Бактеріофаги – віруси, що спричиняють лізис (див.Лізис, тема “Вплив факторів середовища на мікроорганізми”) бактеріальної клітини. Б. Мають високу специфічність по відношенню до бактерій.

БАКТЕРОЇДИ – старі клітини симбіотичних бактерій-азотфіксаторів, які знаходяться в бульбочках на корінні рослин. Б., на відміну від бактеріальних клітин, мають грушевидну, сферичну або гіллясту форми. Вони в 3-4 рази крупніші, ніжмолоді клітини бактерій, активніше засвоюють атмосферний азот.

БАЦИЛИ – аеробні та анаеробні паличковидні спороутворюючі бактерії.

БІНАРНА НОМЕНКЛАТУРА – прийнята для мікроорганізмів подвійна номенклатура, запроваджена К.Ліннеєм. Перше слово в Б.Н. означає родову назву і пишеться з великої букви, друге – видову – і пишеться з малої букви.

БІОВАР – варіанти одного виду мікроорганізмів, які відрізняються деякими біологічними властивостями.

БРУНЬКУВАННЯ – спосіб нестатевого розмноження деяких грибів та найпростіших. Здійснюється шляхом утворення на тілі материнського організму виросту – бруньки, з якого розвивається новий організм.

БРУЦЕЛИ – збудники бруцельозу, були відкриті мікробіологом Брюсом у 1886 році. Грамнегативні, неспороутворюючі кокові або овальні клітини. Подані 6-тю видами.

В

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – тип нестатевого розмноження, при якому з однієї клітини утворюються дві абсолютно ідентичні нові особини (бактерії та ін.) або різні за деякими ознаками (дріжджі) (див. Брунькування).

ВИД – сукупність популяцій, що мають єдину спадкову основу походження, однакові морфологічні, фізіологічні ознаки, і в певних умовах викликають однакові процеси.

ВІБРІОН – бактерії, які мають форму коротенької (довжина 1,5 мкм) спірально зігнутої палички. Відрізняються значною рухливістю.

ВІРІОН – зріла позаклітинна форма існування віруса (див. Віруси).

ВІРОЇД – фітопатогенний специфічний інфекційний агент, який складається з короткої кільцевої спіралізованої молекули РНК без білкової оболонки.

ВІРУСИ – група неклітинних мікроорганізмів, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), оточеної білковою оболонкою. В. проходять крізь бактеріальні фільтри, мають різноманітну форму: паличковидну, циліндричну, нитковидну та ін. В. є облігатними внутрішньоклітинними паразитами (див. Паразити, тема “Хімічний склад та метаболізм мікробних клітин”), які не здатні розмножуватися поза клітиною специфічного організму. В. викликають важкі захворювання рослин, людей, тварин (грип, сказ, віспа, ящур). Для профілактики вірусних інфекцій широко застосовують вакцини (див.Вакцини, тема “Біологічні препарати”).

ВКЛЮЧЕННЯ ЦИТОПЛАЗМИ – тимчасові продукти клітинного обміну речовин, які при певних умовах накопичуються в цитоплазмі у формі гранул, кристалів, крапель. Включення синтезуються клітинами у вигляді крохмалю, жиру, глікогену, гранульози та ін.

Г

ГІФА – мікроскопічні одно- або багатоклітинні утвори, які складають міцелій грибів або актиноміцетів (див. Міцелій).

ГРИБИ – безхлорофільні рослинні організми, які відносяться до еукаріотів, аероби, психрофіли (див. Психрофіли, тема “Вплив факторів середовища на мікроорганізми”), мають міцелій.

ГРИБНИЦЯ – див. Міцелій.

ГРИБИ ПРОМЕНИСТІ – див. Актиноміцети.

Д

ДЕРМАТОМІЦЕТИ – паразитичні гриби, які викликають захворювання шкіри людей та тварин. До дерматоміцетів відносять гриби родів Trichophyton, Miсrosporum.

ДЖУТИКИ – білкові цитоплазматчні ниткоподібні вирости клітини, органи руху у бактерій (див. Амфітрихи, Лофотрихи, Монотрихи, Перитрихи).

ДИПЛОБАКТЕРІЇ – парне розміщення паличковидних бактерій, яке зустрічається у деяких родів мікроорганізмів.

ДИПЛОКОКИ – парне розміщення кокових бактерій, яке виникає в процесі бінарного поділу і зустрічається у деяких родів бактерій.

ДРІЖДЖІ – одноклітинні нерухомі мікроорганізми круглої або овальної форми, які розмножуються брунькуванням, рідше спорами. Відносяться до групи аскоміцетів, гетеротрофи, сапрофіти, асимілюють вуглеводи з виділенням етилового спирту, в залежності від умов (рН – 4,7), або гліцерину ( рН –7,8 ).

З

ЗИГОГАМІЯ – статевий розвиток грибів, в процесі якого утворюється зигота внаслідок злиття двох багатоядерних клітин.

ЗИГОМІЦЕТИ – клас вищих грибів, які мають добре розгалужений, переважно несептований міцелій (див. Міцелій). У більшості представників зигоміцетів нестатеве розмноження відбувається за допомогою спорангіоспор або конідій (див. Конідії, див. Спорангіоспори), деякі види мають статеве розмноження – зигогамію (див. Зигогамія).

ЗИГОТА – клітина, що утворюється внаслідок злиття двох статевих клітин (чоловічої та жіночої) з гаплоїдним набором хромосом. З. має подвійний набір хромосом.

ЗООСПОРА – грибна клітина, необхідна для нестатевого розмноження, яка рухається за допомогою джгутиків.

ЗООСПОРАНГІЙ – орган нестатевого розмноження деяких грибів, де утворюються зооспори.

Е

ЕНЗИНА – зовнішня оболонка бацилярних спор. (див. Бацила, див. Спора).