Тема 1.1: Вивчення та відпрацювання вправ на розвиток координації рухів (6 год.).

Ключові слова. координація, ритміка і ритмічне рух, діафрагмальне дихання, черевне дихання, дихальна гімнастика, м’язове звільнення та регулювання дихання, види постави

Мета: оволодіти знаннями та первинними навичками виконання вправ з хореографічного тренажу, вправ для загального розвитку координації, вироблення навичок подолання м’язової напруги.

Отримання студентами основ правильного дихання під час практичних занять з хореографічного тренажу. Ознайомлення студентів з методикою та практичним застосуванням вправ на поєднання трьохфазного дихання з рухами.

Методичні рекомендації до вивчення теми 1.1.

Теоретичний блок

Хореографічна координація є ступенем професійної підготовки студента-хореографа і являє собою процес узгодження всього опорно-рухового апарату танцівника через рух у часі і просторі в заданому ритмічному малюнку. Відмінною особливістю хореографічної координації є узгодженість руху, пластики, музики і артистизму в єдиному часовому просторі, що веде до більшої щільності і варіативності процесів управління рухом.

Розвиток хореографічної координації заснований на взаємозв'язку основних компонентів хореографічної координації:

а) механіка – розвиток рухових навичок і якостей опорно-рухового апарату (руховий аналізатор), контроль точності і правильності у виконанні руху як основного засобу в розвитку координації; орієнтування в часі і просторі

б) музичність – розвиток музичних навичок образного сприйняття (слуховий аналізатор): музично-ритмічний слух, відчуття ритму в статиці і в динаміці; музична пам'ять; музичне мислення;

в) пластика – розвиток художньо-образного сприйняття і відтворення руху (слуховий, зоровий, вестибулярний, руховий аналізатори): пластичне втілення руху; емоційно-художнє сприйняття руху; артистизм.

Показники розвитку хореографічної координації: опорно-рухова координація (включає механіку руху і роботу психомоторних здібностей); музично-ритмічна координація (музичне мислення, музична пам'ять, відтворення руху в заданому ритмічному малюнку); художньо-образна координація (естетичне сприйняття і пластичне відтворення руху).

Вивчення вправ на розвиток координації рухів передбачає відпрацювання вправ з просуванням по залу і танцювальні комбінації, що поєднують різні види кроків, стрибків, обертань. Це дає можливість застосувати навички, набуті у вправах на місці, і попрактикуватися в освоєнні простору. Вивчаючи комбінації рухів, необхідно розвивати свідоме почуття ритму, музичного фразування і вміння утримувати під час виконання вправ пульс.

Вивчення та відпрацювання вправ на розвиток координації рухів дає можливість потренуватися в різних напрямках: розминка всіх частин тіла (з послідовним розвитком), відпрацювання основних навичок хореографічного тренажу.

Процес відпрацювання основних елементів хореографічного тренажу йде поступово. Виконання нових рухів спочатку вимагає значної концентрації уваги, але з часом і за допомогою регулярних повторювань вони виконуються автоматично.

Координація рухів – це навичка, якій можна навчитися завдяки постійним тренуванням. Вони приведуть до того, що ступінь володіння рухом і якість виконання виростуть.