- •1. Основні підходи до визначення змісту термінів агропромисловий комплекс, бізнес та підприємець.
- •3. Бізнес-план у сучасному підприємництві та особливості його формування і обґрунтування.
- •4. Ринковий механізм попиту і пропозиції.
- •5. Критерії малого бізнесу.
- •6. Сутність, завдання та основне призначення бізнес-плану.
- •7. Ринок як механізм координації економічного вибору.
- •8. Виживання та невдачі малих форм господарювання.
- •9. Концепції, функції та мета бізнес-плану
- •11. Франчайзинг як різновид малого бізнесу.
- •10. Організаційно-правові форми господарської діяльності в агробізнесі.
- •12. Бізнес-аналіз – основна передумова планування в підприємстві.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага
- •20. Вибір і планування кар’єри в бізнесі
- •21. Технологія складання фінансового плану
- •22. Характеристика основних типів ринкових структур.
- •23. Якості потрібні підприємцю
- •24. Розвиток і становлення підприємництва у сільському господарстві та трансформація його в агробізнес
- •31. Економічна суть агробізнесу
- •32. Етика підприємництва
- •33. Організаційні форми і методи державного регулювання агробізнесу
- •34. Основні риси ринку з монополістичною конкуренцією
- •35. Культура підприємництва
- •36. Державні програми підтримки розвитку малого бізнесу в регіонах
- •43. Складові антикризового управління підприємством у сучасному бізнесі.
- •44. Вивчення та аналіз чинників зовнішнього середовища.
- •45.Технологія заснування власної справи.
- •46.Реорганізація колективних с.-г. Підприємств, організація внутрішньогосподарських відносин.
- •47. Діагностика та прогнозування ринкового середовища.
- •49. Комплексна характеристика сучасної сутності агробізнесу
- •50. Мотиваційна модель підприємництва
- •51. Ринкове середовище та конкуренція як засіб реалізації бізнесу
- •52. Предмет, метод та завдання навчального курсу «Агробізнес»
- •53. Етапи та складові підприємницької діяльності
- •54. Способи залучення фінансових ресурсів
- •63. Орендодавець має право вимагати від орендаря:
- •64. До ознак бізнесу належить:
- •66. Форми господарювання в апк
- •67.Рушійні сили, стратегія і тактика бізнесу
- •68. Система матеріально-технічного забезпечення в Україні та формування ринку засобів виробництва
- •69. Ліквідація та санація підприємницьких структур
- •70. Економічна основа та елементи системи бізнесу
- •71. Дозволи та погодження на початок відкриття власної справи.
- •73.Економічні та правові засади підприємництва
- •74.Об’єктивна необхідність і передумова розвитку підсобних виробництв та промислів
- •75.Функції реклами в агробізнесі
- •76.Підприємницьке середовище
- •77.Ліквідація та санація підприємницьких структур
- •78.Зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції за сучасних умов
- •79. Формування підприємницького середовища в аграрній сфері економіки.
- •80. Ліквідація та банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності.
- •81. Інформаційні технології у підприємницькому управлінні.
- •82. Правові засади та умови здійснення підприємництва.
- •83. Правове припинення підприємницької діяльності.
- •84. Організація матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.
- •91.Організаційно – правові форми підприємництва
- •92.Оцінювання та продаж власної справи
- •93.Чинники,що формують підприємницький ризик
- •94.Природа малих форм господарювання
- •96. Критерії,методи і показники ефективності підприємницької діяльності
10. Організаційно-правові форми господарської діяльності в агробізнесі.
Одноосібне підприємство (володіння) - найстаріша і найбільш проста форма організації підприємництва. Власником власності в ній виступає одна особа або сім'я, яка отримує весь прибуток і несе весь ризик від бізнесу.
Об'єднання можуть створюватися у формі повного і командитного товариств.
Повним визнається те, учасники якого відповідно до укладеного між ними договором займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства і несуть його зобов'язаннями повну, необмежену солідарну відповідальність, створюється і діє на підставі установчого договору, який підписують усі його учасники.
Командитним визнається товариство, в якому є: • учасниці, які здійснюють від імені організації підприємницьку діяльність і відповідають за її вам усім своїм майном (повні товариші); • один або кілька учасників (вкладників, коммандітов), які несуть ризик збитків від діяльності товариства у межах сум їхніх вкладів та не беруть участь у підприємницькій діяльності товариства. Командитні товариства можуть переходити в змішану форму акціонерно-командитного товариства.
Існують наступні види господарських товариств: • з обмеженою відповідальністю; • з додатковою відповідальністю; • акціонерні.
Мале підприємство (МП) - невеликий за чисельністю працюючих обсягом обороту господарюючий суб'єкт, який діє в умовах жорсткої конкуренції з великими підприємствами.
Спільні підприємства (СП) - це підприємства, створені на основі вкладення капіталу вітчизняних та іноземних партнерів, які разом здійснюють господарську діяльність, управління і розподіл прибутку.
Колективним (народним) називається таке підприємство, яке утворено шляхом викупу державного або орендного підприємства його трудовим колективом без утворення господарського товариства або товариства.
Холдингом називається держательска компанія, в статутний капітал якої входять контрольні пакети акцій дочірніх підприємств.
Консалтинг - це консультаційні послуги та експертизи з технічних процесів, які пропонують своїм клієнтам спеціалізовані фірми у сфері ділових послуг.
Іноземне - це підприємство, у статутному фонді якого частково або повністю використовується іноземний капітал.
Дочірнє підприємство - підприємство, створене юридичною особою з будь-якою формою власності.
11. Франчайзинг як різновид малого бізнесу.
Використання франчайзингових відносин пояснюється тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого - малий бізнес, який формує конкурентне середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостійність підприємницької ініціативи. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні.
Суть даної форми організації бізнесу полягає у тому, що добре відома на ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті використання нової для неї технології виробництва. За право займатися бізнесом його одержувач (франчайзі) сплачує частину отриманого доходу відповідно до укладеної угоди.
В основі франчайзингу як особливої форми організації бізнесу можуть лежати принципи маркетингу або розподілу товарів.
З одного боку, франчайзингова система допомагає малим підприємствам уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуванням власного бізнесу, з другого — як корпоративна структура вона обмежує діяльність франчайзі. Але для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають над недоліками.
