10.3.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для бусолів

Перелік повірочних робіт для бусолів і методи та засоби повірки , які при цьому використовуються наведено в табл. 54.

Повірку зовнішнього вигляду і технічного стану бусолі здійснюють шляхом візуального огляду. При цьому устанавлюють наявність або відсутність механічних пошкоджень на кожусі, кільці, діоптрій, на захисному склі; оцінюють чіткість зображення поділок оцифровки на шкалах кільця і

лімба; перевіряють правильність нанесення маркування та надійність упаковки.

Оцінку працездатності бусолі проводять опробуванням.

При цьому встановлюють: дія аретира (арретир повинен надійно закріплювати стрілку в неробочому положенні, а при роботі не заважати їй вільно обертатися); прямолінійність бокових граней у бусоль ОБК; легкість і плавність обертання алідади у бусоль типу БГ; правильність і зручність візування на предмет за допомогою діоптрій.

Для перевірки чутливості стрілки бусоль встановють у горизонтальне положення і наближенням якого-небудь залізного предмета кілька разів виводять стрілку з

положення рівноваги. Якщо після кожного заспокоєння відліки по кінцю стрілки однакові, а час заспокоєння стрілки не перевищує 0,5 хв, стрілка вважається досить чутливою. Коли відліки, різняться між собою більше ніж на 1/4 найменшого розподілу шкали кільця і ​​якщо час,

заспокоєння стрілки перевищує 0,5 хв, бусоль слід здати в майстерню для намагнічування стрілки або її заміни.

Порівняння робочої бусолі з зразковою буссолью. Різні бусолі дають різні відхилення магнітної стрілки на однії точці і для однієї і тієї ж лінії, що залежить від якості поверхні вістря шпиля стрілки, ступеня намагнічування стрілки, коллимационной похибки та інших причин. Щоб в підписувані на картах схилення не було помилок окремих бусолів, в середнє схилення, виведене з

показань робочої бусолі, вводиться поправка за порівняння робочої бусолі з зразковою.

Для визначення поправки робочої бусолі з однієї точки визначають магнітний азимут якого-небудь одного напрямку спочатку зразковою бусоль, а потім робочої буссолью.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Захаров А.И. Геодезические приборы: Справ. – М.: Недра, 1989. – 314 с.

2. Инструкция о построении государственной геодезической сети СССР. – М.: Недра, 1966. – 341 с.

3. Инструкция по нивелированию I, II, III, IV классов. – М.: Недра, 1990. – 167 с.

4. Геодезия. Геодезические и фотограмметрические приборы: Справ. пособие / Воронков Н.Н., Плотников В.С., Калантаров Е.И. и др. – М.: Недра, 1991. – 429 с.

5. Кузнецов П.И., Васютинский И.Ю., Ямбаев Х.К. Геодезическое инстру-ментоведение. М.: Недра, 1984. – 364 с.

6. Малков А.Г. Лабораторно-практические работы по геодезическому инструментоведению. – Новосибирск: НИИГАиК, 1988. – 44 с.

7. Новая геодезическая техника и ее применение в строительстве. Учеб. пособие / Величко В.А., Мовчан С.Ф., Дементьев В.Е. и др. – М.: Высшая школа, 1982. – 282 с.

8. Плотников В.С. Геодезические приборы. – М.: Недра, 1987. – 396 с.

9. Уставич Г.А., Старов В.Л. Геодезическое инструментоведение: Метод. указания. – Новосибирск: НИИГАиК, 1985. – 46 с.

10. Ямбаев Х.К. Специальные приборы для инженерно-геодезических работ. – М.: Недра, 1990. – 267 с.