- •Докт. Техн. Наук, професор кафедри вищої геодезії та астрономії ну «Львівська політехніка» Савчук с.Г.
- •1.1. Метрологія як наука про вимірювання
- •1.2. Основні етапи розвитку метрології
- •1.3. Метрологія: основні поняття та визначення
- •1.3. Основні поняття і визначення
- •1.4. Міжнародна система одиниць фізичних величин
- •1.5. Загальні поняття про технічні вимірювання
- •Контрольні питання
- •2.1. Види засобів вимірювань
- •2.4. Еталони, їхня класифікація і види
- •3.3. Відомча метрологічна служба
- •3.4. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •3.4.1. Задачі державного метрологічного контролю і нагляду
- •3.4.2. Права й обов'язки державного інспектора
- •3.4.3. Відповідальність за порушення метрологічних правил
- •3.7. Метрологічне забезпечення й атестація нестандартизованих засобів вимірювання
- •3.8. Європейське і міжнародне співробітництво України в області метрології
- •Контрольні питання
- •Стандартизація
- •4.2. Нормативні документи зі стандартизації і види стандартів
- •4.3. Особливості застосування нормативних документів і характер їхніх вимог
- •4.4. Системи стандартів
- •5.1. Державна служба стандартизації
- •5.2. Відомча (галузева) служба стандартизації
- •5.6. Порядок розробки, побудови, викладання й оформлення технічних умов
- •5.7. Міжнародна і європейська діяльність україни в області стандартизації
- •Сертифікація
- •6.1. Основні поняття
- •6.2. Система сертифікації України
- •6.3. Законодавча і нормативна основа сертифікації
- •6.4. Організаційна структура і види діяльності УкрСепро
- •6.5. Основні функції структурних підрозділів і осіб Системи
- •6.6. Вимоги до органів з сертифікації й випробувальних лабораторій (центрів)
- •Розділ 7. Загальна характеристика геодезичних приладів, як засобів вимірювання
- •7.2. Конструкція кутомірних приладів, відлікові пристрої, перевірки і дослідження оптичних теодолітів
- •7.2.1. Структурна схема теодоліта і його основні частини
- •7.2.2. Відлікові пристрої оптичних теодолітів
- •7.2.3. Випробування, перевірки і юстирування теодолітів
- •Мал. 12. Розташування основних осей теодоліта
- •7.2.4. Дослідження теодолітів
- •1.Визначення середньої квадратичної помилки поєднання штрихів лімба.
- •2. Визначення середньої квадратичної помилки наведення.
- •3. Визначення середньої квадратичної помилки виміру горизонтального кута.
- •4. Визначення рена оптичного мікрометра.
- •Мал. 16. Схема поєднання штрихів лімба при визначенні рена
- •5. Визначення рена шкалового мікроскопа.
- •Визначення рена шкалового мікроскопа горизонтального круга теодоліта зт5к
- •6. Випробування правильності обертання алідади гк і визначення її ексценстриситету.
- •Мал. 17. Поєднання штрихів лімба на одній з установок алідади
- •Розділ 8. Конструкції сучасних нівелірів і їх особливості, перевірки і дослідження
- •8.1. Cтруктурная схема нівеліра і його основні частини
- •8.2. Перевірки і юстирування нівеліра
- •8.3. Дослідження нівелірів
- •2.Визначення ціни ділення рівня.
- •3 Визначення середньої квадратичної помилки суміщення кінців бульбашки циліндричного рівня.
- •5. Визначення найменшої відстані візування.
- •7. Дослідження нівелірів з компенсаторами.
