23. Якості потрібні підприємцю

Справжній бізнес-мен, підприємець з великої букви, відрізняється певними якостями. Ці якості допомагають вести справи, заробляти гроші та бути ефективним. Саме ці якості відрізняють справжніх підприємців, дозволяють досягати свого Олімпу.

Найбільш важливими із них можна вважати ті що допомагають долати кризові ситуації, лекгко входити в контакт із потрібними людьми, заключати договори та в загалі справлятися із завданнями які стоять перед ними. Саме такі якості і потрібно розвивати в собі для того аби досягнути мети та побудувати справжній бізнес. Мова йде про такі риси характеру як:

Цілеспрямованість – ця якість дозволяє людині постійно іти до своєї мети, вона допомагає долати перепони та боротись із труднощами, які можуть виникнути на дорозі до Вашої мети. . Проте не слід плутати цілеспрямованість із навязливісттю. Не варто перекладати свої проблеми на інших людей. Разом із тим це не значить що Ви не можите попросити у них допомоги. Проте робити це треба делікатно та не навязливо.

Другою важливою рисою, як раз і є коректність та власне, не навязливість. . Вихованість у манерах та коректне відношення до людей – надзвичайно важливі якості підприємця. Для того аби наводити потрібні контакти із потрібними людьми, а також для того аби із най більшою ефективністю обслуговувати клієнтів (абож навчити власним прикладом, Ваш персонал, правильно спілкуватись із клієнтами). отже, дані якості допоможуть Вам встановити правильні та вигідні для Вашого бізнесу відносини із людьми. Тай з годом Ви самі побачите що вихованість, коректність та не навязливість гарні риси, які допомагають по життю, адже коли гарні відносини із оточуючими то і повсякдене спілкування приносить більше позитивних емоцій. Проте не плутайте ці якості із надмірною поступливістю. Не варто жертвувати своїми інтересами. Просто намагайтесь бути – вічливим, не навязливим та коректним.

Наступними рисами характеру справжнього бізнес-мена є впевненість у собі та у тому що будь-яка ситуація закінчиться позитивно для нього. Це дуже важлива якість, оскільки коли Ви постійно впевнені, що все буде добре то налаштовуєте себе на такий лад. Ви очікуєте що все складеться як най краще і в кінці-кінців воно так і виходить. Разом із цим важливо не плутати цю складову Вашого характеру, як майбутнього бізнес-мена з великої літери, із рожевими окулярами. Ваш оптимізм має бути реалістичним, тобто Ви очікуєте, що все буде добре, а разом із тим готуйте кілька запасних варіантів. Наголошую при цьому щиро вірячи, в те що все вирішиться як най краще. Уявляйте це собі, постійно думайте про хороше. Будьте реалістичними оптимістами по життю.

Важливими також є такі риси, як пунктуальність, чесність, намагання максимально допомогти партнеру (звичайно не за рахунок власних інтересів, все таки бізнес є бізнес), важливим елементом є спеціальні знання про свою справу та бажання вчитись.

24. Розвиток і становлення підприємництва у сільському господарстві та трансформація його в агробізнес

Однією з головних проблем виходу економіки України з кризового стану є пошук шляхів підвищення економічної ефективності виробництва, особливо в агарному секторі. Вирішенням даної проблеми є становлення і розвиток підприємництва. Як свідчить практика і світовий досвід, підприємництво забезпечує зайнятість населення та сприяє збільшенню робочих місць, а також дає змогу раціональніше використовувати ресурси та стимулювати виробництво. Підприємство – це основа розвитку економіки, процес здійснення виробничої діяльності з фінансовою, моральною та соціальною відповідальністю.Відповідно до Закону України «Про підприємництво» критеріями віднесення діяльності до підприємницької є такі: діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, торгівля; діяльність систематична (на постійній основі); діяльність, що спрямована на одержання прибутку; самостійність у виборі діяльності та реалізації продукції; ініціативна діяльність; діяльність на власний ризик. Вимогою до підприємців як фізичних та юридичних осіб є обов’язкова їх державна реєстрація.

