- •1.Основні методи розчленування і порівняння розрізів ос. Порід.
- •2.Основні типи рухів зем. Кори , їх характеристика, особливості та результати.
- •3. Тектонічна(кутова незгідність) визначення, характеристика.
- •4. Визначення знаку (напрямку) епейрогенічних рухів на підставі аналізу літологічного і палеонтологічного складу та співвідношення нашарування у розрізах товщ.
- •7. Принципи тектонічного районування, основні типи складчастих структур.
- •8. Основні структурні ел. Платформ:щити, плити. Структурні ел. Плит: антеклізи; синеклізи тощо.
- •9. Поділ платформ та складчастих областей за віком складчастої основи (фундаменту).
- •10. Структурні поверхи платформ та складчастих обл.. Особливості структурних поверхів цих ділянок зем. Кори, їх подібність та відмінності.
- •11. Структурні поверхи платформ і складчастих обл. Особливості структурних поверхів цих ділянок зем. Кори, їх подібність та відмінності.
- •12. Схожість та відміни у будові різних структ. Елементів земної кори (давніх і молодих платформ, байкалід, каледонід т.Д)
- •13.Характеристики будови нижнього структурного поверху платформ і складчастих областей.
- •14. Особливості будови верхнього структурного поверху платформ і складчастих областей.
- •15. Час формування древніх платформ. Вік порід, які складають їх структурні поверхи. (хуйня)
- •16.Характеристика структурних та кліматичних умов формування відкладів «old red sandstone» («давнього червоного пісковику») англійських каледонід.
- •17. Перелік, характеристика та особливості структурних елементів земної кори на початку тріасового періоду.
- •18.Поняття про траповий иагматизм. Перерахувати структури різних материків, у межах яких проявився пот. Траповий магматизм і навести час їх проявів по кожній структурі.
- •19.Перерахувати та охарактеризувати структурні елементи земної кори на сучасному етапі розвитку.
- •20.Вік порід нижнього та верхнього структурних поверхів платформ та складчастих обл. Різного віку (байкалад, герцинід. Т.Д.)
- •21. Основні таласократичні та теократичні епохи на протязі фанерозою.
- •22, 23.Основні епохи накопичення вугілля на протязі геол. Історії Землі та особливості їх формування.
- •24. Головні етапи розвитку фауни і флори.
- •25. Напрямок зміни осадконакопичення (фації, формації) та магматизму на протязі розвитку рухливої геос. Області.
- •27. Фази та час проявів орогенічних циклів.
- •28. Рештки яких організмів є керівними формами для розчленування кожної з систем фанерозою.
- •29. Стратиграфічне розчленування докембрію.
- •32. Визначення еонотеми. Еонотеми(назви, індекси) хроностратиграфічної шкали.
- •33.Визначення ери. Індекси та назви.
- •34. Визначення системи (періоду). Системи (назви, індекси) страти граф шкали.
- •35. Палеозой 36, Мезозой 37, Кайнозой
- •38. Платформи та рухливі (геос.) пояси із їх складовими геос. Областями на поч.. Палеозою.
- •39. Основні структури Європи
- •40. Основні структури Азії
- •1) Докембрійські платформи:
- •42.Основні структури Африки
- •43.Основні структури Північної Америки
- •44.Основні структури Південної Америки
- •45. Основні закономірності розвитку зем кори.
- •46. Результати байкальського тектогенезу.
- •47. Результати каледонської епохи складчатості.
- •48. Результати герцинської. Епохи складчатості.
- •49. Результати тихоок. Епохи складчатості.
- •50. Результати альпійської епохи складчатості.
- •51. Визначення еволюційних етапів у геол.. Розвитку Землі, їх характерні ознаки, перерахувати.
- •52. Визначення революційних етапів у геол.. Розвитку Землі, їх характерні ознаки, перерахувати.
46. Результати байкальського тектогенезу.
Байкальська епоха складчастості розпочалася в ранньому венді і закінчилася в ранньому кембрії. Байкальська складчастість вплинула на розміщення головних структурних елементів землі протягом всієї її наступної історії. Специфічними особл байкалід є тривалість їх формування, переважаючий склад потужних осадових відкладів неглибокого моря, пригніченість евгеосинклінальних зон та обмеженість гранітоутворення. Формуються авлакогени, які заповнюються потужними осадовимита осадово-вулканогенними відкладами. Байкаліди зєднали платформи південної півкулі в єдину гігантську платформу Гондвану. На поч. раннього палеозою байкаліти являли собою гористі острови та півострова. Утворення байкалід привело до подальшого нарощування континентів, але їх розташування у просторі було інше, ніж зараз.
