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум.
- •8. Проблема методу філосовствування. Діалектика і догматизм.
- •9. Проблема методу філосовствування. Діалектика, софістика і еклептика.
- •10.Внутрішння діалектичність предмета філософії. Основні принципи софістики.
- •11.Філософія в системі культури.
- •12.Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13.Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії.
- •14.Філософський зміст проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15.Об’єктина реальність з точки зору її сутності основ. Поняття субстанції її світоглядного і методологічного значення.
- •16. Філософія про різноманітність та єдність світу. Відміність течії філософії. Монізм. Дуалізм. Матеріалізм і ідеалізм.
- •17.Сутність вчення про матеріалізм. Еволюція змісту категорії «матерія»
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття «рух». Рух, зміна, спокій
- •20.Світозначне і методологічне значення науки про основні форми руху матерії.
- •21.Простір і час як форми суттєвої матерії. Філософія і наука про абсолютність та відносність простору та часу
- •22. Відображення як атрибут, невідємні свойства субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення.
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку.
- •24.Свідомість та її виникнення і сутність.
- •25.Структура свідомості
- •26.Cвідомість та самосвідомість
- •27.Свідоме і безсвідоме
- •28. Матеріальна та діяльна єдність.
- •31. Предмет, структура та задача гносеології. Гносеологія та онтологія.
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін.
- •32.? Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзістенціонального моменту у вмісті філософських дисциплін.
- •33. Об*активна та суб*активна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання.
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення.
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії.
- •36. Принцип єдності діалектики. Логіки і теорії пізнання.
- •37. Чуттєве та раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання.
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39. Емпіричне та теоретичне в пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза та теорія.
- •40. Принцип конкретності істини. Абсолютні та відносні істини в істинному знанні.
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання.
- •42. Аналіз та синтез як методи наукового пізнання.
- •43. Індукція та дедукція, як методи наукового пізнання.
- •58. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін і його співвідношення з іншими законами діалектики.
- •59. Єдність і боротьба протилежностей.
- •71. «Цивілізація» як категорія соціальної філософії.
- •72. Культура як соціально-діяльнісна форма людської дійсності.
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, стани, нації як історичні спільноти людей (філософський аналіз).
- •74. Філософський аналіз понять «держава» і «громадянське суспільство».
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості.
- •76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість.
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука.
- •78. Основні форми суспільної свідомості. Їх взаємозв’язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, її місце в духовному житті суспільства
- •80. Правосвідомість, її роль в житті суспільства, в розвитку демократії, формуванні людини.
- •81. Нравственное (рос.) пізнання. Суспільні функції моралі. Мораль, право і політика.
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності в мистецтві.
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка і роль в житті суспільства.
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її розуміння. Волюнтаризм і фаталізм.
- •86. Свобода людини і поняття відчуження.
- •88. Критерії прогресу суспільства і особистості.
- •89)Проблеми сучасності – шляхи до їх вирішення.
- •90. Соціально-філософський сенс понять біосфери і ноосфери.
- •91. Щастя як важливий аспект прояву основної проблеми філософії.
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Таракевичем. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя.
79. Політична свідомість, її місце в духовному житті суспільства
У кожному сучасному суспільстві надзвичайно важливою формою суспільної свідомості є політична свідомість. Політична свідомість є відображенням політичних відносин, політичної діяльності, що відбувається в суспільстві. Вона є сукупністю ідей, поглядів, вчень, політичних установок, тих чи інших політичних методів, з допомогою яких обґрунтовуються і втілюються в життя політичні інтереси суб’єктів політичних процесів. Політична свідомість включає в себе ідеологічний та психологічний аспекти. Політична свідомість відображає свідомо та цілеспрямовано регульовані політичні процеси, відносини, спілкування, а тому тісно взаємопов’язана з політикою.
80. Правосвідомість, її роль в житті суспільства, в розвитку демократії, формуванні людини.
Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова свідомість, яка являє собою сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Правова свідомість тісно взаємопов’язана з правовими нормами та законами у відповідності з пануючими в суспільстві уявленнями про законність, порядок, справедливість. Свій зміст правова свідомість реалізує насамперед в основних сферах життєдіяльності суспільства – соціально-економічній та політичній, там, де і відбувається процес формування правосвідомості, правової культури членів суспільства.
81. Нравственное (рос.) пізнання. Суспільні функції моралі. Мораль, право і політика.
З правосвідомістю тісно пов’язана інша форма суспільної свідомості – моральна свідомість. Мораль являє собою сукупність, систему норм, правил поведінки людей в суспільстві. На відміну від правових норм, норми моралі не закріплені в юридичних законах, а регулюються силою громадської думки.
82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності в мистецтві.
Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.
Структуру естетичної свідомості складають:
Естетичні сприйняття. Виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.
Естетичні почуття. Почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.
Естетичні судження. Передають ставлення особистості до певного об’єкта, явища. У педагогічній практиці недопустиме нав’язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з’ясування естетичної вартості предметів.
Естетичні смаки. Постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий, суб’єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов’язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.
Естетичний ідеал. Це своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії.