77.Ліквідація та санація підприємницьких структур

Ліквідація - припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

В основі ліквідаційної процедури лежить акт суду про визнання боржника банкрутом, тільки на основі судового акту здійснюється ця судова процедура.

У постанові про визнання боржника банкрутом господарський су, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарськогс суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому законом порядку.

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців.

Задоволення визнаних судом вимог кредиторів в процедурі ліквідації випадку здійснюється шляхом продажу майна боржника. Реалізація майна боржника здійснюється на основі конкурсу і під контролем комітету кредиторів. Розрахунки з кредиторами проводяться відповідно до встановленого законом порядку..

Метою санації суб'єктів господарювання є ліквідація чи попередження загрози банкрутства, забезпечення найбільш ефективного використання потенціалу з метою адаптації підприємств до нових умов господарювання та створення передумов для відновлення конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.

Санація підприємства - це складова антикризового управління, яка передбачає застосування системи фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних та екологічних важелів, спрямованих на досягнення узгодженості пріоритетних інтересів підприємства з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища та внутрішньої гармонізації його діяльності, з метою відновлення платоспроможності та створення передумов для сталого розвитку підприємства у майбутньому.

Об'єктом санаційних заходів є одночасно усі елементи діяльності підприємства: засоби виробництва, праці, фінанси, управління, зовнішнє і внутрішнє середовище. Таке твердження втілює в собі комплексний підхід до розгляду процедури санації. Залежно від напрямків санаційних заходів потрібно розрізняти: організаційну, правову, фінансову, техніко-технологічну, виробничу, соціальну та екологічну санацію підприємства:

— організаційна санація підприємства передбачає розробку нової організаційної структури підприємства,

— правовасанація має на меті удосконалення організаційно-правової форми бізнесу.

— фінансовасанація підприємства полягає в ефективному управлінні фінансовими ресурсами.

— техніко-технологічна санація втілює у собі такі напрямки, як: модернізація виробничих фондів підприємства.

— виробнича санація підприємства передбачає здійснення заходів пов'язаних, передусім, із поліпшенням структури виробничої програми.

— соціальна санація підприємства містить заходи, направлені на забезпечення соціального захисту працівників підприємств-боржників: надання соціальних гарантій звільненим працівникам

— екологічна санація передбачає здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища, шляхом мобілізації резервів для спорудження очисних пристроїв, екологізації виробництва.

На основі проекту санації розробляється план фінансового оздоровлення, який охоплює фінансові, виробничі й трудові ресурси підприємства, процеси господарської діяльності. План санації представляє собою комплексну програму фінансового оздоровлення боржника, застосування спеціальних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, строк реалізації і будується на загальних принципах складання бізнес-плану підприємства.

Після складання та затвердження кредиторами плану санації наступає основна частина цього процесу - реалізація заходів щодо відновлення платоспроможності. Згідно з класичною моделлю санацію можна вважати успішною, якщо після виконання усіх намічених заходів оздоровлення підприємство вдалося вивести з кризи, відновити його платоспроможність, розрахуватись з кредиторами і відновити конкурентні позиції на ринку.