37. Характеристика договорів зберігання та їх правове регулювання.

Договір зберігання належить до категорії договорів про надання послуг, оскільки зберігальною послугою в процесі її надання користуються і вона безпосередньо не приводить до створення нового матеріалізованого об’єкта. За попереднім кодексом договір називався «схов».

У ЦКУ виділено 10 різновидів договорів зберігання(на товарному складі, речей у ломбарді, цінностей у банку, речей у камерах схову, речей у гардеробі організацій, речей пасажира під час його перевезення, речей у готелі, речей, що є предметом спору, автотранспортних засобів, договір охорони).

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її йому непошкодженою.

З визначення видно, що договір:

-реальний(обов’язок зберігання виникає після передачі речі; але існує виняток, коли може бути встановлено обов’язок зберігача прийняти річ на зберігання в майбутньому,(професійний зберігач).

-ЦК презумпції оплатності чи безоплатності договору не встановлює, однак комплексний аналіз норм дає право стверджувати що договір зберігання є оплатним, якщо інше не встановлено договором або законом

-належить до двосторонніх договорів( права та обов’язки є взаємними).

Щодо правового регулювання,то : ЦКУ(зокрема також загальні положення про послуги поширюють свою дію на відносини зберігання); але цим правове регулювання не обмежується…+КТМУ, МКУ(митний), ПКУ,ЗУ «про нотаріат», «про зерно та ринок зерна в Україні»,»про банки і банківську діяльність», «про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів і Україні», Статут залізниць України, ГКУ(ст..294-«зберігання у товарному складі»)..тощо.

38. Підстави виникнення обов’язку зі зберігання.

Перша група підстав: підстави, які виникають з особливого правового статусу окремих суб’єктів цивільного права, наприклад опікунів. Відповідно до ст.72 ЦКУ, опікун зобов’язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. На жаль, у цьому випадку не розкриваються права і обов’язки опікуна в сфері зберігання майна, тому тут можна зауважити що опікун може особисто зберігати майно підопічного або передати його на збереження іншим особам за договором зберігання.

Друга група підстав- виникнення в особи обов’язку зберігати чуже майно пов’язане з тим, що воно нічиє, або з випадковим правомірним фактичним заволодінням майном (зберігання речей, які не мають власника,або власник яких невідомий; щодо знахідки; щодо бездоглядної домашньої тварини). Знову ж таки, законодавець не встановлює умов та порядку зберігання майна, але встановлює певні правові наслідки незбереження. Наприклад, особа,яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межаї її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

Через законодавчий припис виникають зберігальні зобов’язання щодо спадкового майна:

По-перше:заходів охорони з метою збереження спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями можуть уживати нотаріуси за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріусів- відповідні органи місцевого самоврядування.

По-друге: охоронних заходів може вживати виконавець заповіту, визначений заповідачем, а в інших випадках- виконавець, призначений за ініціативою спадкоємців або нотаріусом.

Однак найважливішою підставою виникнення зобов’язань зі зберігання є власне договір зберігання.Перевагою нового ЦК є те, що він врегульовує значно більше окремих різновидів договору зберігання,аніж попередній ЦК.

Бувають випадки виникнення зберігальних обов’язків за іншими цивільними договорами.Відповідно до ст. 824 ЦК , перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу,пошти, з чого випливає,що перевізник за договором перевезення зобов’язується не лише перевезти вантаж,багаж,пошту, але і водночас бере на себе обов’язок зберігати майно.