13. Тригонометричне нівелювання

    1. Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання

Перевищення між двома точками земної поверхні можна визна­чити методом тригонометричного нівелювання за тригонометричною формулою, якщо відомі виміряна зенітна відстань до сусіднього пунк­ту, відстані між пунктами, висота інструмента і висота сусіднього сигналу.

Тригонометричне нівелювання поширилося в тріангуляції для ви­значення висот пунктів у гірських умовах, а також для передавання Висот через великі водні простори.

Виконання тригонометричного нівелювання на пунктах тріангуляції полягає у вимірюванні зенітних відстаней сусідніх пунктів, висоти інструмента і висоти сигналу.

Для вимірювання зенітних відстаней користуються тим самим ін­струментом, що й для вимірювання горизонтальних кутів. Зенітні відстані рекомендується вимірювати до або після вимірювання гори­зонтальних кутів окремо за групами, на які розбивають усі спостере­жувані напрямки, але в кожній групі повинно бути їх не більше чо­тирьох.

Зенітні відстані вимірюють у періоди, коли достатньо чітко видно зображення візирних цілей, але не раніше, ніж за дві години до сходу і не пізніше, як за дві години до заходу Сонця. Найкращі умови для спостережень, коли ледь колишеться візирна ціль і дме невеликий вітер. Вимірювання виконують у чотири прийоми по середній нитці труби інструментом, у якому ціна поділки відлікового пристосуван-ня вертикального круга не перевищує 10".

Спостереження кожної групи напрямків виконують при двох поло­женнях вертикального круга. При одному положенні круга середню нитку труби послідовно наводять на кожний сигнал і беруть відліки по вертикальному кругу. Середню нитку труби наводять на верхній зріз візирного циліндра. Бульбашку рівня при алідаді вертикального круга теодоліта слід привести на середину. При другому положенні верти­кального круга спостереження напрямків виконують у зворотному порядку.

На кожному пункті двічі в різний час рулеткою або стрічкою вимі­рюють висоти над маркою центра горизонталь-ної осі теодоліта і верх­нього зрізу візирного циліндра.

Різниці між зенітними відстанями і місцем зеніта, одержані окре­мими прийомами, не повинні перевищувати 15"

Зенітну відстань і місце зеніта для теодоліта ОТ-02 визначають за такими формулами:

z = КП - КЛ + 90°; Mz = КЛ + КП- 180°;

z = КЛ - Мz = Мz -П.

Для інших теодолітів аналогічні формули одержують залежно від розміщення підписів поділок на вертикальному крузі, а також від типу теодоліта.

У геодезичній практиці поширене двостороннє тригоно-метричне нівелювання, коли візують у прямому й зворотному напрямках. Одно­стороннє тригонометричне нівелювання, коли візують тільки в одному напрямку, застосовують рідко.

Література

1. Ассур В.Л. и др. Высшая геодезия. – М.: “Недра”,1971.

2. Зданович В.Г. и др. Высшая геодезия. – М.: “Недра”,1970.

3. Костецька Я.М. Геодезичні прилади. – Львів.: 2000.

4. Кравцов Н.К., Минович В.У. Высшая геодезия, ч.3. – М.: Воениздат, 1985.

5. Монін І.Ф. Вища геодезія. – К.: Вища школа, 1993.

6. Морозов В.П. Курс сфероидической геодезии. – М.: “Недра”, 1979.

7. Пеллинен Л.П. Высшая геодезия. – М.:”Недра”, 1978.

8. Савчук С.Г. Вища геодезія. – Львів.: 2000.

9. Судаков С.Г. Основные геодезические сети. – М.: “Недра”, 1975.

10. Шимберев Б.П. Теория фигуры Земли. – М.: “Недра”,1975.

ні вели від

Н авчальне видання