18.Поняття про траповий иагматизм. Перерахувати структури різних материків, у межах яких проявився пот. Траповий магматизм і навести час їх проявів по кожній структурі.

Траповий магматизм - особливий тип континентального магматизму, для якого характерний величезний обсяг виливу базальту за геологічно короткий час (перші мільйони років) на великих територіях. На океанічної корі аналогом траппов є океанічні плато.

Сибірські трапи - одна з найбільших трапових провінцій, розташована на Східно-Сибірської платформі. Сибірські трапи виливалися на кордоні палеозою і мезозою, пермського і тріасового періоду, близько 250-251 млн років тому. Одночасно з ними сталося найбільше (Пермь-тріасове) вимирання видів в історії Землі. Трапи розвинені на площі близько 2 млн км ², об'єм вивержених розплавів склав близько 1-4 млн км ³ ефузивних і інтрузивних порід.

Велика трапу провінція розташована на Індостані і складає Деканське плато. Сумарна потужність базальтів в центрі провінції складає більше 2000 метрів, вони розвинені на площі 1,5 мільйона км ². Обсяг базальтів оцінюється в 512 000 км ³. Деканські трапи почали виливатися близько 65 мільйонів років тому на межі крейди і палеогену.

Траппы Парана-Этендека (Понта-Гроса, Парана, Бразилия; и плато Этендека на юго-западе Анголы и северо-западе Намибии) — крупная магматическая провинция, включающая в себя как траппы бассейна реки Парана, так и меньшие по размерам траппы плато Этендека в Намибии и Анголе. Последние трапповые излияния в этой провинции произошли в районе 138 — 128 млн. лет назад. Первоначальный объём изверженного материала прогнозируется в районе 2.3×10⁶ км³, площадь территории, уничтоженной лавовыми потоками, могла составить 1.5×10⁶ км³

19.Перерахувати та охарактеризувати структурні елементи земної кори на сучасному етапі розвитку.

Найбільші структурні одиниці земної кори: платформа і рухливий пояс.

Платформа - найбільш стійка і найбільш малорухлива ділянка земної кори континентального типу, яка на протязі тривалого часу геологічної історії переживала тільки епейрогенічні рухи. У межах давніх платформ виділяють:

• Плити-великі ділянки платформ, які покриті осадовим чохлом. У межах плит найбільш типовими структурами, які утворилися в результаті дуже тривалого та незначного прогинання великих площ платформ, є синеклізи та інші менші за розміром.

• Щити – великі виходи порід складчастого фундаменту платформи на денну поверхню, які протягом більшої частини її розвитку зберегли стійке підняте положення і тільки ненадовго, в епохи максимальної трансгресії, перекривалися мілким морем.

Геосинклінальний (рухливий) пояс – найбільш рухливий і найбільш проникливий тектонічний елемент літосфери для якого характерні: набір певних літологічних формацій, закономірна направленість магматизму, інтенсивна дислокованість порід, глибокий метаморфізм осадово- матаморфогенних порід.

На континентах до основних структур належать гірські споруди, або орогени (грецк. “орос” – гора), в межах яких подібно до серединно-океанічних хребтів спостерігається підвищена ендогенна активність (землетруси, вулканічні прояви, тощо), що сприяє виникненню та розвитку інтенсивних вертикальних і

горизонтальних рухів, а також платформи, до яких належать тектонічно спокійні, здебільшого асейсмічні та авулканічні, майже до ізометричної форми ділянки континентів значних розмірів, які в геоморфологічному відношенні відповідають, зазвичай, рівнинним областям. Характерною властивістю платформ є практично субгоризонтальне залягання осадових порід, а іноді базальтових лав.