- •Види договорів перевезення та їх правове регулювання.
- •Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.
- •Претензії і позови з перевезень.
- •5. Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.
- •6. Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •8. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу
- •9. Права та обов’язки одержувача з договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •10. Відповідальність перевізника у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •12.Відповідальність відправника вантажу у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •13.Характеристика договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом та їх правове регулювання.
- •11.Обставини, що звільняють залізничного перевізника від відповідальності.
- •14.Укладення договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •15. Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •16. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •17. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •18. Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •19. Характеристика договорів перевезення вантажу морським транспортом та їх правове регулювання.
- •20. Укладення договору перевезення вантажу морським транспортом.
- •31. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом.
- •32. Особливості договору перевезення пасажира та багажу залізничним транспортом.
- •33. Особливості договору перевезення пасажира та багажу автомобільним транспортом.
- •34. Особливості договору перевезення пасажира та багажу морським транспортом.
- •35. Договір фрахтування морського судна.
- •36. Особливості договору перевезення пасажира та багажу повітряним транспортом.
- •37. Характеристика договорів зберігання та їх правове регулювання.
- •38. Підстави виникнення обов’язку зі зберігання.
- •39. Сторони договору зберігання. Професійний зберігач.
- •40. Порядок укладення та форма договору зберігання.
- •41. Істотні умови договору зберігання.
- •42. Права та обов’язки зберігача за договором зберігання.
- •43. Права та обов’язки поклажодавця за договором зберігання.
- •44. Відповідальність зберігача за договором зберігання.
- •45. Відповідальність поклажодавця за договором зберігання.
- •46. Відповідальність професійного зберігача.
- •47. Правовий статус товарного складу як професійного охоронця.
- •48. Характеристика договору складського зберігання та його правове регулювання.
- •49. Сторони договору складського зберігання.
- •50. Характеристика складських документів.
- •52. Права та обов’язки товарного складу за договором складського зберігання.
- •53. Права та обов’язки поклажодавця за договором складського зберігання.
- •54. Відповідальність товарного складу за договором складського зберігання.
- •55. Відповідальність поклажодавця за договором складського зберігання.
- •56. Зберігання майна у ломбарді.
- •57. Зберігання цінностей у банку.
- •58. Зберігання у камерах зберігання транспортних організацій.
- •59. Особливості зберігання майна в готелях, гуртожитках, гардеробах.
- •60. Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр).
- •76. Особливості майнового страхування.
- •77. Особливості особистого страхування.
- •78. Страхування відповідальності.
- •79. Страхування ризиків.
- •80. Порівняйте право на суброгацію та право на регресну вимогу.
- •81. Співвідношення понять «страхова сума», «страхова виплата», «страхове відшкодування» і «франшиза».
- •82. Укладення і початок дії договору страхування.
- •83. Підстави для відмови у страхових виплатах і страховому відшкодуванні.
- •84. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування.
- •85. Характеристика договору позики.
- •86. Сторони договору позики.
- •87. Порядок укладення і форма договору позики.
- •88. Зміст договору позики.
- •89. Виконання договору позики.
- •90. Правові наслідки порушення зобов’язань позичальником.
- •91.Правова природа боргової розписки.
- •92. Порівняйте договори позики і кредиту.
- •93. Проценти за договором позики.
- •94. Права та обов’язки позичальника.
- •95. Права та обов’язки позикодавця.
- •96. Характеристика кредитного договору та його правове регулювання.
- •97.Правовий статус кредитодавця.
- •98. Порядок укладення та форма кредитного договору.
- •99. Істотні умови кредитного договору.
- •100. Права та обов’язки кредитодавця за кредитним договором.
- •101. Права та обов’язки позичальника за кредитним договором.
39. Сторони договору зберігання. Професійний зберігач.
Сторонами є поклажодавець і зберігач, якими можуть бути як фізичні так і юридичні особи,що мають необхідний обсяг дієздатності.
Поклажодавцями є здебільшого власники майна, що здають його на зберігання. Але це не обов’язкова умова чинності договору. Будь-яка особа, яка має юридичний інтерес щодо збереження майна, що перебуває в її правомірному володінні, має право укласти договір зберігання як поклажодавець, хоча майно і не належить їй на праві власності.
Зберігачем є особа(фізична чи юридична),яка за договором зберігання зобов’язується надати послуги зі зберігання майна.
Законодавець виділив окремо категорію професійних зберігачів- особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Крім того, також виділено категорію публічного договору , якщо зберігання здійснює суб’єкт підприємницької діяльності на складах ( у камерах, приміщеннях) загального користування.
Професійними також слід вважати зберігачів, які займаються підприємницькою зберігальною діяльністю, для якої необхідно одержати спеціальну ліцензію, відповідно до ЗУ «Про ліцензування певних певних видів господарської діяльності»- це ломбарди, зернові склади тощо.
40. Порядок укладення та форма договору зберігання.
Договір зберігання укладається у письмові формі у випадках, установлених ст. 208 ЦКУ. У письмовій формі належить вчиняти правочини, у тому числі зі зберігання, між юридичними особами; між фізичною та юридичною особою; фізичних осіб на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоп мін; інші правочини, щодо яких законов встановлена письмова форма.
Ст.937 ЦК-договори зберігання, в яких зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі. Ст.937 не вимагає в усіх випадках, коли обов’язковою є письмова форма, укладати договір у вигляді єдиного письмового документу,підписувагого сторонами. Форму можна вважати дотриманою й тоді, коли прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Ч.2 ст. 937- необов’язковим є дотримання вищенаведених норм про форму договору зберігання у разі пожежі, повені, раптової хвороби тощо. Цей факт можуть підтвердити свідчення свідків.
Щодо жетонів-немає єдиної точки зору на правову природу оформлення договірних відносин зберігання шляхом видачі поклажедавцеві жетона чи іншого номерного (індивідуалізованого) знака. Поширеною є думакка, що таке оформлення договірних відносин має прирівнюватись до письмової форми договору. Інша точка зору-вони просто посвідчують укладення договору зберігання.
41. Істотні умови договору зберігання.
Істотними умовами договорів зберігання в господарському обороті є умови про предмет, кажуть також що і положення про ціну та строк дії договору. (взагалі всі умови щодо яких домовились сторони є істотними)
Предметом є як правило рухомі речі, визначені індивідуальними ознаками, що не переходять у власність зберігача.Лише в окремих випадках можуть на зберігання передаватись речі з родовими ознаками(Стаття 941. Зберігання речей, визначених родовими ознаками
1. За згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання. )
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Про строк сторони домовляються без обмежень. Після закінчення встановленого терміну зберігач має право вимагати від поклажодавця забрати річ, а останній зобов'язаний це зробити. У той же час, закінчення терміну зберігання не звільняє зберігача від обов'язку по зберіганню, якщо самим договором не передбачено інше. Продовження зберігання речі після закінчення строку, встановленого договором, дає зберігачу право вимагати оплати за весь фактичний час зберігання. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Вимога про повернення має бути виконана в розумний строк (7 днів), якщо інше не передбачено договором.
За загальним правилом, договір зберігання є оплатним, якщо в ньому не передбачено інше. Розмір оплати та строки її внесення встановлюються договором. Якщо зберігання припинилося достроково внаслідок обставин, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати.
Крім того, зберігач має право на відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням речі. Види таких витрат доцільно передбачити в договорі (витрати на електроенергію, опалення і т. д.).