- •Докт. Техн. Наук, професор кафедри вищої геодезії та астрономії ну «Львівська політехніка» Савчук с.Г.
- •1.1. Метрологія як наука про вимірювання
- •1.2. Основні етапи розвитку метрології
- •1.3. Метрологія: основні поняття та визначення
- •1.3. Основні поняття і визначення
- •1.4. Міжнародна система одиниць фізичних величин
- •1.5. Загальні поняття про технічні вимірювання
- •Контрольні питання
- •2.1. Види засобів вимірювань
- •2.4. Еталони, їхня класифікація і види
- •3.3. Відомча метрологічна служба
- •3.4. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •3.4.1. Задачі державного метрологічного контролю і нагляду
- •3.4.2. Права й обов'язки державного інспектора
- •3.4.3. Відповідальність за порушення метрологічних правил
- •3.7. Метрологічне забезпечення й атестація нестандартизованих засобів вимірювання
- •3.8. Європейське і міжнародне співробітництво України в області метрології
- •Контрольні питання
- •Стандартизація
- •4.2. Нормативні документи зі стандартизації і види стандартів
- •4.3. Особливості застосування нормативних документів і характер їхніх вимог
- •4.4. Системи стандартів
- •5.1. Державна служба стандартизації
- •5.2. Відомча (галузева) служба стандартизації
- •5.6. Порядок розробки, побудови, викладання й оформлення технічних умов
- •5.7. Міжнародна і європейська діяльність україни в області стандартизації
- •Сертифікація
- •6.1. Основні поняття
- •6.2. Система сертифікації України
- •6.3. Законодавча і нормативна основа сертифікації
- •6.4. Організаційна структура і види діяльності УкрСепро
- •6.5. Основні функції структурних підрозділів і осіб Системи
- •6.6. Вимоги до органів з сертифікації й випробувальних лабораторій (центрів)
- •Розділ 7. Загальна характеристика геодезичних приладів, як засобів вимірювання
- •7.2. Конструкція кутомірних приладів, відлікові пристрої, перевірки і дослідження оптичних теодолітів
- •7.2.1. Структурна схема теодоліта і його основні частини
- •7.2.2. Відлікові пристрої оптичних теодолітів
- •7.2.3. Випробування, перевірки і юстирування теодолітів
- •Мал. 12. Розташування основних осей теодоліта
- •7.2.4. Дослідження теодолітів
- •1.Визначення середньої квадратичної помилки поєднання штрихів лімба.
- •2. Визначення середньої квадратичної помилки наведення.
- •3. Визначення середньої квадратичної помилки виміру горизонтального кута.
- •4. Визначення рена оптичного мікрометра.
- •Мал. 16. Схема поєднання штрихів лімба при визначенні рена
- •5. Визначення рена шкалового мікроскопа.
- •Визначення рена шкалового мікроскопа горизонтального круга теодоліта зт5к
- •6. Випробування правильності обертання алідади гк і визначення її ексценстриситету.
- •Мал. 17. Поєднання штрихів лімба на одній з установок алідади
- •Розділ 8. Конструкції сучасних нівелірів і їх особливості, перевірки і дослідження
- •8.1. Cтруктурная схема нівеліра і його основні частини
- •8.2. Перевірки і юстирування нівеліра
- •8.3. Дослідження нівелірів
- •2.Визначення ціни ділення рівня.
- •3 Визначення середньої квадратичної помилки суміщення кінців бульбашки циліндричного рівня.
- •5. Визначення найменшої відстані візування.
- •7. Дослідження нівелірів з компенсаторами.