Найголовніша особливість сільського господарства полягає в тому, що ця галузь задовольняє потреби населення в продуктах харчування, а рівень розвитку сільського господарства має гарантувати продовольчу безпеку держави. Тому сільське господарство як підприємництво є постійною і важливою діяльністю.У багатьох розвинутих країнах світу сільськогосподарська галузь має підтримку держави, оскільки вона не може ризикувати продовольчою безпекою населення. Однією з причин такої підтримки іноземні спеціалісти вважають багато чисельність малих сімейних підприємств. Беручи до уваги, що зростання постійних витрат у ціні сільськогосподарської продукції є загальносвітовою тенденцією, і тому вільне функціонування цін та здатність ринку до саморегулювання обмежуються. А це означає, що сільськогосподарські товаровиробники України мають велику потребу в державній підтримці. Мале та середнє підприємництво є провідним сектором економіки розвинутих країн. Економічний ріст держави, структура валового національного продукту, його якість залежить від того, як працюють підприємства малого та середнього бізнесу. В високо розвинутих країнах підприємства малого та середнього бізнесу створюють близько 60-70% валового національного продукту, а також за рахунок малого бізнесу створюються робочі місця.Досвід економічно розвинених країн наголошує про необхідність існування і перспективність малого і середнього підприємництва та визначає оптимальні напрями його використання. Становлення та розвиток малого і середнього підприємництва має поєднуватися з розвитком великих підприємств-гігантів при активній ролі держави як в національному масштабі, так і на регіональному рівні.Слід відзначити, що мале підприємництво є необхідною складовою процесу створення державності України, реформування її економіки з позиції створення правового ринкового господарства, подолання кризи виробництва, стабілізації економіки і створення необхідних умов для її становлення та її підйому.На сьогодні розвиток малого підприємництва є важливим шляхом мобілізації ендогенного потенціалу регіонів, засобом вирішення соціальних проблем, серед яких – підвищення зайнятості та рівня доходів населення та наповнення місцевих бюджетів.

25. Під структурою ринку розуміють кількість і потенціал покупців і продавців, співвідношення між покупцями й можливостями їх споживання, з одного боку, і продавцями, їх здатністю створювати товари й надавати послуги, з іншої сторони. Досліджуються, в основному, чотири моделі ринку, які найбільше чітко відрізняються між собою: ідеальний або чисто конкурентний ринок, чисто монопольний, монополістично конкурентний і олігополістичний.

Ринок ідеальної або чистої конкуренції – це такий тип ринку, на якім жоден із продавців або покупців не здатний суттєво впливати на формування рівня поточних цін. Для ринку чистої (досконалої) конкурен­ції ці ознаки такі:

1. Дуже багато продавців, які на рівних умовах конкурують між собою.

2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу.

3. Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну.

4. Вільний вступ до галузі та вихід з неї.

5. Відсутність нецінової конкуренції.

26. Підприємницьким ризиком - ризик, який виникає в усіх сферах діяльності бізнесмена: виробництві, реалізації товарів та послуг, фінансовому та торговельному посередництві, здійсненні науково-технічних і комерційних проектів.

У підприємницькій практиці постійно розробляються і реалізуються заходи, спрямовані на зниження величини ризику. При цьому ризик-менеджмент базується на використанні таких методів:

Диверсифікація ризику - це метод зниження ризику через розподіл його між декількома ризикованими товарами. Здійснюється в такий спосіб, що підвищення ризику від купівлі (або продажу) одного означає зниження ризику від купівлі (або продажу) іншого.

Об'єднання ризиків - це метод, спрямований на зниження ризику через перетворення випадкових збитків у відносно невеликі постійні витрати. Останні становлять основу страхування.