47. Результати каледонської епохи складчатості.
В к.S-на поч..D завершилась Каледон.тектогенез найб інтенсивно вона прояв.в Каледін геосин.обл.,що закрилась(зближ.СЄП і Канад.пл.)., і перетворилась в гірську сушу каледонід,об’єдналась в Лавренцію.Рештки Каледін.стр.після розкриття западини Пн-Атлантики,відомі в зах.частині Шпіцбергену,Скандин.гори,горах Шотландії,Ірландії.Утворення каледонід див.в 116!Калед. Азії приєднал.до Сиб.пл утворюючи Ангариду.Великі окраїни докемб.пл.у ран йому палеозої зазнали опускань-це зумовило морські трансгресії та формув епіконт.мор.басейнів де накопич.морькі теригенно-карбон.породи(мілководні та лагунні утв.до 1 км)
Макс.трансгрес спостер в кінці Є1-Є2,в серед О і S.У S і D1 опускання змінил. підняттями,розміри обл. скоротилися особл.в S3.Підняття в геосинкл.знайшли резонансні прояви і на прилягаюсих плпаф.,що чітко прояв у вигляді страт.незгідн.серед її відкладів.Регресії проходили в Є3,кінО,S2 і на межі S- D.В О в наслідок закривання Япетусу утвор. острівні та окраїнні моря.У наслідок рифтогенезу та спредінгу виник. великі океан.басейни:Палеотетіс і Уральський. Калед.складчастей супров.активними тектоно-магмат.процесами,утворення гірміких каледонід та підняттями платформ див.в 116!,а її наслідком була регресія епіконт морів з осушення прилягаючих шельфів,які прояв.в S2- D1.З регресією повяз зміна клімату із гумідного в азидний. D1 має чітко виражений геократичний характер(платформи оточені високими хребтами-вони руйнуються-форм.потужні териг.континент.відклади)На платф сформ.морські басейни та лагуни,де під час висихання накопич.товщі строкатих евапоритів.Епіконт.морів на пн півкулі не було.І кількість морів після калед орогенезу зменшилась.
48. Результати герцинської. Епохи складчатості.
Пізній палеозой-час координ.змін палеотектоніки та палеогеограф.обстановки.СЄП і Сиб.пл.зблизились і це привело до закриття Урало-Тяньшанської рухливої обл.Урало-Тяньш.обл.ліквідується,утворені гірські герциніди Уралу з’єднують Лавренцію(Канад.іСЄП з поясом каледоніт між ними) з Ангаридою(Сиб.пл з крайовими структурами)В результаті зближ.Кит.-Корейськ.пл.з Ангари дою.закриття рухливої Монголо-Охотськ обл..та формув.на місці герцинід,Китай.-Корейськ.пл.у свою чергу приєднал.до Ангариди і в північн.півкуллі утв.-Лавразія.В D3-С1-проявились орогенічні прцеси –бретонська фаза(Аппалачі,Армор.гори,Рейнськ-Судетська зона).В результаті судейської фази(С1-С2)деформув.Ардени і Рейн.Сланцеві гори,утворився гарц,гори Тюрінгії,Рудні гори,Судети,Атлас.Зіткнення Гондвани з лавразією і деяких місцяхСередзимномор.рухливого поясу привело до утв.на короткий час єдиного материка-ПангеяІІ.
У перше формуються передгірськи райони.Відбув.деформація Верхояно-Колимс.пл.В С3 Гондвана була покрита материков.заледенінням.(вона збільшил в розмірі за рахун приєдн.Атласу і Австрал Кордильєр і форм.прогини по краям Африк.,Індійської.Австрал.платф..що свідчить про початок розпаду Гондвани.герцин.епоха привела до виникнення герцинід,вони привели до підняттів на прилягаючих платформах,це зумовило скорочення та регресію морс.басейнів,вимирання морск.видів,та пристосув. до інших умов фауни та флори.Регресії зумовили чітке виділення кліматичних зон,утворення пустель.Виділ.2 геократичні епохи:1)S2-D2; 2)Р-Т.