- •Определение средней квадратической ошибки измерения превышения на станции
- •8.4. Перевірки і дослідження нівелірних рейок
- •Розділ 9. Повірки геодезичних приладів для вимірювання довжин ліній
- •9.1Електромагнітні далекоміри
- •9.1.1.Характеристика деяких типів електромагнітних далекомірів
- •9.1.2.Зміст перевірочних робіт
- •9.2. Проведення повірки світло-і радіодалекомірів
- •9.3.1Короткий огляд рулеток і землемірних стрічок
- •9.3.2.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для рулеток
- •10.3.3. Зміст і порядок виконання повірочних робіт для землемірних стрічок
- •Розділ 10.Повірки приладів для знімальних робіт
- •10.1. Короткий огляд приладів для наземних топографічних знімань
- •10.2.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для тахеометрів
- •10.3.Зміст і порядок виконання повірочних робіт для бусолів
10.3.3. Зміст і порядок виконання повірочних робіт для землемірних стрічок
Зміст перевірочних робіт для землемірних стрічок типу ЛЗ-20 та методи і засоби перевірки,що застосовуються при цьому наведено в табл. 45.
Повірку зовнішнього виду здійснюють візуальним оглядом, при цьому встановлюють: відсутність на поверхні стрічки слідів корозії, розшарувань, подряпин, які затрудняють зняття відліку; цілісність і прямолінійність стрічки; правильність нанесення штрихів та інших позначень стрічки.
Повірку якості збирання проводять випробуванням, при цьому,
перевіряють:
легкість і плавність згортання і розгортання стрічки (при цьому не повинно бути скручування і заїдання);
міцність закріплення і безвідмовність дії деталей стрічки
(Фіксуючих пристроїв, обмежувачів, рукояток, кілець, зажимних гвинтів і т. п.);
надійність фіксації стрічки на кільці в згорнутому стані.
Повірку загальної довжини землемірні стрічки виконують шляхом
безпосереднього порівняння стрічки,що повіряють з еталонною стрічкою
3-го розряду на механічному компараторі за методикою, описаною для повірки вимірювальних рулеток 2-го і 3-го класів.
Згідно ЛПС (див. рис. 5) межа допустимого значення похибки загальної довжини стрічки ЛЗ-20 на площині на при на тяжінні 100 Н (10 кг) і температурі 200С не повинна перевищувати 2 мм.
№ п. п. |
Зміст повірочних них робіт |
Методи і засоби перевірки |
1 |
Повірка зовнішнього вигляду |
Візуальний огляд
|
2 |
Повірка якості збірки |
Випробування |
3 |
Повірка загальної довжини стрічки |
На механічному компараторі з допомогою зразкової стрічки 3-го розряду;на польвому базисі |
Розділ 10.Повірки приладів для знімальних робіт
Лекція
План заняття
11.1Короткий огляд приладів для наземних топографічних знімань
11.2. Зміст і порядок виконання повірочних робіт для тахеометрів
11.3. Зміст і порядок виконання повірочних робіт для бусолів
10.1. Короткий огляд приладів для наземних топографічних знімань
До приладів, призначеним для знімальних робіт, відносяться тахеометри, кіпрегелі і частково бусолі.
Сучасний тахеометр являє собою геодезичний прилад, що містить кутомірні частину і далекомірно-висотомірний пристрій. Кутомірні частина, як і в теодоліта, служить для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів.
Далекомірно-висотомірні пристрої, що містять перетворювачі якого-небудь типу, дозволяють визначати горизонтальні прокладання і перевищення по рейці без допоміжних редукційних операцій. Основне поширення у світовій практиці отримали перетворювачі оптико-механічного типу. Такі перетворювачі виконуються у вигляді оптичного компенсатора в системі з подвійним зображенням чи у вигляді номограм, зображення яких введено в поле зору зорової труби тахеометра.
В останні роки в різних країнах створюються електронні тахеометри, особливістю яких є поєднання кутомірного блоку, що містить датчик типу «кут - код», з дальномірним блоком, виконаним у вигляді квантового світловіддалеміра. Результати вимірювань у цих тахеометрах автоматично
реєструються на перфострічці або світловому табло.
