66. Сутність, цілі та завдання міжнародної системи розподілу товарів/послуг.

МКР продукції як шляхи руху нац продуктів/послуг від виробників до іноземних споживачів через посередників або безпосередньо вплив на ефективність ММ діяльності. Полярними цілями М системи розподілу тов./послуг є мінімізація збутових витрат або максиміз обсягу продажу/ збільшення ринк частки. Залежно від мети, що ставить перед собою фірма в політиці управл М сист розподілу тов./послуг виконуються різноманітні завдання – проникнння на закорд ринок; оптимізм кількості збутових посередників; забезп/збереження контролю над ринком; створ/підтримка престижу торг марки; забезп стабільності збуту.

67. Характеристика учасників міжнародних каналів розподілу.

Учасниками міжн каналів розп можуть бути нац виробник або продавець, нац. оптовик, експортер, імпортер, закорд агент або оптовик, закорд роздрібний торговець, закорд споживач. При цьому вони поділ на власні органи збуту і спеціалізовані збутові організ, а таож за критерієм місцезнаходж – органи збуту у країні походж, органі збуту у цільовій країні. В країні походження органи можна розділити на власні (експортний відділ) та спеціалізовані (*експортні доми *торгівельні доми *асоціації виробн та експортерів (галузеві та регіональні) *представники закорд фірм *представництва закорд фірм *експортні посередники). В цільовій країні до власних органів відносяться: преставник (агент) фірми, представництво за кордоном, збутове відділення, дочірнє підприємство, закордонне виробництво; а до спеціалізованих – імпортні доми, торг доми, асоціації виробників та експортерів (галузеві та регіон), імпортні посередники.

68. Міжнародна стратегія розподілу.

Міжнародні канали розподілення продукції –– шляхи руху національних продуктів/послуг від виробників до зарубіжних споживачів через посередників або безпосередньо.

Специфіка товару, який реалізується на зарубіжному ринку, зумовлює конфігурацію каналів розподілення.

Так, товари народного споживання мають чотири найбільш типові конфігурації каналів розподілення:

· виробник — роздрібний торговець — споживач;

· виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач;

· виробник — агент — роздрібний торговець — споживач;

· виробник — агент — оптовик — роздрібний торговець — споживач.

Для товарів виробничо-технічного призначення типовими стали три варіанти:

· виробник — агент — промисловий користувач;

· виробник — дистриб’ютор — промисловий користувач;

· виробник — агент — дистриб’ютор — промисловий користувач.

69. Фактори вибору учасників каналу розподілення.

Залежно від того, чи перебирає посередник право власності на товар, а також від чийого імені він діє, можна виділити чотири типи посередників:

1. дилер (від свого імені, за свій рахунок);

2. дистриб'ютор (від чужого імені, за свій рахунок);

3. комісіонер (від свого імені, за чужий рахунок);

4. агент, брокер (від чужого імені, за чужий рахунок).

Визначимося з термінологією щодо суб'єктів каналу розподілу та виконуваними ними функціями. Зазначимо принагідно, що оптові торговці можуть виконувати всі або окремі функції оптової торгівлі.

Дилер придбає товар за договором поставки і стає власником продукції після оплати поставки. Після виконання умов договору поставки стосунки між дилером і фірмою-виробником припиняються. Спеціалізується на реалізації переважно товарів тривалого користування, що потребують значних обсягів сервісу, який здійснює сам дилер і його партнери.

Дистриб'ютор – посередник, який отримує право збувати товари фірми-виробника на певній території у визначений термін. Дистриб'ютор не є власником товару, а лише отримує право продажу товару, Якщо це передбачено угодою, дистриб'ютор може діяти від свого імені.

До оптових торговців належать також джобери.

Джобери – посередники, які скуповують невеликі оптові партії товару для швидкого перепродажу (наприклад, книжки).

Комісіонер – посередник, який укладає угоду про поставку від свого імені, але не є власником товару й працює за рахунок фірми-виробника. Комісіонер має склади, забезпечує зберігання товару. Форма винагороди комісіонера – відсоток від суми проведеної операції або різниця між ціною, призначеною комітентом, і ціною реалізації. (Комітент – особа, яка видає комісіонерові доручення про укладання угоди від імені комісіонера, але за рахунок комітента.)

Агент (простий посередник) – посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від імені та за рахунок принципала. Розмір винагороди агента визначає принципал (наприклад, як відсоток від суми укладеної угоди).