Робота №4 дослідження фарбованих препаратів. Виявлення структур мікробних клітин за допомогою простого фарбування
Для фарбування мікробних клітин використовують кристалічні або аморфні порошки (анілінові барвники). Це – органічні речовини, які за властивостями розділяють на 2 групи – кислі та основні барвники (табл.3).
Таблиця 5 Основні властивості барвників
Ознаки барвників |
Тип барвника |
|
Кислотні |
Основні |
|
Взаємодія з речовинами мікробних клітин |
Найкраще взаємодіють з речовинами основної природи (цитоплазматичні компоненти клітини) |
Найкраще взаємодіють з речовинами кислої природи (ядерна речовина клітини) |
Назви барвників, колір їх розчинів |
|
|
Вибір барвника (барвників) залежить від мети мікроскопії, оскільки в мікробних клітинах обов’язково присутні речовини і кислої, і основної природи. Барвники використовують у вигляді водних і неводних розчинів. В неводних розчинах розчинником є спирт, формалін, фенол та ін. речовини. Водні розчини – нестійкі, фарбують повільно і не всі мікробні клітини. Тому при проведенні фарбування найчастіше використовують неводні розчини барвників або фарбують мікробні клітини з підігріванням розчину, нанесеного на скло.
Барвниками, які постійно потрібні в мікробіологічній лабораторії, є такі: фуксин Циля, фуксин Пфейфера, метиленовий синій за Лефлером, набір реактивів для фарбування за Грамом та фарба Романовського.
Методика виготовлення фіксованих препаратів.
Всі мікробні препарати перед фарбуванням обов’язково фіксують. В фіксованих препаратах зручно вивчати морфологічні властивості прокаріотів, особливо патогенних. Причина в тому, що після фіксації:
мікроби надійно закріплюються на склі за рахунок коагуляції білків;
вбиті клітини патогенних мікробів не здатні викликати хворобу;
мертві мікробні клітини краще сприймають фарби.
Фіксація отриманого мазка здійснюється декількома способами (рис.6).
Способи фіксації
Термічна фіксація |
Хімічна фіксація (сполуки хрому, формалін, етиловий та метиловий спірти, ефір, ацетон, осмієва кислота) |
|
Предметне скло декілька разів (мазком доверху) проноситься крізь полум’я пальника |
Фіксуючий розчин наноситься піпеткою на поверхню мазка |
Скло з мазком занурюють в кювету з розчином |
Через 2-5 хвилин розчин змивають Н2О, надлишок її видаляють фільтрувальним папером, скло підсушують на повітрі. |
||
Рис. Способи фіксації мазків.
Крім того, при виконанні певних методик, фіксація мазка-відбитка, мазка крові чи суспензії патматеріалу, може здійснюватись висушуванням на повітрі.
В залежності від кількості використаних для фарбування розчинів барвників розрізняють прості і складні методи фарбування (табл.5).
Таблиця 6 Загальна характеристика простих і складних методів фарбування
Характеристика методу |
Назва методу фарбування |
|
Простий |
Складний |
|
Кількість розчинів барвників |
Використовується тільки один фарбуючий розчин. |
Використовується декілька фарбуючих розчинів, спирти, кислоти та інші речовини. |
Локалізація барвника |
Зафарбовується вся клітина |
Зафарбовуються певні частини клітини. |
Призначення методу |
Використовується для вивчення форми і розмірів клітини |
Використовується для вивчення органоїдів та окремих структур клітини. |