3. Визначення сумарного рівня кількох джерел шуму

Методи розрахунку

Сумарний за енергією рівень звуку (звукового тиску) від n джерел шуму у рівновіддаленій від них точці можна визначити за загальною формулою, дБА (дБ):

L = 20 lg[ ] , (3.6)

де L_i – рівень шуму i-го джерела.

Для спрощення операції піднесення до дробового степеня можна записати показник степеня у вигляді суми: 0,1 L_i = p + q, тоді = 10^p ·10^q, де «p» - становитиме цілу частину показника, а «q» - дробну. Значення 10^q наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

q	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9
10q (округлено)	1,3	1,6	2,0	2,5	3,2	4,0	5,0	6,3	8,0

При n джерелах шуму однакової інтенсивності L_n сумарний рівень визначають за формулою:

L= L_n + 10 · lg n , (3.7)

При двох джерелах шуму різної інтенсивності можна користуватися формулою, яка є спрощеною формою формули (3.6):

L= L_б + Δ L , (3.8)

де L_б – більший рівень з двох, що підсумовуються;

Δ L – додаток у дБ, значення якого залежить від різниці між більшим і меншим рівнями (L_б – L_м). Значення додатків наведені у табл.3.4. Проміжні значення визначають інтерполяцією.

Таблиця 3.4

Lб - LМ	0	1	2	3	4	5	6
ΔL	3	2,5	2,2	1,8	1,5	1,2	1,0
Lб - LМ	7	8	9	10	1	12	>12
ΔL	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,2	0

При трьох і більше джерелах шуму підсумовування виконують послідовно. Спочатку визначають суму рівнів першого і другого джерел (починаючи з більших) за формулою (3.8), а потім отриману суму, вважаючи її рівнем одного рівнозначного джерела, складають з рівнем третього джерела за тією самою формулою і т.д.

При різниці рівнів двох шумів понад 10 дБ інтенсивніший з них практично придушує менший. Звідси випливає, що для зменшення загального шуму від кількох джерел треба насамперед знижувати рівень шуму найінтенсивнішого джерела.

4. Визначення еквівалентного рівня шуму

Методика визначення

Для непостійного впродовж робочого дня шуму виникає необхідність визначення еквівалентного рівня звуку для зіставлення з допустимим за нормами. Еквівалентний рівень звуку – це такий рівень, дія якого на людину буде така сама, як і дія шуму, рівень якого протягом робочого дня (зміни) змінюється. Його визначають за формулою:

L_е = 10 lg (дБА), (3.9)

де Т - період часу, за який визначається усереднений рівень;

- часовий інтервал, протягом якого спостерігається рівень L_i ;

L_i – рівень звуку у кожному з часових інтервалів;

i = 1,2,…n; n – кількість часових інтервалів.

Іноді треба визначити, скільки часу протягом робочої зміни може працювати машина, рівень звуку якої перевищує допустимий. Це можна знайти шляхом розв’язання зворотної задачі, замінивши у наведеній формулі (3.9) L_е на L_доп (для виробничих приміщень за нормами L_доп = 80 дБА), і записати два часові інтервали: = x год., = (Т - х) год.:

L_доп = 10 lg [ + (Т - х) · ],

Де L₁ - рівень звуку шумової машини;

L₂ – фоновий рівень звуку в приміщенні (зазвичай не перевищує 65 дБА).

Оскільки L₂ незрівняно менший за L₁ , то другою складовою можна знехтувати, тоді отримаємо:

L_доп = -10 lgТ + 10 lg х + L₁, або

lg х = 0,1 L_доп + lgТ - 0,1 L₁ (3.10)

Рівняння дійсне за умови, коли L₁ – L_доп ≤ Т + 1.