Екзоспоріум – тонка ліпопротеїнова оболонка навколо спор деяких бацил.

ЕНДОСПОРА – спора, яка утворюється всередині плодових тіл міцеліальних грибів, спорангіїв, асків та ін. (див. Аск, див. Спорангій).

ЕНДОСПОРІУМ – внутрішній шар спорової оболонки.

ЕНТЕРОБАКТЕРІЇ – родина кишкових бактерій, що включає 12 родів. Серед них зустрічаються патогенні, умовно-патогенні та сапрофітні види. Назва родини відображає місце знаходжнення бактерій та спосіб зараження.

ЕУКАРІОТИ – мікроорганізми, які мають оформлене ядро. До Е. відносяться гриби, найпростіши, мікроскопічні водорості.

К

КОКИ – шаровидні мікроорганізми, які утворюються внаслідок поділу клітин в одній, двох або трьох взаємно перпендикулярних площинах. В залежності від цього розрізняють моно-, дипло-, стрепто, стафілококи та сарцини (див. Монококи, Диплококи, Стрептококи, Сарцини, Стафілококи).

КОЛОНІЯ – ізольовані скупчення клітин одного виду мікроорганізмів на поверхні твердих поживних середовищ. К. мають різноманітні але постійні для кожного виду форму, розмір, забарвлення, які є важливими систематичними ознаками.

КОЛОНІЇ ГЛАДЕНЬКОГО S-ТИПУ – тип колоній мікроорганізмів на твердому поживному середовищі, характеризується круглою випуклою формою, гладенькою поверхнею і вологою консистенцією. При рості на рідкому поживному середовищі викликають помутніння його. Більшість патогенних мікроорганізмів в S-формі мають яскраво виражені вірулентні властивості. S-формі можуть переходити в R-форми в результаті мутації.

КОЛОННІ СЛИЗУВАТОГО М-ТИПУ – тип колоній мікроорганізмів на твердому поживному середовищі, що характеризується тягучою слизуватою консистенцією. Колонії даного типу утворюються в процесі дисоціації культур мікроорганізмів, можуть переходити в колонії S-типу (див. Колонії гладенького типу) або R-типу (див. Колонії шорстковатого типу).

КОЛОНІЇ ШОРСТКОВАТОГО ТИПУ R-ТИПУ – тип колоній мікроорганізмів на твердому поживному середовищі, що характеризуються шорстковатою поверхнею, зрізаними краями, сухою консистенцією. На рідкому поживному середовищі колонії даного типу утворюють зерна, пластівці, іноді плівку, яка осідає на дно пробірки. Більшість патогенних бактерій в R-формі втрачають вірулентні та антигенні властивості. Колонії R-форми утворюються з колоній S-типу (див. Колонії гладенького типу) в результаті мутацій.

КОНІДІЇ – спори нестатевого розмноження у деяких грибів (переважно сумчастих), які утворюються на спеціальних гіфах-конідієносцях.

Корінебактерії – тип бактерій, які нагадують мікобактерії (див.Мікобактерії), але відрізняються від них утворенням потовщень на кінцях та зерен-включень у цитоплазмі (дифтерійна паличка).

Л

ЛЕПТОСПІРА – мікроорганізм з родини спірохет, який характеризується надзвичайно тонким звивистим тілом із загнутими кінцями. Л. характеризується гнучкістю в процесі руху. Викликає захворювання тварин (лептоспіроз).

ЛОФОТРИХ – паличковидні рухливі бактерії, у яких джгутики розміщені на одному з полюсів клітини.

Л-ФОРМА БАКТЕРІЙ – мутанти бактерій, що втратили здатність синтезувати глікопептиди клітинн стінки. Утворюються в результаті дій речовин, що інгібірують синтез клітинної оболонки.

М

МАКРОКОНІДІЇ – великі, часто багатоклітинні спори (див. Спори) нестатевого розмноження у деяких грибів, які мають булавовидну, серповидну, яйцевидну форму.

МЕЗОСОМИ – клітинні структури прокаріотів, в яких акумулюються енергія. Утворюються внаслідок інвагінації цитоплазматичної мембрани.

МЕМБРАНА БІОЛОГІЧНА – система спеціалізованих структур, що відокремлюють клітину від зовнішнього середовища або органели від цитоплазми. Складаються, в основному, з білків та ліпідів. Структурною основою мембрани є бімолекулярний шар ліпідів. Білки знаходяться на зовнішніх, внутрішніх поверхнях мембрани або проходять мембрану наскрізь. Білки виконують функції ферментів (див. Ферменти, тема “Хімічний склад та метаболізм мікробних клітин”) та ін.

МЕРОЗИГОТА – бактеріальна клітина, яка утворилась внаслідок переносу генетичного матеріалу від кліти-донора до клітини-реципієнта. М. набуває тільки деяких властивостей донора, тобто є неповною зиготою.

МІКОБАКТЕРІЇ – паличковидні нерухливі мікроорганізми, здуті на кінцях, які за своїми властивостями нагадують як бактерії, так і мікроскопічні гриби. М. розмножуються діленням, як бактерії, брунькуванням (див. Брунькування) та спорами, як гриби. В основному це сапрофітні мікроорганізми (див. Сапрофіти, тема “Хімічний склад та метаболізм мікробних клітин” ), але є й патогенні (збудники туберкульозу, дифтерії).

МІКОПЛАЗМИ – дуже дрібні, поліморфні мікроорганізми, у яких відсутня справжня клітинна стінка (див. Клітинна стінка). М. грамнегативні, нерухливі, неспороутворюючі мікроби, які проходять крізь бактеріальні фільтри. М. викликають деякі захворювання людини і тварини.

МІКОРИЗА – співжиття мікроскочітних грибів (див. Гриби) з кореневою системою вищих рослин, яке вигідне для кожного організму в симбіозі (див. Симбіоз, тема “Екологія мікроорганізмів”).

МІКОФАГИ – віруси, які паризитують в специфічних їм клітинах мікроскопічних грибів.

МІКРОКОНІДІЇ – дрібні спори нестатевого розмноження у грибів. М. частіше одноклітинні.

МІКРОМЕТР – одиниця вимірювання мікроорганізмів в міжнародній системі одиниць СІ, що дорівнює 10^-3 мм.

МІКРООРГАНІЗМИ – одно-, або багатоклітинні організми, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать бактерії, мікоплазми, актиноміцети, рикетсії, мікроскопічні гриби, віруси, віроїди (див. Бактерії, Мікоплазми, Актиноміцети, Рикетсії, Гриби, Віроїди, Віруси) та ін.

МІЦЕЛІЙ – вегетативне тіло грибів, що складається з окремих гіф (див. Гіфа). М. може бути без перегородок – несептований і з перетинками – септований.

Н