- •Определение средней квадратической ошибки измерения превышения на станции
- •8.4. Перевірки і дослідження нівелірних рейок
- •Розділ 9. Повірки геодезичних приладів для вимірювання довжин ліній
- •9.1Електромагнітні далекоміри
- •9.1.1.Характеристика деяких типів електромагнітних далекомірів
- •9.1.2.Зміст перевірочних робіт
- •9.2. Проведення повірки світло-і радіодалекомірів
- •9.3.1Короткий огляд рулеток і землемірних стрічок
- •9.3.2.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для рулеток
- •10.3.3. Зміст і порядок виконання повірочних робіт для землемірних стрічок
- •Розділ 10.Повірки приладів для знімальних робіт
- •10.1. Короткий огляд приладів для наземних топографічних знімань
- •10.2.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для тахеометрів
- •10.3.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для бусолів
Определение средней квадратической ошибки измерения превышения на станции
№ |
Серии измерений |
||||
п/п |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
524,14 |
529,20 |
507,70 |
511,28 |
546,46 |
2 |
524,24 |
529,36 |
507,82 |
511,32 |
546,29 |
3 |
524,26 |
529,19 |
507,67 |
511,42 |
546,35 |
4 |
524,29 |
529,17 |
507,65 |
511,41 |
546,49 |
5 |
524,13 |
529,33 |
507,82 |
511,29 |
546,30 |
6 |
524,22 |
529,21 |
507,83 |
511,28 |
546,32 |
7 |
524,10 |
529,28 |
507,77 |
511,32 |
546,48 |
8 |
524,28 |
529,32 |
507,68 |
511,40 |
546,35 |
9 |
524,10 |
529,18 |
507,81 |
511,39 |
546,44 |
10 |
524,26 |
529,34 |
507,65 |
511,24 |
546,31 |
Ср. |
524,20 |
529,26 |
507,74 |
511,34 |
546,38 |
mст |
0,076 |
0,075 |
0,077 |
0,070 |
0,071 |
mcm. =0,074 мм
Виміри виконуються при похмурій погоді і слабкому вітрі. Точки установок рейок закріплюються нівелірними милицями, а встановлені на них рейки, фіксуються в нерухомому стані простими пристроями, в основному дерев'яними підпорами, з метою збереження їх незмінного положення в процесі вимірів. Досліджуваний нівелір встановлюється в створі між рейками на рівних (±2 - 5 см) відстанях від них. Після приведення нівеліра в робоче положення перевищення вимірюється 10 разів, що складає одну серію. Таких серій виконується не менше п'ять (таблиця. 27).
Середня квадратична помилка виміру перевищення на станції для кожної серії обчислюється за формулою
(44)
і, остаточна з усіх серій,
,
(45)
де k - число серій вимірів.
При вимірі перевищень необхідно постійно стежити за тим, щоб кінці бульбашки рівня були ретельно поєднані, а при необхідності проводити повторні їх поєднання.
8.4. Перевірки і дослідження нівелірних рейок
При виконанні геометричної нівеляції в якості робочої міри використовуються нівелірні рейки.
Відповідно до точності виконання нівелірних робіт вони підрозділяються на класи:
1) високоточні РН-05;
2) точні РН-3;
3) технічні РН-10.
Для підвищення точності вимірів у високоточних рейках використовуються інварні стрічечки закріплені на рейці з постійним натягненням (20 * 1) кг На інварній стрічечці наносяться штрихи з інтервалом 5 мм. Крім того рейки РН-05 і РН-3 забезпечені круглими рівнями для точної їх установки в прямовисне положення під час вимірів.
Перед початком робіт виконуються необхідні перевірки і дослідження рейок. До них відносяться:
1) перевірка правильності установки круглого рівня по рейці;
2) перевірка правильності нанесення дециметрових ділень шкал рейки;
3) перевірка перпендикулярності площини п'яти до осі рейки;
4) визначення стріли прогину рейки;
5) визначення різниці висот нулів рейок;
6) контрольне визначення довжини метрових інтервалів рейок.
Перша з 3-х перелічених вище перевірок, періодично виконується перед початком і щодня контролюється під час виробництва робіт за допомогою вертикальної нитки сітки нівеліра.
Виконання цієї перевірки проводиться в наступній послідовності:
1) нівелір приводять в робоче положення і наводять вертикальну нитку сітки на ребро рейки, встановленої на відстані близько 40 м;
2) виправними гвинтами круглого рівня рейки приводять бульбашку в нуль-пункт;
3) повертають рейку на 90° і повторюють юстирування рівня у разі його відхилення більш ніж на 0.2 його ділень;
4) при повторному повороті рейки в первинне положення контролюють положення бульбашки рівня і, якщо є необхідність, повторно його юстирують.
