2.1. Аналіз виробничих фондів та оборотних активів

Зазвичай активи розглядають як майно у матеріальній та нематеріальній формі, яке придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності. Дані, необхідні для проведення аналізу активів підприємства за 2010-2011 роки наведені у табл.2.1.

Таблиця 2.1

Необоротні та оборотні активи, їх динаміка та структура на тов «Український папір» за 2010- 2011 рр.

Найменування показників	На кінець базового періоду		На кінець звітного періоду			у % звітний період до базового	у % Приріст (+) Знижки (-)
	тис. грн.	у %	тис. грн.	у %
1. Нематеріальні ресурси (активи) тис. грн.	-	-	-	-		-	-
2. Основні фонди
первісна вартість	2184	15,2	2700	10,54	124		+24
залишкова вартість	1104	7,7	1145	4,47	103,7		+3,7
3. Оборотні кошти в т.ч.:
- виробничі запаси;	1044	7,2	5991	23,4	573,9		+473,9
- незавершене виробництво;	-	-	-	-	-		-
- готова продукція;	1611	11,23	2873	11,22	178,3		+78,3
- дебіторська заборгованість;	7077	49,4	10842	42,35	153,2		53,2
- грошові кошти;	1279	8,9	1776	6,9	138,9		+38,9
- інші оборотні кошти	41	0,37	269	1	656,1		+566,1
4. Витрати майбутніх періодів.	-	-	-	-	-		-
Усього:	14340	100	25596	100	178,49		+78,49

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ТОВ «Український папір»

Проаналізувавши динаміку необоротних та оборотних активів, можна говорити про збільшення їх загальної суми у 1,5 рази або приріст 78,8 відсоткових пунктів на кінець звітного періоду порівняно із базовим. В розрізі структури необоротних і оборотних активів зафіксовано приріст за всіма елементами, окрім нематеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів.

На ТОВ «Український папір» нематеріальні активи представлені програмним забезпеченням внутрішньої мережі, яке було вже повністю амортизоване, тобто його залишкова вартість дорівнює «0», нові програмні продукти або інші нематеріальні активи у звітному періоді не закупалися, оскільки виробництво не належить до категорії високотехнологічного, а тому не має потреби в них. Обрана бухгалтерська політика передбачає закриття рахунку 20 «незавершене виробництво» наприкінці періоду, а тому в балансі ця стаття не відображається. Також протягом звітного року підприємство не здійснювало витрат майбутніх періодів.

Приріст за статтями «виробничі запаси» (на 573,9 в.п.) та «готова продукція» (на 178,3 в.п.) можна пояснити дією інфляційного фактору, а саме подорожчання сировини і, відповідно, готової продукції протягом року, а також збільшеннями обсягів виробництва.

На кінець звітного періоду, порівняно із базовим, відбулося збільшення у 1,5 рази або на 53,2 в.п. за статтею «дебіторська заборгованість», а саме по дебіторській заборгованості за товари, роботи, послуги (згідно Балансу). Таке збільшення можна охарактеризувати як негативне для підприємства, оскільки це говорить про відтік коштів з обороту в інші сфери. Дані управлінського обліку підтверджують наявність довгострокових неплатежів в структурі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

На кінець звітного періоду в структурі необоротних та оборотних активів питому вагу займають:

1. Дебіторська заборгованість – 49,4%, що може пояснюватися пільговими умовами розрахунків з покупцями та замовниками (збільшення термінів, зниження вимог щодо оцінки надійності дебіторів) або неплатоспроможністю покупців та замовників.

2. Виробничі запаси – 23,4%, що обумовлено високою матеріаломісткістю продукції;

3. Готова продукція – 11,22 %, що зумовлено пожвавленням попиту на кінець року та його загальним збільшенням у звітному періоді порівняно до базового.

Таблиця 2.2