25. Напрямок зміни осадконакопичення (фації, формації) та магматизму на протязі розвитку рухливої геос. Області.

Форм.-це природний комплекс гірс.порід,які характер. спільністю умов свого утворення (вони утв. на певних стадіях розвитку осн.структурних зон з.к. в тект.умовах і близьких фіз.-геогр. умовах). На відміну від фацій,вони характер. потужностями в сотні,тисячім,і поширені на тис км2.Виділяють: 1)геосинкл;2)орогенні;3)платформні(ф-ції осад.чохла платформ). У залежності від умов утворення форм. і древні,і сучасні діляться на морські,конт,перехідні.Основна маса осадків формується в морях і океанах,і значно менше на суші.

Геосинклінальні формації: їх склад…

Аспідна формація – являє морські відкладення на різній глибині. Утв. чергуванням граувакових пісковиків з сланцями чорного кольору з підлеглою кількістю кременистих порід. Формування формацій продовж. на фоні опускання дна прогину. Тут на дні прогину формується комплекс основних мас, які перестиляються кременистими породами і туфами. Весь комплекс порід після подальшого метаморфізму утв. спіліт-кератофірову формацію. Накопичення порід цих 2 формацій проходить одночасно але на різних ділянках дна. Триваюче опускання дна прогину охоплює крайовї ділянки платформи, де в морських умовах формуються теригенні осадки. На затоплених і болотистих краях прилягаючих платформ аспідна ф-я заміщується паралічною вуглевміщуючою формацією(торф’яники приморських низин), а на підняттях переходить у в органогенні вапняки. На стадії накопичення потужних ритмічних піщано – глинистих відкладах, утв. флішева ф-я і триває формування вапняків. Накопичення флішу в геосинкліналі відбув в умовах ослаблення вулканізму, відбув. вилив лав середнього складу, які утвор порфірову ф-ю, яка складена андезитами. Моласова ф-я – складена уламковими породами, які утв. за рахунок знищення молодих гірських хребтів. Інколи ці відклади червоного і бурого кольору. У склад молас можуть входити глинисті карбонатні породи, солі, гіпси. Фаціальний склад різноманітний: прибережно – морські, континентальні і лагунні відклади.

Еволюція магматизму на протязі розвитку геосинкліналей.

На 1-й стадії утв. глибинні розломи, які досягають мантії і на цих розломах відбуваються блокові опускання, також іде впровадження магми основного складу і їх виливання на дно прогину в підводних умовах. На дні прогину формується складний комплекс основних лав які перекриваються кременистими осадовими породами та туфами. Весь цей комплекс порід після метаморфізму утв. спеліт-кератофірову формацію. На 2-й стадії область осадконакопичення розбилася на окремі райони морського басейну, де відбулося різне за складом осадконакопичення. На 3-й стадії ефузивний магматизм різко знижується із стисканням геосинкліналей. Спостерігається впровадження крупних кислих інтрузій (гранітів) На 4-й стадії відбув. перетворення геосинкліналей в складчасті гірські споруди. Утв. лагуни в місцях прогинів. Осадконакопичення відбув. у передгірських прогинах які закладаються з обох боків гірських хребтів, в міжгірських западинах і прогинах.

26. Перерахувати та вказати вік найб. орогенічних циклів в геол.. історії.

Тектогенези завершували події тривалих відрізків геол. часу. Які відповідали кількома періодами або цілим ерам. Епохи складчастості- комплекси геол. Процесів на протязі розв з. к. ,які характ-ся закономірним розвитком рухл ділянкт з. к. від початку утв-ня геос прогинів до завершеня в них складчастих процесів і процесів орогенезу.Фази складчастості – порівняно короткочасні процеси бурхливого прискореного прояву в цілому безперервних тектонічних рухів, які фіксуються в товщах порід кутовою незгідністю.Епохи докембрійської складчастості: Саамська(3750-3500 млн р т –поч Дніпровію);Кеноранська(кінець дніпровію; 2800-2600млн р т);Карельська(клесовій-від 2000-до 1900-1700 млн р);Готська(кінець бурзянія;1400-1300 млн р);Гренвільська(кінець юрматінія;1000+-50млн р).Байкальська еп скл- ті( V1-Є1; від 680-620- до 550 млн р.т).Фази: ранньобайкальська(R3); пізньобайкальська(V-C1).Каледонська еп скл- ті(Є2-Є3)-(S2-D1)- від 540 до 375 млн р т.Фази: Салаїрська(Є2-Є3); Таконська(О3-S1); Арденська(S2ld-S2p); Арійська(S2-D1).Герцинська еп скл- ті(D2-D3)-(P2-T1), від 375 до 245 млн р т. Фази: Аркадська(D2); Бретонська(D3-C1); Судетська( С1-С2); Астурійська( С2-С3); Уральська( С3-Р1); Тяньшаньська(ранньо-Р1-Р2 і пізньотяньшаньська Р2-Т1).Тихоокеанська еп скл-ті( Т3-І1)-(К2-Р1)-230-6- млн. р т. Фази: Індосінійська( Т3-І1), Андійська(І3- К1), Австралійська(К1), Субгерцинська( К2), Ларамійська(К2-Р1).Альпійська еп складчастості(К2-KZ). Фази: Ларамійська(К2-Р1). Піренейська(Р1-Р3), Савська( Р3-N1), Штирійська (N1),Аттична(N1), Романська(N2),Балхаська(Q ).