Відповідно до ГОСТ 10812-74 промисловість Росії орієнтована на випуск чотирьох типів тахеометрів:
ТД - тахеометр з авторедукційним далекоміром подвійного зображення для визначення перевищень і горизонтальних прокладень по горизонтальній рейці;
ТВ - тахеометр внутрібазисний для визначення горизонтальних проложень і перевищень по виміряному куту нахилу при наведенні зорової труби на місцевий предмет або спеціальну марку;
ТН - тахеометр номограммний для визначення горизонтальних прокладень і перевищень за допомогою номограм, видимих в полі зору труби, і вертикальної рейки;
ТЕ - тахеометр електрооптичний для вимірювання відстанів , горизонтальних і вертикальних кутів з автоматичною реєстрацією результатів вимірів.
У табл. 47 наведені деякі метрологічні характеристики тахеометрів, встановлені ГОСТ 10812-74;
Із зарубіжних тахеометрів широке поширення при знімальних роботах отримали тахеометри моделей «Редта» і «Дальта», що випускаються Народним підприємством «Карл Цейсс, Ієна »(ГДР). За принципом дії тахеометр «Редта» відповідає тахеометр типу ТД, а. тахеометр «Дальта» - тахеометру типу ТН.
Таблиця 47
характериста |
Норми за типами |
|||
ТЕ |
ТД |
ТН |
ТВ |
|
Середня квадратична похибка вимірювання кута, ("). Не більше: |
|
|
|
|
горизонтального |
3 |
8 |
8 |
45 |
вертикального |
5 |
12 |
12 |
60 |
Середня квадратична похибка вимірювання відстані на 100 м, см, не більше |
2 |
4 |
20 |
15 |
Середня квадратична похибка визначення перевищень по рейці, віддаленій від приладу на 100 м, см, не більше при кутах нахилу: |
|
|
|
|
від 0 до 10 ° |
- |
5 |
5 |
- |
від 10 до 20 ° |
- |
5 |
8 |
- |
від 20 до 30 ° |
- |
6 |
12 |
- |
від 30 до 40 ° |
- |
8 |
20 |
- |
Вимірювана відстань, м: |
|
|
|
|
Мінімальна |
20 |
20 |
5 |
2 |
максимальна |
2000 |
180 |
350 |
180 |
З бусолів в даний час у нас в країні випускаються три типи: БГ-1 бусоль геодезична, раніше відома під шифром БС-2; БШ-1 бусоль Шмалькальдера; ОБК - оріентир-бусоль Керна.
Основними деталями бусолі всіх типів є магнітна стрілка з агатовим підп'ятником, шпиль, на вістря якого насаджується стрілка з підп'ятником і лімб, з нанесеними на ньому градусними поділами. Всі деталі укладені в корпус, виготовлений з антимагнітного матеріалу. Для візування на ціль бусолі типів БГ і БШ забезпечені діоптрами. У бусолі ОБК роль діоптрій виконують бічні грані її корпусу, однією з яких бусоль прикладається до початкової лінії, що накреслена, наприклад, на планшеті при його орієнтуванні. Для вимірювання горизонтальних кутів бусоль типу БГ забезпечена додатковим лімбом з градусними поділками і верньєром. З метою запобігання сферичної поверхні підп'ятника і вістря шпиля від зайвого тертя, бусолі забезпечуються арретиром, який звільняє підп'ятник від зіткнення з вістрям шпиля в неробочому стані бусолі. Бусоль має розміри близько 100 - 150 мм в діаметрі. Ціна поділки лімба у різних бусолів від 0,5 до 1 °. У бусолі БГ-1 за допомогою верньєру відліки по лімбу можна брати з точністю до 5 '. Маса різних бусолів від 0,2-0,9 кг.
В даний час бусолі в основному використовуються як додаткові приналежності до геодезичним приладів.
Як самостійний прилад бусоль застосовують для орієнтування знімальних ходів невеликої протяжності, які віддалені від опорної мережі, при зйомці в лісі, а також при рекогностувальних роботах.
