- •Завдання вищої геодезії. Основні поняття
- •Геометрія земного еліпсоїда
- •Розв’язування геодезичних задач
- •Опорні геодезичні мережі
- •Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •Оцінка точності побудови опорних
- •Високоточні теодоліти і їх дослідження
- •Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •Вимірювання базисів
- •Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •Високоточне геометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •І. Завдання вищої геодезії. Основні поняття та визначення
- •1.1. Предмет і завдання вищої геодезії
- •1.2. Поняття про загальний еліпсоїд, референц-еліпсоїд, геоїд і квазігеоїд
- •1.3. Геодезичні і астрономічні координати. Відхилення виска. Вихідні геодезичні дати
- •1.4. Поняття про методи визначення фігури Землі
- •Астрономо-геодезичний метод
- •1.4.2. Гравіметричний метод
- •1.4.2.Супутниковий метод
- •2. Геометрія земного еліпсоїда
- •2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв’язки між ними
- •2. 2. Рівняння поверхні еліпсоїда
- •Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:
- •2.3. Криві на поверхні еліпсоїда
- •2.3.1. Нормальні перерізи
- •2.3.2. Геодезична лінія
- •3. Розв'язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості
- •3.3.Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв'язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв'язування малих сфероїдних трикутників а )за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •В) за способом аддитаментів
- •Г) за виміряними сторонами
- •4. Опорні геодезичні мережі
- •4.1. Методи створення геодезичних мереж
- •4.1.1. Метод тріангуляції
- •4.1.2. Метод полігонометрії
- •4.1.3. Методи трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •4.2. Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність
- •4.3. Основні геодезичні роботи в Росії
- •4.4. Схема та програма побудови геодезичної мережі колишнього срср
- •4.5. Загальні відомості про побудову геодезичної мережі в Німеччині, сша, Японії
- •4.6. Проектування геодезичних мереж 2-го класу
- •4.6.1. Аналітичний метод визначення висот геодезичних знаків
- •4.6.2. Проектування мереж згущення
- •1:25000, 1:10 000 1 Пункт на 50-60 км2
- •1:5 000 1 Пункт на 20-30 км2
- •4.6.3. Рекогносцировка
- •4.7. Геодезичні центри і знаки
- •4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт
- •Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж
- •5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж
- •5 2. Середні квадратичні похибки передачі дирекційних кутів і довжин сторін у ряді тріангуляції
- •У цьому окремому випадку маємо одне умовне рівняння фігури
- •Найвигідніша форма трикутника в тріангуляції
- •Поздовжнє і поперечне зміщення ряду тріангуляції
- •Азимути Лапласа
- •Суцільні мережі тріангуляції
- •Оцінка точності мереж трилатерації
- •5.8. Оцінка точності мереж лінійно-кутової тріангуляції
- •6. Високоточні теодоліти та їx дослідження
- •6.1. Характерні особливості високоточних теодолітів
- •6.2. Характеристика деяких сучасних теодолітів
- •6.3. Осьові системи і точні рівні
- •6.4.Зорові труби. Окулярні мікрометри
- •6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
- •6.6. Колімаційна похибка труби. Нахил горизонтальної та вертикальної осей теодоліта
- •6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
- •7. Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •7.1. Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •7.2. Візирні цілі, фази. Світлова сигналізація. Кручення сигналів
- •7.3. Найвигідніший час для вимірювання горизонтальних кутів
- •7.4. Основні принципи високоточних вимірювань кутів
- •7.5. Методи високоточних кутових вимірювань та їх обробка
- •Розв'язуючи ці рівняння за методом найменших квадратів, утворимо функцію
- •7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
- •8. Вимірювання базисів
- •8.1. Нормальні міри, їх типи і вимоги до них
- •8.2. Базисний прилад бп-1
- •8.3. Поправки, які вводяться у довжину хорди. Виведення формул
- •8.4. Методика вимірювань з бп-1. Обробка даних
- •8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
- •9. Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно кутової тріангуляції
- •9.1. Загальні положення про обробку тріангуляції
- •9.2. Корелатний метод
- •9.3.Параметричний метод
- •10. Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •10.1. Основні принципи полігонометрії та її класифікація
- •10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
- •10.3. Поздовжнє й поперечне зміщення в ходах полігонометрії
- •10.4.Оцінка точності кутових і лінійних вимірювань
- •11. Вискоточне геометричне нівелювання
- •11.1. Завдання високоточного нівелювання. Нівелірна мережа. Схема побудови і програма.