Друга перевірка зазвичай виконується в лабораторних умовах перед початком польових робіт. Помилка дециметрових інтервалів при нивелирвании I і II класів не повинна перевищувати 0.1 мм, в III класі - 0.4 мм, в IV - 0.6 мм. Оскільки ця перевірка досить трудомістка і для її виконання потрібне спеціальне устаткування, то тут вона не наводиться. Третя перевірка також виконується лише один раз в рік перед початком польових робіт, і її опис наводиться в Інструкції [3].
З 3-х перелічених вище досліджень викладемо тільки методику контрольного визначення довжини метрових інтервалів рейок, оскільки у разі перевищення допустимого відхилення у виміряні перевищення вводяться поправки. Це дослідження виконується перед початком і після закінчення польових робіт. Досліджуються метрові інтервали 10 - 30, 30 - 50, 70 - 90 і 90 - 110 основною і додатковою шкал інварної рейки в прямому і зворотному напрямах за допомогою контрольної лінійки. Кожен досліджуваний інтервал вимірюється двічі по лівому і правому краю штрихів початку і кінця інтервалу (див. мал. 28).
Мал. 28. Схема відліку по нормальній лінійці Л-1 відлік: 0,03 * 2 = 0,06 мм П-1 відлік: 1000,14 мм Л-2 відлік: 1.03 * 2 = 1,06 мм П-2 відлік: 1001,14 мм
Таблиця 29 Контрольні визначення довжин метрових інтервалів інварної рейки.
Рейка № 177. Основна шкала Контрольна лінійка № 221. L = 1000 - 0.02 + 0,018 (t - 20,0°C) мм
Інтер- вали рейки |
t, °C |
Відліки по лінійці, мм |
П - Л мм |
Середнє (П - Л) мм |
Поправка за довжину і температуру лінійки, мм |
Довжина інтервалу мм |
|
Л |
П |
||||||
10 – 30 |
+22,0 |
0,06 |
1000,14 |
1000,08 |
. |
. |
. |
1,06 |
1001,10 |
1000,04 |
. |
. |
. |
||
0,22 |
1000,24 |
1000,02 |
. |
. |
. |
||
1,26 |
1001,28 |
1000,02 |
1000,04 |
+0,02 |
1000,06 |
||
30 – 50 |
+22,0 |
0,10 |
1000,12 |
1000,02 |
. |
. |
. |
1,14 |
1001,16 |
1000,02 |
. |
. |
. |
||
0,26 |
1000,30 |
1000,04 |
. |
. |
. |
||
1,24 |
1001,28 |
1000,04 |
1000,03 |
+0,02 |
1000,05 |
||
50 – 30 |
+22,1 |
0,46 |
1000,50 |
1000,04 |
. |
. |
. |
1,50 |
1001,58 |
1000,08 |
. |
. |
. |
||
0,80 |
1000,80 |
1000,00 |
. |
. |
. |
||
1,82 |
1001,86 |
1000,04 |
1000,04 |
+0,02 |
1000,06 |
||
30 – 10 |
+22,1 |
0,58 |
1000,60 |
1000,02 |
. |
. |
. |
1,60 |
1001,60 |
1000,02 |
. |
. |
. |
||
0,76 |
1000,78 |
1000,00 |
. |
. |
. |
||
1,78 |
1001,80 |
1000,02 |
1000,02 |
+0,02 |
1000,04 |
||
Длина метровых интервалов в мм 10 – 30: 1000,05 мм ; 30 – 50: 1000,06 мм
Різниці цих відліків не повинні розрізнятися більш ніж на 0,1 мм, а довжини метрових інтервалів, визначені в прямому і зворотному напрямах, на 0,05 мм. При неприпустимій розбіжності виміру повторюють і беруть в обробку середні значення.
Перед другим виміром кожного інтервалу лінійку трохи зрушують. Перед початком вимірів кожного інтервалу визначають температуру контрольної лінійки. Приклад дослідження інтервалів основної шкали рейки наведений в таблиці. 29.