Розподіл ризику відбувається під час розробки фінансового плану підприємницького проекту, підготовки контрактів, угод. Значно зменшує потенційний ризик детальна розробка бізнес-плану та прогнозування підприємницької діяльності.

Пошук інформації тим самим сприяє зниженню ризику. Для визначення кількості необхідної інформації доцільно порівняти очікувані майбутні вигоди з очікуваними запропонованими витратами, пов'язаними з її одержанням.

27. Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку.

Роль і місце малого бізнесу в національній економіці найкраще проявляється в притаманних йому функціях. Розглядаючи функції малого бізнесу у стабільній ринковій економіці, слід наголосити на наступному:

• По-перше, неоцінений внесок малого бізнесу в справу формування конкурентного середовища.

• По-друге, малий бізнес, оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкісті.

• По-третє, величезним є внесок малого бізнесу в здійснення прориву по ряду важливих напрямків НТП, передусім в галузі електроніки, кібернетики, інформатики.

• По-четверте, малий бізнес робить вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості.

• По-п’яте, важлива функція малого бізнесу полягає в пом’якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме він є фундаментальною основою формування середнього класу.

28. Бізнес - це будь-який вид безпосередньої діяльності з метою отримання прибутку. Він передбачає залучення власних засобів або опосередковану участь в такій діяльності через вкладення в діло власного капіталу.

Визначальними рисами бізнесу є:

• ініціативність;

• самостійність у прийнятті господарських рішень;

• рисковий характер діяльності;

• економічна свобода суб'єктів господарювання;

• творчий підхід до справи.

Першу модель, яка відповідає визначенню бізнесу як технології, можна назвати традиційною, або технократичною. Ця модель зводить бізнес до виконання п'яти основних функцій, чотири з яких (ведення фінансів, маркетинг, управління кадрами та матеріально-технічне постачання) передбачають зв'язки із зовнішнім середовищем.

Неможливість ігнорування творчої складової бізнесу, а також відсутність натяку на неї у традиційній моделі, визначили факт появи ще однієї моделі бізнесу, яка базується на філософії використання можливостей. Основною відмінністю цієї моделі бізнесу від традиційної є те, що її результати є похідною не від функцій бізнесу, а від ступеня реалізації можливостей, які дає його навколишнє середовище.

29. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи: - власник особисто подають до органу державної реєстрації такі документи:

- рішення власника майна про створення юридичної особи.

- статут;

- реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

- документ, що засвідчує сплату власником внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни (фізичні особи) подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка водночас є заявою про державну реєстрацію; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів; дві фотокартки і документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, а також пред'являють документ, що посвідчує особу.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка.

30. Отримання громадянином України державного акта на право приватної власності на землю засвідчує його перехід у новий статус – статус власника конкретної земельної ділянки. Власники земельних ділянок мають право обрати одну з трьох запропонованих земельним законодавством можливостей: По-перше, вони можуть самі господарювати на землі, створюючи або беручи участь у сільськогосподарських підприємствах різних типів чи інших об’єднаннях. По-друге, селяни мають право здійснити відчуження отриманої у власність земельної ділянки шляхом купівлі-продажу, дарування, обміну тощо. По-третє, вони можуть передавати земельну ділянку в оренду іншому сільськогосподарському підприємству, яке забезпечує ефективне використання земельної ділянки і сплачуватиме її власникові орендну плату.

Власники та користувачі земельних угідь несуть відповідальність за: - ефективне використання землі відповідно до цільового призначення та проекту внутрішньогосподарського землеустрою; - використання природоохоронних технологій виробництва; - погіршення екологічної обстановки внаслідок своєї господарської діяльності.

Згідно із Земельним кодексом України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам. При передачі в оренду земельного паю сільськогосподарському підприємству ти приватному підприємцю, його власник зобов’язує тим самим орендаря (керівника) більш ефективно використовувати землю, за яку треба сплачувати орендну плату.