- •1. Основні підходи до визначення змісту термінів агропромисловий комплекс, бізнес та підприємець.
- •3. Бізнес-план у сучасному підприємництві та особливості його формування і обґрунтування.
- •4. Ринковий механізм попиту і пропозиції.
- •5. Критерії малого бізнесу.
- •6. Сутність, завдання та основне призначення бізнес-плану.
- •7. Ринок як механізм координації економічного вибору.
- •8. Виживання та невдачі малих форм господарювання.
- •9. Концепції, функції та мета бізнес-плану
- •11. Франчайзинг як різновид малого бізнесу.
- •10. Організаційно-правові форми господарської діяльності в агробізнесі.
- •12. Бізнес-аналіз – основна передумова планування в підприємстві.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага
- •20. Вибір і планування кар’єри в бізнесі
- •21. Технологія складання фінансового плану
- •22. Характеристика основних типів ринкових структур.
- •23. Якості потрібні підприємцю
- •24. Розвиток і становлення підприємництва у сільському господарстві та трансформація його в агробізнес
- •31. Економічна суть агробізнесу
- •32. Етика підприємництва
- •33. Організаційні форми і методи державного регулювання агробізнесу
- •34. Основні риси ринку з монополістичною конкуренцією
- •35. Культура підприємництва
- •36. Державні програми підтримки розвитку малого бізнесу в регіонах
- •43. Складові антикризового управління підприємством у сучасному бізнесі.
- •44. Вивчення та аналіз чинників зовнішнього середовища.
- •45.Технологія заснування власної справи.
- •46.Реорганізація колективних с.-г. Підприємств, організація внутрішньогосподарських відносин.
- •47. Діагностика та прогнозування ринкового середовища.
- •49. Комплексна характеристика сучасної сутності агробізнесу
- •50. Мотиваційна модель підприємництва
- •51. Ринкове середовище та конкуренція як засіб реалізації бізнесу
- •52. Предмет, метод та завдання навчального курсу «Агробізнес»
- •53. Етапи та складові підприємницької діяльності
- •54. Способи залучення фінансових ресурсів
- •63. Орендодавець має право вимагати від орендаря:
- •64. До ознак бізнесу належить:
- •66. Форми господарювання в апк
- •67.Рушійні сили, стратегія і тактика бізнесу
- •68. Система матеріально-технічного забезпечення в Україні та формування ринку засобів виробництва
- •69. Ліквідація та санація підприємницьких структур
- •70. Економічна основа та елементи системи бізнесу
- •71. Дозволи та погодження на початок відкриття власної справи.
- •73.Економічні та правові засади підприємництва
- •74.Об’єктивна необхідність і передумова розвитку підсобних виробництв та промислів
- •75.Функції реклами в агробізнесі
- •76.Підприємницьке середовище
- •77.Ліквідація та санація підприємницьких структур
- •78.Зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції за сучасних умов
- •79. Формування підприємницького середовища в аграрній сфері економіки.
- •80. Ліквідація та банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності.
- •81. Інформаційні технології у підприємницькому управлінні.
- •82. Правові засади та умови здійснення підприємництва.
- •83. Правове припинення підприємницької діяльності.
- •84. Організація матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.
- •91.Організаційно – правові форми підприємництва
- •92.Оцінювання та продаж власної справи
- •93.Чинники,що формують підприємницький ризик
- •94.Природа малих форм господарювання
- •96. Критерії,методи і показники ефективності підприємницької діяльності
91.Організаційно – правові форми підприємництва
Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: 1) одноосібні володіння; 2) партнерства (товариства); 3) корпорації.
Одноосібне володіння. Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми.
Партнерство (товариство). Ця форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.
Корпорація (акціонерне товариство) є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга — це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності та контролю поділені між акціонерами (власниками акцій) і менеджерами.
92.Оцінювання та продаж власної справи
Існує широкий спектр факторів, що входять до процесу оцінювання – від бухгалтерської вартості до сукупності реальних і нематеріальних елементів. В цілому, оцінка бізнесу ґрунтується на аналізі потоку грошових коштів, тобто здатності генерувати прибуток. Вартість бізнесу, визначена на основі методів оцінки, полягає у визначенні приблизної вартості, починаючи з якої покупець і продавець можуть вести торги, визначаючи ціну, що задовольнила б обох.
Найбільш поширеними є три методи оцінки власного бізнесу:
Оцінка активів. Оцінка активів використовується у випадку, коли СПД має великий обсяг активів. Цей метод враховує наступні величини, сума яких визначає ринкову вартість: справедлива ринкова вартість основних засобів і устаткування (СРВ/ОЗ) – це ціна, яку б заплатили на відкритому ринку для придбання основних засобів і устаткування; поліпшення орендованої власності (ПОВ) – це зміни, внесені у фізичну власність, що будуть розглядатися, як частина власності, якби потрібно було продати її або не відновляти договір про її оренду; прибуток власника (ПВ) – це дискреційні грошові кошти продавця за рік; запаси (З) – оптова вартість товару, включаючи сировину, товари в процесі виробництва, і випущені товари або продукти.
Оцінка капіталізації доходу. Цей метод оцінки якнайкраще пристосований до СПД, що не володіють основними засобами. На практиці виділяють 12 позицій, що повинні бути розглянуті при оцінці шляхом капіталізації доходу, шляхом присвоєння кожному фактору оцінки/балу від 0 до 5, де «5» – найвища оцінка. Середнє арифметичне цих балів буде служити «коефіцієнтом капіталізації», що у свою чергу збільшується на дискреційні грошові кошти покупця для визначення ринкової вартості бізнесу.
Оцінка прибутку власника бізнесу. Цей метод зосереджений на показнику
потоку дискреційних грошових коштів і використовується найчастіше для оцінювання СПД, чиї величини вартості виходять з їхньої здатності генерувати потік готівки і прибуток.
Застосування викладених методів оцінки бізнесу дозволяє підприємцю-власнику визначити реальну ринкову вартість власної справи, що дасть змогу приймати ефективні рішення щодо можливості продажу, злиття чи концентрації бізнесу, ведення переговорів щодо ціни та умов продажу власної справи, аби максимально задовольнити свої інтереси та досягти поставлених цілей та завдань.
