2. Визначення середньої квадратичної помилки наведення.
Під помилкою наведення розуміється сумарна помилка, обумовлена впливом помилки візування (у неї входить і особиста помилка спостерігача) і помилки, пов'язаної з якістю роботи навідного гвинта алідади (помилка за вплив зовнішніх умов тут не розглядається).
Оскільки при визначенні помилки наведення доводиться користуватися оптичним мікрометром, то у величину сумарної помилки входитиме величина помилки mсовм.
Дослідження виконуються в приміщенні завдовжки 60 - 100 м. Для цього на тумбі в точці А встановлюється теодоліт, наводиться в робоче положення і візується на коліматор або добре освітлену візирну мету, встановлену в точці В. Потім навідним гвинтом алідади горизонтального круга (на довільній установці лімба) биссектор сітки ниток ретельно поєднується з віссю симетрії візирної мети, а після поєднання штрихів лімба робиться відлік тільки по оптичному мікрометру. Після цього навідним гвинтом алідади сітка ниток злегка зміщується з осі симетрії візирної мети, а потім повертається назад. Таких наведень виконується три серії по 12 вимірів в кожній серії (таблиця. 10), а помилка наведення знаходиться по формулі
, (13)
де ν - величина ухилення кожного виміру від середнього арифметичного в цій серії; n = 12
Середня квадратична помилка наведення вважається прийнятною, якщо вона не перевищує 0,8 - 1,2″.
3. Визначення середньої квадратичної помилки виміру горизонтального кута.
Середня квадратична помилка виміру горизонтального кута (таблиця. 11) є однією з найважливіших характеристик теодоліта, оскільки вона значною мірою є його вихідним і основним параметром. Дослідження робляться в лабораторних і польових умовах.
При виконанні досліджень в лабораторних умовах горизонтальний кут утворюється напрямами на два коліматори або на дві добре видимі візирні марки. Вимірюваний кут повинен знаходитися в межах 60 - 120°, а різниця вертикальних кутів на ці візирні цілі (між якими вимірюється кут) має бути не менше 20°. Об'єм вимірів складається з трьох серій по 12 прийомів в кожній серії. Між кожним прийомом робиться перестановка лімба через 15°.
Величина середньої квадратичної помилки обчислюється за формулою (13).
Середня квадратична помилка величини mβ (помилка помилки) обчислюється за формулою
.
(14)
Таблиця 10 Визначення середньої квадратичної помилки наведення
№ прийому |
Значення кута |
ν |
1 |
17°14'16,4" |
-1,2 |
2 |
18,2" |
+0,6 |
3 |
17,5" |
-0,1 |
4 |
16,0" |
-1,6 |
5 |
16,7" |
-0,9 |
6 |
17,9" |
+0,3 |
7 |
18,4" |
+0,8 |
8 |
18,6" |
+1,0 |
9 |
17,2" |
-0,4 |
10 |
18,0" |
+0,4 |
11 |
18,2" |
+0,6 |
12 |
17,8" |
+0,2 |
Середнє |
17,6" |
|
|
mнав.= 0,8" |
|
Таблиця 11 Визначення середньої квадратичної помилки виміру горизонтального кута
№ приема |
Значение угла |
ν |
1 |
92°26?08,8" |
+1,8 |
2 |
06,0" |
-1,0 |
3 |
05,0" |
-2,0 |
4 |
08,2" |
+1,2 |
5 |
08,0" |
+1,0 |
6 |
05,3" |
-1,7 |
7 |
08,7" |
+1,7 |
8 |
05,8" |
-1,2 |
9 |
06,6" |
-0,4 |
10 |
07,6" |
+0,6 |
11 |
05,8" |
-1,2 |
12 |
08,2" |
+1,2 |
Середнє |
92°26'07,0" |
|
|
mβ = l,4" mmβ = 0,30" |
|
У польових умовах величина mβ визначається з результатів вимірів кутів в мережі мікротріангуляції (мал. 15) із застосуванням формули
,
(15)
де fi - величина нев'язки в трикутнику;
n - число трикутників.
Число спостережуваних трикутників має бути не менше чотири, а виміри виконуються при сприятливій погоді.