- •Види договорів перевезення та їх правове регулювання.
- •Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.
- •Претензії і позови з перевезень.
- •5. Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.
- •6. Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •8. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу
- •9. Права та обов’язки одержувача з договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •10. Відповідальність перевізника у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •12.Відповідальність відправника вантажу у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •13.Характеристика договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом та їх правове регулювання.
- •11.Обставини, що звільняють залізничного перевізника від відповідальності.
- •14.Укладення договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •15. Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •16. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •17. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •18. Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •19. Характеристика договорів перевезення вантажу морським транспортом та їх правове регулювання.
- •20. Укладення договору перевезення вантажу морським транспортом.
- •31. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом.
- •32. Особливості договору перевезення пасажира та багажу залізничним транспортом.
- •33. Особливості договору перевезення пасажира та багажу автомобільним транспортом.
- •34. Особливості договору перевезення пасажира та багажу морським транспортом.
- •35. Договір фрахтування морського судна.
- •36. Особливості договору перевезення пасажира та багажу повітряним транспортом.
- •37. Характеристика договорів зберігання та їх правове регулювання.
- •38. Підстави виникнення обов’язку зі зберігання.
- •39. Сторони договору зберігання. Професійний зберігач.
- •40. Порядок укладення та форма договору зберігання.
- •41. Істотні умови договору зберігання.
- •42. Права та обов’язки зберігача за договором зберігання.
- •43. Права та обов’язки поклажодавця за договором зберігання.
- •44. Відповідальність зберігача за договором зберігання.
- •45. Відповідальність поклажодавця за договором зберігання.
- •46. Відповідальність професійного зберігача.
- •47. Правовий статус товарного складу як професійного охоронця.
- •48. Характеристика договору складського зберігання та його правове регулювання.
- •49. Сторони договору складського зберігання.
- •50. Характеристика складських документів.
- •52. Права та обов’язки товарного складу за договором складського зберігання.
- •53. Права та обов’язки поклажодавця за договором складського зберігання.
- •54. Відповідальність товарного складу за договором складського зберігання.
- •55. Відповідальність поклажодавця за договором складського зберігання.
- •56. Зберігання майна у ломбарді.
- •57. Зберігання цінностей у банку.
- •58. Зберігання у камерах зберігання транспортних організацій.
- •59. Особливості зберігання майна в готелях, гуртожитках, гардеробах.
- •60. Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр).
- •76. Особливості майнового страхування.
- •77. Особливості особистого страхування.
- •78. Страхування відповідальності.
- •79. Страхування ризиків.
- •80. Порівняйте право на суброгацію та право на регресну вимогу.
- •81. Співвідношення понять «страхова сума», «страхова виплата», «страхове відшкодування» і «франшиза».
- •82. Укладення і початок дії договору страхування.
- •83. Підстави для відмови у страхових виплатах і страховому відшкодуванні.
- •84. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування.
- •85. Характеристика договору позики.
- •86. Сторони договору позики.
- •87. Порядок укладення і форма договору позики.
- •88. Зміст договору позики.
- •89. Виконання договору позики.
- •90. Правові наслідки порушення зобов’язань позичальником.
- •91.Правова природа боргової розписки.
- •92. Порівняйте договори позики і кредиту.
- •93. Проценти за договором позики.
- •94. Права та обов’язки позичальника.
- •95. Права та обов’язки позикодавця.
- •96. Характеристика кредитного договору та його правове регулювання.
- •97.Правовий статус кредитодавця.
- •98. Порядок укладення та форма кредитного договору.
- •99. Істотні умови кредитного договору.
- •100. Права та обов’язки кредитодавця за кредитним договором.
- •101. Права та обов’язки позичальника за кредитним договором.
85. Характеристика договору позики.
Ст..1046 ЦК – за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів( суму позики) або рівну кількість речей такого жроду і якості.
Ознаки:
реальний ( вважається укл. З моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками)
оплатний або безоплатний(позикодавець має право на отримання з позичальника процентів суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом)
односторонній(обов’язки з договору виникають лише для позичальника- отримавши у власність передані йому позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов’язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості)
строковий або безстроковий( строковий – що передбачає конкретний строк повернення отриманого позичальником боргу та іншого належного з нього майна;
безстроковий- в якому строк виконання не визнаений або визначений моментом витребування. Якшо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів)
86. Сторони договору позики.
Сторонами договору позики можуть бути будь-які суб’єкти цивільного права- фізичні та юридичні особи, держава, інші публічно-правові утворення. Обмеження відносно можливості бути позикодавцем встановлено для установ, що не мають права розпоряджатися закріпленим за ними майном.
Надання грошових коштів у позику юридичними особами є фінансовою послугою( відп.до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 червня 2001 року)
Здійснювати діяльність із систематичного надання грошових позик має право юридична особа, що має статус фінансової установи. До останніх належать комерційні банки, кредитні спілки, ломбарди,лізингові компанії, довірчі товариства,…Якщо така особа надає гроші в позику за рахунок залучених коштів, вона повинна мати відповідну ліцензію.
87. Порядок укладення і форма договору позики.
Стаття 1047. Форма договору позики
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Складання позичальником боргового документа- розписки та її передача позикодавцеві не є підтвердженням письмової форми договору позики і не замінює її. Розписка є лише борговим документом, що підтверджує укладання договору.
Недодержання сторонами обов’язкової письмової форми договору позики не має своїм наслідком визнання недійсним такого правочину, однак ускладнює його підтвердження.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
