- •Види договорів перевезення та їх правове регулювання.
- •Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.
- •Претензії і позови з перевезень.
- •5. Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.
- •6. Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •8. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу
- •9. Права та обов’язки одержувача з договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •10. Відповідальність перевізника у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •12.Відповідальність відправника вантажу у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •13.Характеристика договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом та їх правове регулювання.
- •11.Обставини, що звільняють залізничного перевізника від відповідальності.
- •14.Укладення договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •15. Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •16. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •17. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •18. Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •19. Характеристика договорів перевезення вантажу морським транспортом та їх правове регулювання.
- •20. Укладення договору перевезення вантажу морським транспортом.
- •31. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом.
- •32. Особливості договору перевезення пасажира та багажу залізничним транспортом.
- •33. Особливості договору перевезення пасажира та багажу автомобільним транспортом.
- •34. Особливості договору перевезення пасажира та багажу морським транспортом.
- •35. Договір фрахтування морського судна.
- •36. Особливості договору перевезення пасажира та багажу повітряним транспортом.
- •37. Характеристика договорів зберігання та їх правове регулювання.
- •38. Підстави виникнення обов’язку зі зберігання.
- •39. Сторони договору зберігання. Професійний зберігач.
- •40. Порядок укладення та форма договору зберігання.
- •41. Істотні умови договору зберігання.
- •42. Права та обов’язки зберігача за договором зберігання.
- •43. Права та обов’язки поклажодавця за договором зберігання.
- •44. Відповідальність зберігача за договором зберігання.
- •45. Відповідальність поклажодавця за договором зберігання.
- •46. Відповідальність професійного зберігача.
- •47. Правовий статус товарного складу як професійного охоронця.
- •48. Характеристика договору складського зберігання та його правове регулювання.
- •49. Сторони договору складського зберігання.
- •50. Характеристика складських документів.
- •52. Права та обов’язки товарного складу за договором складського зберігання.
- •53. Права та обов’язки поклажодавця за договором складського зберігання.
- •54. Відповідальність товарного складу за договором складського зберігання.
- •55. Відповідальність поклажодавця за договором складського зберігання.
- •56. Зберігання майна у ломбарді.
- •57. Зберігання цінностей у банку.
- •58. Зберігання у камерах зберігання транспортних організацій.
- •59. Особливості зберігання майна в готелях, гуртожитках, гардеробах.
- •60. Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр).
- •76. Особливості майнового страхування.
- •77. Особливості особистого страхування.
- •78. Страхування відповідальності.
- •79. Страхування ризиків.
- •80. Порівняйте право на суброгацію та право на регресну вимогу.
- •81. Співвідношення понять «страхова сума», «страхова виплата», «страхове відшкодування» і «франшиза».
- •82. Укладення і початок дії договору страхування.
- •83. Підстави для відмови у страхових виплатах і страховому відшкодуванні.
- •84. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування.
- •85. Характеристика договору позики.
- •86. Сторони договору позики.
- •87. Порядок укладення і форма договору позики.
- •88. Зміст договору позики.
- •89. Виконання договору позики.
- •90. Правові наслідки порушення зобов’язань позичальником.
- •91.Правова природа боргової розписки.
- •92. Порівняйте договори позики і кредиту.
- •93. Проценти за договором позики.
- •94. Права та обов’язки позичальника.
- •95. Права та обов’язки позикодавця.
- •96. Характеристика кредитного договору та його правове регулювання.
- •97.Правовий статус кредитодавця.
- •98. Порядок укладення та форма кредитного договору.
- •99. Істотні умови кредитного договору.
- •100. Права та обов’язки кредитодавця за кредитним договором.
- •101. Права та обов’язки позичальника за кредитним договором.
92. Порівняйте договори позики і кредиту.
Серед відмінностей кредитного договору від договору позики слід виділити такі:
— кредитний договір є консенсуальним договором;
— предметом кредитного договору є виключно залучені гроші (грошові кошти);
— кредитором у кредитному договорі є виключно кредитна організація (банк або інша фінансова установа), що має ліцензію на здійснення кредитних операцій;
— кредитний договір завжди є оплатим договором;
— кредитний договір укладається виключно в письмовій формі.
93. Проценти за договором позики.
Стаття 1048. Проценти за договором позики 1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Розмір процентів передбачається сторонами у договорі позики на їх власний розсуд. Розмір процентів, який буде встановлений у договорі, законом не обмежується, однак їх максимальний розмір не повинен виходити за межі розумного.
Проценти за договорами позики можуть сплачуватися позикодавцем у будь-якому погодженому сторонами порядку (у тому числі й одноразово), а якщо такий порядок сторонами не визначений, проценти мають сплачуватися щомісяця до дня фактичного повернення грошового боргу (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК). Законодавець у ст. 1048 ЦК закріплює два випадки, коли договір позики вважається безоплатним, а отже, відносини позики є безоплатними. У силу закону безпроцентним вважається договір позики, укладений на суму, що не перевищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, між фізичними особами не у зв'язку із здійсненням ними підприємницької діяльності, а також договір позики, предметом якого є речі, визначені родовими ознаками. При тлумаченні наведеної норми слід брати до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент укладення договору позики (тобто, на момент реальної передачі коштів у борг, вчинення новації тощо). Передбачене ст. 1048 ЦК правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін.
94. Права та обов’язки позичальника.
95. Права та обов’язки позикодавця.
96. Характеристика кредитного договору та його правове регулювання.
Стаття 1054. Кредитний договір 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 1. Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обороту. Коло кредитодавців (кредиторів) за даним договором обмежується банківськими та іншими фінансовими установами. Правовий статус та особливості діяльності зазначених установ регламентуються відповідними законодавчими актами (див. закони України: «Про Національний банк України»; «Про банки і банківську діяльність»; «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; «Про кредитні спілки»; «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»; «Про фінансовий лізинг»; «Про страхування»; «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Позичальниками у кредитному договорі можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. 2. Предметом кредитного договору, за винятком договору комерційного кредиту, є грошові кошти (кредит). У статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти. У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» наведено поняття банківського кредиту. Воно визначається як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. На відміну від інших позикодавців банк, як правило, надає грошові кошти, що не належать йому на праві власності. Це кошти, що залучені банком від його клієнтів. Більше того банківський кредит обтяжений правами вимоги з боку клієнтів банку (у випадку його ліквідації ці вимоги включаються до ліквідаційної маси). Кредитний договір є консенсуальним. Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами. Кредитний договір є двостороннім, оскільки він встановлює права і обов'язки як для кредитодавця, так і для позичальника, та відплатним. Позичальник зобов'язаний сплатити за користування кредитом проценти, розмір яких встановлюється сторонами у договорі. При його укладенні кредитодавець приймає на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту і несе зобов'язання по своєчасному його поверненню та сплаті процентів.