- •11.2. Початок відліку висот. Закріплення пунктів нівелірної мережі на місцевості
- •11.3. Високоточні нівеліри й рейки, їх дослідження
- •11.4. Методи високоточного нівелювання
- •11.5. Методика нівелювання і й іі класів
- •11.6. Врівноваження нівелірних мереж
- •11.7. Короткий історичний нарис
- •Тригонометричне нівелювання
- •Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання
- •Література
- •Печенюк Олег Олександрович
10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
У полігонометрії 1-го й 2-го класів кути й довжини ліній вимірюють високоточними теодолітами і світловіддале-мірами, які використовуються в тріангуляції 1-го й 2-го класів: Т-05, Т-1, СГ-3, „Кварц" та іншими аналогічними приладами з такою самою точністю вимірювань. Відомості про точність вимірювань наведено в табл. 10.1.
Основні способи вимірювання кутів у полігонометрії - спосіб в усіх комбінаціях і спосіб кругових прийомів.
При вимірюванні кутів способом у всіх комбінаціях алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки. Проте слід попередньо повернути алідаду кілька разів у тому напрямку, в якому треба буде обертати її при вимірюванні кута.
Якщо кути вимірюють способом кругових прийомів, у першому напівприйомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому - тільки проти ходу годинникової стрілки. Перед початком кожного напівприйому алідаду обертають кілька разів у бік її руху у даному напівприйомі. Між напівприйомами трубу приладу пере-водять через зеніт.
У способі кругових прийомів при переході від прийому до прийому лімб переставляють на кут 180°/m, де m - число прийомів. Нев'язку через незамикання горизонту розпо-діляють між напрямками за формулою Δ : п, де Δ - незамикання в прийомі; п - число напрямків. Якщо величина Δ > 0,1", то її розподіляють з оберненим знаком на всі осереднені напрямки пропорціонально номеру напрямку.
У способі в усіх комбінаціях, відповідно до ваги спосте-режень і залежно від числа напрямків, кожний кут вимірюють числом прийомів, зазначених в інструкції (там вміщено й таблиці установок лімба).
На пунктах полігонометричних ходів 1-го класу, де є, як правило, два напрямки, вимірюють по черзі ліві й праві кути, що лежать по ходу, кожний з вагою 24 (12 прийомів). При переході від прийому до прийому лімб переставляють на кут 15° плюс 10', причому якщо в першому прийомі для лівого кута початковою установкою є відлік 0,0°, то для правого - 7°30'.
Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії 1-го класу виконують не менш як у дві видимості приблизно рівними частинами, причому якщо першу половину програми виконували в ранішні години, то закінчувати роботу найліпше у вечірні, і навпаки.
Результати вимірювань окремих кутів або напрямків на пунктах полігонометрії не повинні відхилятися від допусків інструкції.
Лінії в полігонометрії 1-го й 2-го класів вимірюють високоточними світловіддалемірами за тією самою методикою, що й базисні сторони в тріангуляції 1-го й 2-го класів. Кількість прийомів - 9 і 6 відповідно.
На пунктах полігонометрії 1-го й 2-го класів, як і в тріангуляції, вимірюють зенітні відстані в чотири прийоми по всіх сторонах у прямому й зворотному напрямках. На кожному пункті двічі в різний час металевою рулеткою або стрічкою вимірюють з точністю до 1 см висоти над маркою верхнього підземного центра горизонтальної осі теодоліта і верхнього зрізу візирного циліндра.
Попередню обробку в полігонометрії виконують так само, як і в тріангуляції.
