- •Види договорів перевезення та їх правове регулювання.
- •Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.
- •Претензії і позови з перевезень.
- •5. Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.
- •6. Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •8. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу
- •9. Права та обов’язки одержувача з договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •10. Відповідальність перевізника у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •12.Відповідальність відправника вантажу у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •13.Характеристика договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом та їх правове регулювання.
- •11.Обставини, що звільняють залізничного перевізника від відповідальності.
- •14.Укладення договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •15. Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •16. Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •17. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •18. Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
- •19. Характеристика договорів перевезення вантажу морським транспортом та їх правове регулювання.
- •20. Укладення договору перевезення вантажу морським транспортом.
- •31. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом.
- •32. Особливості договору перевезення пасажира та багажу залізничним транспортом.
- •33. Особливості договору перевезення пасажира та багажу автомобільним транспортом.
- •34. Особливості договору перевезення пасажира та багажу морським транспортом.
- •35. Договір фрахтування морського судна.
- •36. Особливості договору перевезення пасажира та багажу повітряним транспортом.
- •37. Характеристика договорів зберігання та їх правове регулювання.
- •38. Підстави виникнення обов’язку зі зберігання.
- •39. Сторони договору зберігання. Професійний зберігач.
- •40. Порядок укладення та форма договору зберігання.
- •41. Істотні умови договору зберігання.
- •42. Права та обов’язки зберігача за договором зберігання.
- •43. Права та обов’язки поклажодавця за договором зберігання.
- •44. Відповідальність зберігача за договором зберігання.
- •45. Відповідальність поклажодавця за договором зберігання.
- •46. Відповідальність професійного зберігача.
- •47. Правовий статус товарного складу як професійного охоронця.
- •48. Характеристика договору складського зберігання та його правове регулювання.
- •49. Сторони договору складського зберігання.
- •50. Характеристика складських документів.
- •52. Права та обов’язки товарного складу за договором складського зберігання.
- •53. Права та обов’язки поклажодавця за договором складського зберігання.
- •54. Відповідальність товарного складу за договором складського зберігання.
- •55. Відповідальність поклажодавця за договором складського зберігання.
- •56. Зберігання майна у ломбарді.
- •57. Зберігання цінностей у банку.
- •58. Зберігання у камерах зберігання транспортних організацій.
- •59. Особливості зберігання майна в готелях, гуртожитках, гардеробах.
- •60. Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр).
- •76. Особливості майнового страхування.
- •77. Особливості особистого страхування.
- •78. Страхування відповідальності.
- •79. Страхування ризиків.
- •80. Порівняйте право на суброгацію та право на регресну вимогу.
- •81. Співвідношення понять «страхова сума», «страхова виплата», «страхове відшкодування» і «франшиза».
- •82. Укладення і початок дії договору страхування.
- •83. Підстави для відмови у страхових виплатах і страховому відшкодуванні.
- •84. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування.
- •85. Характеристика договору позики.
- •86. Сторони договору позики.
- •87. Порядок укладення і форма договору позики.
- •88. Зміст договору позики.
- •89. Виконання договору позики.
- •90. Правові наслідки порушення зобов’язань позичальником.
- •91.Правова природа боргової розписки.
- •92. Порівняйте договори позики і кредиту.
- •93. Проценти за договором позики.
- •94. Права та обов’язки позичальника.
- •95. Права та обов’язки позикодавця.
- •96. Характеристика кредитного договору та його правове регулювання.
- •97.Правовий статус кредитодавця.
- •98. Порядок укладення та форма кредитного договору.
- •99. Істотні умови кредитного договору.
- •100. Права та обов’язки кредитодавця за кредитним договором.
- •101. Права та обов’язки позичальника за кредитним договором.
90. Правові наслідки порушення зобов’язань позичальником.
Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
91.Правова природа боргової розписки.
Розписка - є документом, що підтверджує, з одного боку, факт передачі грошей або майна, а з іншого - факт виконання зобов’язань частково або в повному обсязі (наприклад, повернення грошової суми). Найчастіше розписка видається боржником кредитору за договорами позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також, засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Розписка не є обов’язковою навіть в договорі позики, оскільки ч.2 ст.1047 ЦК України встановлює, що розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей лише може бути (а не зобов’язана) представлена на підтвердження укладення договору позики та його умов. Однак якщо вона видана кредитору при отриманні позики, необхідно це враховувати і при поверненні боргу.
Відповідно до вимог ст.545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов’язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. З наведеного випливає, що кредитор в даному випадку повинен видати розписку лише на вимогу боржника. Якщо такої вимоги від боржника не надійшло, зазначений обов’язок у кредитора не наступає. Тому для боржника вкрай важливо документально підтвердити факт виконання свого зобов'язання.
Якщо ж боржник при отриманні позики видав кредиторові борговий документ (розписку), кредитор, приймаючи її повернення, повинен повернути борговий документ (розписку) боржникові. Якщо кредитор з якоїсь причини не може повернути борговий документ (розписку) (наприклад, у випадку її втрати, знищення, передачі іншим особам і т.п.), він зобов’язаний видати боржникові свою розписку, вказавши в ній про це.
Наявність розписки (чи іншого боргового документа) у боржника підтверджує виконання ним своїх обов’язків. Відповідно ж наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання боржником свого обов'язку, в тому числі і щодо повернення боргу, що підтверджується і судовою практикою (див. наприклад, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.02.2011р. по справі №6-2573св10). Якщо кредитор відмовляється повернути боргову розписку або видати свою розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання. Зазначені дії кредитора розцінюються як його прострочення.
Отримання боржником розписки від кредитора має відбуватися одночасно з передачею виконання кредиторові. В іншому випадку одержання підтвердження повернення боргу може стати для боржника досить проблематичним, оскільки кредитор з будь-яких причин може відмовитися видати таку розписку боржникові.
У практичному аспекті це означає, що повернення боргу особі, яка не є стороною договору позики або, не уповноваженій кредитором на отримання боргу, не є належним виконанням, навіть якщо це близький родич або член сім’ї (див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.02.2011р. по справі №6-2573св10). Тому повертаючи борг, боржник, щоб уникнути в майбутньому непорозумінь з кредитором, повинен обов’язково упевнитися в його особі.